3. Система джерел законодавства в сфері інтелектуальної власності

Законодавство України в сфері інтелектуальної вла­сності становить цілісну систему правових норм. Відомо, що найважливішою ознакою системи є структурованість. Отже, для розуміння системи законодавства, в тому числі і у сфері Інтелектуальної власності, потрібно насамперед з'ясувати її ієрархію, яка формується на основі юридичної сили чинних нормативних актів і в основному визначається системою органів державної влади України та управління.

Серед нормативних актів, що регулюють правовідно­сини в сфері інтелектуальної власності, головну роль віді­грають акти вищих органів державної влади, тобто законо­давчі акти.

Центральне місце серед них посідає Конституція України, яка має найвищу юридичну силу. Конституція Укра­їни проголошує право особи володіти, користуватися і роз­поряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелек­туальної, творчої діяльності (стаття 41), а також гарантує свободу творчості та захист прав інтелектуальної власності, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності (стаття 54).

Важлива роль належить також Цивільному кодексу України, що містить Книгу четверту "Право інтелектуальної власності", норми якої регулюють цивільно-правові питання, пов'язані з набуттям, здійсненням та захистом прав інтелек­туальної власності. Ци­вільний кодекс України і не відноситься безпосередньо до джерел законодавства в сфері інтелектуальної власності, його норми широко застосовуються при регулюванні право­відносин в цій сфері. В той же час, необхідно пам'ятати про те, що Цивільний кодекс України не може, та й не поклика­ний підмінювати собою всі інші закони, які регулюють циві­льні правовідносини в сфері інтелектуальної власності. До­свід інших країн, що мають кодифіковане цивільне законо­давство, а також історія розвитку вітчизняного законодавст­ва з питань інтелектуальної власності доводять перевагу регулювання правовідносин в цій сфері спеціальними зако­нами.

На цей час в Україні діють 10 спеціальних законів, що безпосередньо регулюють відносини в сфері інтелектуаль­ної власності. Правові норми з питань інтелектуальної вла­сності містяться також в деяких інших законах України.

Частиною національного законодавства України в сфері інтелектуальної власності є також 18 чинних міжна­родних договорів, згода на обов'язковість яких надана Вер­ховною Радою України. ^м

Таким чином, можна вважати, що систему основних джерел законодавства України утворюють Конституція України, кодекси, закони та міжнародні договори України (див. додаток А).

Крім того, слід зауважити, що в Україні діють близько 100 підзаконних актів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України або наказами відповідних центральних органів державної виконавчої влади, в яких переважно, за­значено механізми реалізації законодавчих норм.

4. Державна система правової охорони інтелектуальної власності в Україні

За роки незалежності в Україні розбудовано сучасну державну систему правової охорони інтелектуальної влас­ності. Законодавством державна система правової охорони інтелектуальної власності визначена як: "Установа і сукуп­ність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних закладів, що входять до сфери управління Установи". Головним органом (Устано­вою), який забезпечує реалізацію державної політики в сфері інтелектуальної власності в Україні є Міністерство освіти І науки України (МОН). У квітні 2000 року у складі МОН утворено Державний департамент інтелектуальної власності (далі - Держдепартамент), який є урядовим орга­ном державного управління. Саме на Держдепартамент по­кладено виконання конкретних завдань, пов'язаних із забез­печенням правової охорони інтелектуальної власності.

Основними завданнями Держдепартаменту є:

- участь у межах своєї компетенції у забезпеченні реалізації державної політики в сфері інтелекту­альної власності;

- прогнозування І визначення перспектив І пріори­тетних напрямів розвитку у сфері інтелектуаль­ної власності;

- організаційне забезпечення охорони прав на об'­єкти інтелектуальної власності.

Держдепартамент в рамках своїх повноважень за­безпечує діяльність, пов'язану із набуттям, здійсненням та захистом прав на об'єкти права Інтелектуальної власності; здійснює роботи по удосконаленню законодавчої і нормати­вної бази; координує роботу з інформаційного забезпечення в сфері інтелектуальної власності; здійснює міжнародне співробітництво; опікується питаннями підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної влас­ності тощо.

До сфери управління Держдепартаменту включено Державні підприємства: "Український інститут промислової власності", "Українське агентство з авторських та суміжних прав", "Інтелзахист" та учбовий заклад Інститут інтелектуа­льної власності і права.

Головною функцією Державного підприємства 'Український інститут промислової власностГ (Укрпа-тент) є здійснення експертизи заявок на такі об'єкти права інтелектуальної власності, як винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, а також торговельні марки, географічні зазна­чення. Експерти Укрпатенту проводять експертизу поданих заявниками матеріалів на предмет відповідності заявлених об'єктів умовам набуття прав інтелектуальної власності і надають експертний висновок. На підставі експертного ви­сновку Держдепартамент приймає рішення щодо видачі або відмові у видачі охоронного документа (патента, свідоцтва). Укрпатент має філію - Український центр інноватики та па­тентно-інформаційних послуг.

Головною функцією Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (УААСП) є колективне управління майновими правами су­б'єктів авторського права і суміжних прав. За бажанням та­ких суб'єктів УААСП здійснює підготовку до державної ре­єстрації прав на об'єкти авторського права і суміжних прав та видачі їм охоронних документів, які видає Держдепарта­мент, а також УААСП надає допомогу авторам щодо захис­ту їх прав.

Діяльність ДП "Інтелзахист" переважно зосередже­на на боротьбі з порушеннями в сфері суміжних прав.

Інститут інтелектуальної власності і права вико­нує функцію підготовки, перепідготовки та підвищення ква­ліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності. Він готує спеціалістів і магістрів зі спеціальності "Інтелектуальна власність", а також підвищує кваліфікацію патентних пові­рених, патентознавців, професійних оцінювачів прав на об'­єкти права інтелектуальної власності, здійснює підвищення кваліфікації за спеціальним навчальним курсом суддів, мит­ників, представників правоохоронних та контролюючих ор­ганів тощо.

Однією із функцій Інституту є розповсюдження знань про інтелектуальну власність серед широких верств насе­лення через проведення курсів, конференцій, семінарів. Особлива увага приділяється студентській аудиторії для чого у вищих навчальних закладах України ІІІ-ІУ рівнів акре­дитації запроваджена дисципліна "Інтелектуальна влас­ність".