- •Тема 1. Теоретичні основи корпоративного управління План
- •Література
- •1. Мета, завдання та результати вивчення дисципліни
- •2. Проблема корпоративного управління
- •3. Сутність корпоративного управління та його роль в процесі господарювання (3) Сутність корпоративного управління у широкому розумінні цього слова
- •(4) Суть поняття "корпоративні права"
- •(5) Суб'єкти корпоративного управління
- •(8) Відмінність корпоративного управління від загального менеджменту
- •(6) Інвестори як суб'єкти корпоративного управління
- •(7) Працівники корпоративних структур як суб'єкти корпоративних відносин
- •(9) Корпоративні організаційні форми бізнесу
- •(10) Корпоративні ознаки підприємства державного сектору
- •(11) Форми державної корпоративної власності
- •4. Основні риси сучасного корпоративного управління. Його принципи і стандарти (15) Основні риси сучасного корпоративного управління
- •(16) Сутність принципів корпоративного управління оеср
- •(17) Принципи корпоративного управління Міжнародної мережі з корпоративного управління
- •(18) Принципи корпоративного управління Європейського Банку Реконструкції та Розвитку
- •1. Відносини з клієнтами.
- •3. Взаємовідносини з працівниками.
- •5. Взаємовідносини з громадськістю.
- •6. Взаємовідносини з державними органами і місцевою владою.
- •(19) Принципи корпоративного управління Конфедерації Європейських Асоціацій Акціонерів
- •(20) Національні стандарти сша у сфері корпоративного управління
- •5. Моделі корпоративного управління (21) Англо-американська модель корпоративного управління
- •(22) Західноєвропейська модель корпоративного управління
- •(23) Японська модель корпоративного управління
- •(24) Перехідна модель корпоративного управління
- •6. Вітчизняна специфіка корпоративних відносин (1) Обумовленість зростання ролі корпоративного управління в Україні
- •(2) Вітчизняна специфіка розвитку корпоративних відносин
(9) Корпоративні організаційні форми бізнесу
В США під "корпорацією" розуміють правову форму бізнесу, яка відокремлена від конкретних осіб, які ним володіють. В розвинених країнах світу товариства поділяються на об'єднання осіб й об'єднання капіталів. До об'єднань осіб належать повне і командитне товариство. В об'єднаннях капіталів домінує майновий елемент – для участі в них потрібно зробити майновий внесок. Тоді як персональні об'єднання передбачають особисту участь в управлінні, представництві, здійсненні функцій по виробництву, не персональні об'єднання такої участі не передбачають і базуються на об'єднанні капіталів. Корпорація має право юридичної особи і найбільш проявляється у формі акціонерного товариства.
Аналіз економіко-правової бази дає змогу виділити корпоративну форму капіталу як відокремлену, за якою власники мають обмежену відповідальність. Основна розмежувальна лінія між корпоративним і некорпоративним сектором пролягає у відділенні функцій розпорядження й обмеженій відповідальності. В українській правовій базі поняття корпорації істотно відрізняється від загальноприйнятого у світі. Згідно Закону України "Про підприємства", корпорації – це договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.
Отже, об'єктами корпоративного управління є акціонерні товариства, а також та частина товариств з обмеженою відповідальністю, в яких управління відділене від власності. До корпоративних не належать приватні підприємства, а також такі товариства, як повне та командитне, оскільки тут немає жорсткого розмежування власників та управлінців (менеджерів) і не існує обмеженої відповідальності. Дискусійною залишається роль товариств із додатковою відповідальністю, віднесення їх до об'єднань капіталів і в цілому до корпорацій. Крім того, своєрідними об'єктами управління є державні підприємства, які в деяких випадках і видах мають риси, притаманні корпораціям.
(10) Корпоративні ознаки підприємства державного сектору
Корпоративні риси мають деякі підприємства державного сектору. Частина підприємств державної форми власності є корпоратизовані (акціонерні товариства з 100% державною власністю), або ті закриті акціонерні товариства, де 70% належало державі, які пройшли етап корпоратизації, але не приватизувались. Управління такими підприємствами має свою специфіку, оскільки здійснюється правліннями, спостережними радами – органами, які характерні для акціонерних товариств.
Управління державними підприємствами зведене до контролю щорічних звітів підприємств і умов виконання трудових контрактів керівниками державних підприємств. Оперативна діяльність державних підприємств здійснюється ними самостійно. Такі державні підприємства не мають статутних фондів, поділених на паї, і тому до корпорацій їх можна віднести з надзвичайно великою умовністю.
Для державних підприємств, поняття "корпорація" не можна застосувати, оскільки вони, не мають статутних фондів. Однак, в них існує відділення процесу управління від власності і відповідно до цього можна вважати цю рису такою, що надає цим підприємствам корпоративних ознак. Тому вважати, що об'єктами корпоративного управління мають бути об'єкти державної власності, які являють собою цілісні майнові комплекси, можна лише з великою часткою умовності. До корпоратизованих підприємств та інших державних акціонерних товариств поняття "корпоративне управління" більше відповідає його суті і може бути прийнятним.
Умовність віднесення поняття "корпоративне управління" в державному секторі має певні особливості щодо стану державних підприємств в структурі країн трансформаційної економіки. У світовій практиці корпоративні структури характеризуються випуском корпоративних цінних паперів. Така форма руху фінансового капіталу не може використовуватись на казенних підприємствах. У світовій практиці корпоративне управління ототожнюється з управлінням великими підприємствами, тому багато фахівців вважають такі державні підприємства суб'єктами корпоративних відносин.
