- •Тема 1. Теоретичні основи корпоративного управління План
- •Література
- •1. Мета, завдання та результати вивчення дисципліни
- •2. Проблема корпоративного управління
- •3. Сутність корпоративного управління та його роль в процесі господарювання (3) Сутність корпоративного управління у широкому розумінні цього слова
- •(4) Суть поняття "корпоративні права"
- •(5) Суб'єкти корпоративного управління
- •(8) Відмінність корпоративного управління від загального менеджменту
- •(6) Інвестори як суб'єкти корпоративного управління
- •(7) Працівники корпоративних структур як суб'єкти корпоративних відносин
- •(9) Корпоративні організаційні форми бізнесу
- •(10) Корпоративні ознаки підприємства державного сектору
- •(11) Форми державної корпоративної власності
- •4. Основні риси сучасного корпоративного управління. Його принципи і стандарти (15) Основні риси сучасного корпоративного управління
- •(16) Сутність принципів корпоративного управління оеср
- •(17) Принципи корпоративного управління Міжнародної мережі з корпоративного управління
- •(18) Принципи корпоративного управління Європейського Банку Реконструкції та Розвитку
- •1. Відносини з клієнтами.
- •3. Взаємовідносини з працівниками.
- •5. Взаємовідносини з громадськістю.
- •6. Взаємовідносини з державними органами і місцевою владою.
- •(19) Принципи корпоративного управління Конфедерації Європейських Асоціацій Акціонерів
- •(20) Національні стандарти сша у сфері корпоративного управління
- •5. Моделі корпоративного управління (21) Англо-американська модель корпоративного управління
- •(22) Західноєвропейська модель корпоративного управління
- •(23) Японська модель корпоративного управління
- •(24) Перехідна модель корпоративного управління
- •6. Вітчизняна специфіка корпоративних відносин (1) Обумовленість зростання ролі корпоративного управління в Україні
- •(2) Вітчизняна специфіка розвитку корпоративних відносин
(18) Принципи корпоративного управління Європейського Банку Реконструкції та Розвитку
Метою принципів, розроблених Європейським Банком Реконструкції та Розвитку (ЄБРР), є сприяння встановленню взаєморозуміння між корпораціями, кредиторами і інвесторами при ухваленні рішень про надання кредиту або вкладання капіталу шляхом впровадження раціональних ділових норм у корпоративну практику.
Основна увага у принципах ЄБРР привернута до відносин «зацікавлених сторін» та створення балансу їх інтересів у діяльності акціонерного товариства. Головними вважаються відносини з:
клієнтами;
акціонерами;
постачальниками;
громадськістю;
державною та місцевою владою.
1. Відносини з клієнтами.
Найважливішою складовою успіху будь-якої компанії є наявність стабільних клієнтів – кредиторів та інвесторів, довіра яких базується на дотриманні правил:
незмінно висока якість товарів та послуг і за конкурентноспроможними цінами;
гласність у взаємовідносинах із клієнтами і надання їм до стовірної інформації про товари і послуги;
урахування всіх аспектів обслуговування клієнтів, включаючи надійність послуг, дотримання термінів, оперативний розгляд скарг і активний збір відгуків клієнтів і реагування на них;
довгострокові взаємовідносини із клієнтами і недопущення спекуляцій ринковою кон’юнктурою.
2. Взаємовідносини з акціонерами.
Акціонери є власниками компанії, тому вони повинні мати можливість контролювати діяльність керівництва корпорації і брати участь у прийнятті ключових рішень. До раціональних принципів корпоративного управління відносяться такі:
юридичне закріплення в статуті компанії функцій і обов'язків керівних органів і акціонерів;
гласність правил голосування, складу акціонерів, особливо реальних власників великих пакетів акцій, для недопущення втрати контролю за ситуаціями, коли окремі акціонери можуть переслідувати конкретні цілі, що йдуть врозріз з цілями інших акціонерів;
захист прав дрібних акціонерів стосовно втрати вартості їх акцій;
порядок забезпечення достовірності списку акціонерів;
систематичний і відкритий зв'язок з акціонерами шляхом надання їм належним чином перевіреної аудиторами звітності, відомостей про діяльність компанії і роз'яснень основних рішень, прийнятих керівником, у складі річного звіту;
дотримання правил проведення зборів акціонерів та надання достатньої інформації щодо прийняття рішень;
чіткий розподіл повноважень між керівними органами корпорації, тобто правлінням, спостережною радою і загальними зборами акціонерів;
обнародування особистих фінансових інтересів членів керівних органів корпорацій в угодах, пов'язаних з діяльністю компанії, і в інших ситуаціях конфлікту інтересів.
3. Взаємовідносини з працівниками.
Незважаючи на глибокі культурні і соціальні розходження між різними країнами в цьому питанні, є ряд основних принципів, яких дотримуються успішно діючі компанії у взаємовідносинах зі своїми працівниками:
обов'язкове дотримання трудового законодавства;
забезпечення необхідних норм охорони і гігієни праці;
найм, оплата праці і просування по службі працівників без будь-якої дискримінації;
дотримання права працівників на участь у профспілковій діяльності;
ефективні системи консультацій із працівниками щодо умов праці й інших питань, що безпосередньо пов'язані із робочим місцем;
турбота про добробут працівників у цілому, вчасне перерахування компанією обов'язкових або добровільних внесків у пенсійні фонди для працівників, забезпечення надійності пенсійних фондів.
4. Взаємовідносини з постачальниками.
Справедливість і гласність у взаємовідносинах з постачальниками – істотно важливі елементи ефективної корпоративної практики, оскільки вони створюють умови для забезпечення надійності відносин з постачальниками. Тому компанії повинні:
дотримуватися чітких і гласних принципів закупівель;
суворо карати працівників, що беруть хабарі;
уникати справ з постачальниками, котрі намагаються спрямувати процес закупівель у русло власних інтересів;
підтримувати суворо комерційні відносини з постачальниками, зокрема з тими, що пов'язані з компанією спільною власністю;
прагнути оперативно оплачувати рахунки постачальників;
утримуватися від закупівель матеріалів, торгівля якими заборонена міжнародними екологічними й іншими конвенціями.
