3. Відповідальність за порушення та контроль за дотриманням права на об'єкти інтелектуальної власності

Поряд із нормами цивільно-правового захисту прав на ОШВ чинним зако­нодавством передбачено також кримінальну відповідальність. Кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності настає тільки тоді, коли матеріальна шкода у 200 і більше разів перевищила неоподаткову­ваний мінімум доходів громадян. Якщо матеріальна шкода у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то така шкода вважається заподіяною в особливо великому розмірі. Незаконний випуск під своїм ім'ям чи присвоєння авторства на чужий твір науки, літератури чи мистецтва, а також незаконне відтворення чи поширення такого твору, при­своєння авторства на чужі об'єкти промислової власності чи розголошення змісту без згоди автора винаходу, корисної моделі чи промислового зразка на офіційну публікацію про них визнається карним злочином.

Підтвердженням важливої ролі жорстких кримінальних заходів у стри­муванні порушень є успіхи, досягнуті у таких несприятливих країнах, як Північна Корея, Італія, Таїланд, Тайвань. Наприклад, США за порушення авторських прав, скоєних навмисно з метою фінансової вигоди, передбачають штраф до 500 тис. дол. США або ув'язнення до 10 років. 2 роки ув'язнення передбачає законодавство Греції, 3 — Сінгапуру, 4 — Франції, 5 — Польщі та Угорщини, 6 — Португалії, 20 — Малайзії.

Серйозна робота з припинення правопорушень у галузі інтелектуальної власності в Україні тільки починається, створюються судові прецеденти на захист прав авторів. Уже є непоодинокі факти про конфіскацію великих партій підробок та їх знищення, накладання штрафів, ув'язнення винних.

Необхідно також зауважити, що нові українські закони не дуже лякають порушників прав інтелектуальної власності. Вони не бояться переслідувань, оскільки автори, права яких порушені, майже не звертаються за захистом. Поодинокі звертання до суду про захист авторських прав свідчать, що з різних причин автори не бажають зв'язуватись зі злодіями і правосуддям. Статистика свідчить, що за 2005 р. виявлено близько 600 фактів порушень прав авторів, до кримінальної відповідальності притягнуто всього декілька десятків осіб, контрафактної продукції вилучено на 5 млн. грн.

За порушення авторських та суміжних прав на об'єкти інтелектуальної власності в Україні передбачені покарання: штрафи від 200 до 2000 неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян, виправні роботи або позбавлення волі до 5 років.

Законодавство України передбачає також кримінально-правові санкції за незаконне зазіхання на комерційну таємницю. Карним злочином є незаконний збір із метою використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (шпигунство), якщо це наносить великий матеріальний збиток суб'єкту підприємницької діяльності. Як покарання передбачається застосу­вання до порушника штрафу у розмірі від 200 до 2000 неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян або позбавлення волі від 2-х до 5-ти років тощо.

Притягнення до кримінальної відповідальності конкретних винуватців зло­чину не виключає вимог про відшкодування заподіяного збитку.

Особливий випадок — захист прав на ОПІВ при перетинанні кордону. Митним кодексом України (ст. 74) товари й інші предмети, виготовлені з по­рушенням прав ІВ, не можуть як імпортуватися, так й експортуватися через митний кордон України.

У судовій процедурі вирішення спорів важливе значення мають такі докази:

1. документальний — доказ, наданий у письмовому вигляді чи у вигляді документа;

1. речовий — доказ, що існує у вигляді предметів;

2. показання свідків — усні свідчення експерта. Наявність охоронного документа — патенту чи свідоцтва — це важливий документальний доказ.

За новим Кримінальним кодексом України, який набрав чинність 1 вересня 2001 р._т кримінально-правовий захист права інтелектуальної власності закріп­лений ст. 176, що захищає авторське право і суміжні права, і ст. 177 — захист патентних прав. У законах України про захист прав на засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу, товарів і послуг зазначено, що на вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинене, а порушник зобов'язаний відшкодувати заподіяні збитки. Однак нічого не сказано про упущену вигоду, одержані прибутки і про відшкодування моральної шкоди.

Останнім часом посилився державний контроль за захистом інтелектуальної власності з боку Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти і науки, Служби безпеки України, Державної митної служби, Державної податкової адміністрації, Антимонопольного комітету та Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Результати їх роботи у цьому напрямі достатньо ефективні.

Міністерством внутрішніх справ постійно вживаються заходи, спрямовані на попередження та викриття злочинів, пов'язаних із порушенням прав інтелек­туальної власності, на створення та вдосконалення правової бази, необхідної для протидії цим правопорушенням. Підрозділи Міністерства внутрішніх справ проводять перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері інтелектуальної власності. Ефективний захист прав інтелектуальної власності здійснюється також у межах антимонопольного законодавства України. Згідно з нормами Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Антимонопольний ко­мітет України, який має розгалужену систему регіональних представництв, здійснює захист прав інтелектуальної власності в адміністративному поряд­ку.

Контроль за незаконним виробництвом та реалізацією контрафактної про­дукції на території України здійснюється Державною податковою службою України, а також державними інспекторами з питань інтелектуальної влас­ності Державного департаменту інтелектуальної власності.

Кожний підприємець, який прагне легальне, без порушення авторських і суміжних прав, отримувати прибуток від продажу примірників аудіовізуаль­них творів чи фонограм, повинен забезпечити їхнє обов'язкове маркування. Для цього він має звернутись в установленому порядку до Державного депар­таменту інтелектуальної власності та подати необхідний перелік документів. За умови виконання підприємцем-заявником усіх вимог Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм", зокрема, підтвердження наявності прав на поширення занесених до переліку творів, Держдепартамент забезпечує виготовлення відповідної кількості контрольних марок та видачу їх заявникові. Зауважимо, що відсутність на упаковці аудіо-, відеокасет та компакт-дисків контрольної марки однозначно свідчить про їхнє "піратське" походження.

Окрім того, заявник включається до Єдиного реєстру одержувачів контроль­них марок. Систематизована у цьому реєстрі інформація згодом використову­ється Держдепартаментом при підготовці відповідей на офіційні запити пра­воохоронних і контролюючих органів, передусім спеціальних підрозділів МВС України, у разі виявлення ними фактів порушення прав інтелектуальної власності.

Така діяльність уряду стимулює все більшу кількість суб'єктів підпри­ємницької діяльності до цивілізованої поведінки на ринку розповсюдження аудіовізуальної продукції та фонограм, свідомого вибору законних шляхів одержання вигоди. Якщо у 2001 р. Держдепартаментом видано майже 25 млн. контрольних марок, то у 2002 р. цей показник уже був на рівні 32 млн. Це свідчить про те, що контрольна марка поступово стає чи не основним засобом захисту об'єктів авторського права та суміжних прав.

Чинне законодавство України надає власникам прав ІВ такі шляхи захисту прав.

Передусім — це судовий захист, право на який гарантовано Конституцією України. Власник прав може звернутись за захистом порушених прав до суду.

Також можливість звернутись до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти і науки, Державної митної служби, Служби безпеки України, Державної податкової адміністрації, Антимонопольного комітету.

У складі Державного департаменту інтелектуальної власності створений підрозділ державних інспекторів з питань інтелектуальної власності. Ро­бота цього підрозділу спрямована на забезпечення систематичного державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання законодавства у сфері ІВ.

Державні інспектори діють у всіх регіонах України, вони мають повнова­ження здійснювати планові й раптові перевірки суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з використанням об'єктів інтелектуальної власності. При цьому державні інспектори співпрацюють з підрозділами правоохоронних та контролюючих органів Міністерства внутрішніх справ, Державної подат­кової адміністрації та Державної митної служби України.

Функції захисту прав інтелектуальної власності здійснює також Державна митна служба. Пов'язано це з тим, що, конкуруючи на ринку, суб'єкти гос­подарювання використовують найрізноманітніші способи розширення обсягів продажу своєї продукції, у тому числі й нелегітимні. На жаль, до вказаних способів належить й імітація вже відомих на ринку товарів, їх зовнішніх оз­нак, у тому числі й нанесеного на товар маркування, який може постачатись з території іншої держави через митний кордон. Як засвідчує практика, недоб­росовісні конкуренти застосовують як достатньо відверті, так і завуальовані способи використання торговельних марок конкурентів, убачаючи в цьому комерційну вигоду і розраховуючи у таких випадках більше виграти, ніж втра­тити. Таким чином, власникам торговельних марок потрібно уважно стежити за ринком, ураховуючи негативні економічні та юридичні наслідки можливого застосування конкурентами таких самих або схожих торговельних марок. В економічному значенні це може призвести, з одного боку, до втрати при­бутків від скорочення реалізації товарів унаслідок такої "конкуренції", а з ін­шого — до знецінення самої торговельної марки, яка буде використовуватись конкурентами на товарах, наприклад, значно нижчої якості. Що стосується юридичних наслідків, то у деяких зарубіжних державах допущення широкого використання торговельної марки третіми особами може призвести до втрати власником своїх прав, перетворення марки у "суспільне надбання".

Конкретні заходи щодо захисту прав інтелектуальної власності на митно­му кордоні України проводяться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок реєстрації та переміщен­ня через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності" від 28 квітня 2001 р. № 412. Згідно з нормами Митного кодексу України та положеннями зазначеної Постанови, запроваджено дієвий механізм контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності. Заходи щодо захисту прав інтелектуальної власності застосовуються на кінцевому етапі митного оформлення.

Одним із засобів профілактики правопорушень є превентивність реєстрації своїх прав на об'єкти інтелектуальної власності за такими групами:

• права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торговельні марки,);

• права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, промислові зразки, результати дослідно-конструкторських і дослідно-технологічних розробок);

• авторські та суміжні з ними права (право на твори літератури і мистецтва, їх виконання, передачі організацій мовлення, комп'ютерні програми, бази даних тощо).

П (С) БО-8 "Нематеріальні активи" передбачає інвентаризацію та облік кожного з вищеназваних об'єктів прав інтелектуальної власності, їх оцінку, переоцінку й, вибірково, амортизацію. Невиконання (неналежне виконання) вимог нових стандартів бухобліку тягне за собою з 1 січня 2001 р., згідно з Зако­ном України № 1829-111, відповідальність у формі адміністративних штрафів. Жорсткіші покарання передбачені Кримінальним кодексом, а саме ст. 148² "Ухилення від сплати податків, зборів, інших платежів". Адже віднесення витрат на створення і придбання прав на об'єкти інтелектуальної власності до витрат звітного періоду, в якому вони були здійснені, без визнання таких витрат нематеріальними активами, може неправомірно зменшити податок на прибуток підприємства з конкретними наслідками.

Крім того, нині зростає актуальність підвищення рівня контролю за до­триманням вимог П (С) БО-8 "Нематеріальні активи» зі сторони податкової адміністрації, оскільки, зважаючи на новизну об'єктів контролю і відсутність практичного досвіду працівників податкової інспекції в цій галузі, чинним за­конодавством об’єктивно закладено системний конфлікт податківців із плат­никами податків.

Можливі напрями вдосконалення ситуації зі захистом прав ІВ в Україні:

• донесення до масової свідомості ідеї небезпеки комплексу правопорушень;

• доповнення чинної законодавчої бази чіткими та вузькими визначеннями низки найважливіших питань;

• розширення відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності;

• запровадження державного стимулювання та заохочення інтелектуальної діяльності.