- •4. Фінанси та інші економічні категоріїї.
- •5. Історичний характер фінансів.
- •7. Характеристика сфер та ланок фінансової системи України.
- •8. Сутність, структура та функції фінансової полдітики.
- •9. Фінансова політика, її суть, завдання, значення та види.
- •10. Фінансовий механізм, його зміст, значення та види.
- •12. Фінансове планвання:зміст, принципи, етапи та методи.
- •13. Управлення фінансами, його зміст і функціональні елементи.
- •14. Фінансовий контроль: необхідність, принципи, зміст та роль.
- •15. Види та методи фінансового контролю.
- •16. Поняття фінансового права та методи фінансово-правового регулювання.
- •17. Система та джерела фінансового права.
- •21. Податкова полытика України та її особливості в сучасних умовах.
- •22. Сановлення, розвиток та склад податкової системи України.
- •26. Функції та призначення бюджету.
- •28. Поняття та структура бюджетного мехнізму.
- •29. Сутність та побудова бюджетної системи. Поняття бюджетного устрою.
- •30. Принципи побудови бюджетної системи.
- •31. Економічна сутність та загальна класифікація доходів бюджету.
- •32. Форми і методи формування доходів бюджету.
- •37. Ознаки, принципи та форми бюджетного фінансування.
- •38. Поняття бюджетного процесу
- •40. Характеристика стадій бюджетного планування.
- •43. Класифікаційні ознаки та принципи виникнення бюджетного днфіциту.
- •47. Форми державного кредиту та класифікація державних позик
- •48. Сутність та види державного боргу.
- •50. Основні показники та методи управлення державним боргом.
- •51. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів.
- •54. Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів.
- •65 .Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва— фінансових установ.
- •71. Об'єктивна необхідність і сутність страхового захисту. Страхові фонди як джерело забезпечення страхового захисту
- •72. Економічна природа і сутність страхування.
- •73. Функції та принципи страхування. Класифікація страхування.
- •74. Поняття страхового ринку, його структура
- •76. Сегментація фінансового ринку
- •77.Характеристика інструментів фінансового ринку
- •79. Сутність, мета і завдання фінансового менеджменту.
- •80.Стратегія і тактика фінансового менеджменту.
- •84.Міжнародний ринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу
- •86.Фінансова безпека: сутність і місце в системі економічної безпеки
- •88. Механізм та системи забезпечення фінансової безпеки держави.
- •89. Еволюція та сучасні риси фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою.
- •93. Фінансова система Франції.
- •96. Бюджет Європейського Союзу. Основні групи видатків та доходів бюджету.
- •97. Гармонізація та уніфікація податкової політики в межах Європейського Союзу
- •98. Валютна інтеграція. Спільна валютна політика та запровадження євро в межах Європейського Союзу.
- •99. Основні інституції єс та їх роль у формуванні єдиної фінансової політики.
47. Форми державного кредиту та класифікація державних позик
Державний кредит є невід'ємною складовою економічної і фінансової системи держави. У теорії і на практиці його прийнято поділяти на внутрішній і міжнародний державний кредит, кожен з яких у свою чергу має свої особливості і форми вияву.
Ознаки класифікації та види державних позик
Ознака класифікації |
Вид позики |
За правовим оформленням |
На підставі угод (безоблігаційні); забезпечені випуском цінних паперів |
За місцем розміщення |
Внутрішні; зовнішні |
Залежно від статусу позичальника (емітента) |
Державні; місцеві |
Залежно від термінів погашення |
Короткострокові (поточні, як правило, до 1 року); середиьострокові (від 1 до 5 років); довгострокові позики (понад 5 років) |
За видами дохідності |
Відсоткові позики; безвідсоткові (дисконтні) позики; виграшні позики |
За характером обігу цінних паперів |
Ринкові; неринкові |
За формою випуску |
Готівкові; безготівкові |
За способом погашення |
Ординарні; серійні; з достроковим погашенням |
За видами забезпеченості |
Заставні; беззаставні |
За правовим оформленням розрізняють:
— державні позики, що надаються на підставі угод (безоблігаційні).
За правовим оформленням розрізняють:
— державні позики, що надаються на підставі угод (безоблігаційні).
— зовнішні (облігації, фідуціарні позики), які розміщуються на міжнародному фінансовому ринку переважно в іноземній валюті чи безоблігаційні позики, що надаються на підставі угод і надходять ззовні від урядів інших країн, міжнародних організацій та нерезидентів.
Залежно від статусу позичальника (точніше емітента) позики поділяються на:
— державні, що випускаються центральними органами управління (в Україні Міністерством фінансів за рішенням Кабінету Міністрів України). Кошти, акумульовані від їх розміщення, спрямовуються у державний бюджет;
- місцеві, що випускаються місцевими органами управління, а кошти від них спрямовуються у відповідні місцеві бюджети. У розвинутих країнах ринок муніципальних цінних паперів є одним із динамічних і значних за обсягом елементів національного фондового ринку, а місцеві позики є важливою складовою фінансів місцевого самоврядування. Місцеві позики дають змогу мобілізувати тимчасово вільні грошові кошти для потреб розвитку конкретних регіонів і є однією з форм залучення інвестицій.
В Україні місцеві позики ще не набули поширення, однак у перспективі можуть стати важливим фінансовим інструментом економічного розвитку.
За видами дохідності державні позики поділяються на:
— відсоткові, кола виплата доходу за державними позиками здійснюється у вигляді позикового відсотка. При цьому власники державних цінних паперів можуть отримувати дохід як за фіксованою на весь період позики ставкою, так і плаваючою, яка регулярно переглядається і може змінюватися відповідно до певних чинників. Наприклад, основою визначення відсоткових ставок за єврооблігаціями чи фідуціарними позиками є плаваючі відсоткові ставки, які розраховуються на базі облікової ставки — LIBOR (London Inter Bank Official Rate, або лондонська ставка пропозиції за міжбанківськими депозитами), SIBOR (сінгапурська ставка пропозиції за міжбанківськими депозитами), "праймрейт" — американська. До цих ставок додається спред, що залежить від кредитного рейтингу держави-позичальниці і становить 0,50— 2,60%;
— безвідсоткові (дисконтні), які характерні тим, що державні цінні папери реалізуються зі знижкою, а погашаються за номінальною вартістю. Відсотки за такою облігацією не нараховують, а дохід (інтерес) кредитора виникає внаслідок її погашення за ціною, вищою від ціни придбання;
— виграшні, які реалізуються без встановлення фіксованих відсотків, а виплата доходу здійснюється на підставі проведення тиражів виграшів. Власники отримають дохід за умови включення номера їхньої облігації у виграшний тираж погашення, причому дохід отримають лише ті кредитори, чиї облігації виграли.
За характером обігу цінних паперів державні позики поділяють на:
— ринкові, які вільно купуються і продаються на ринку цінних паперів;
— неринкові, які мають обмеження щодо купівлі і продажу, або не допускають виходу цінних паперів на ринок, тобто їх власники не можуть їх перепродати.
За формою випуску державних позик розрізняють готівкові (супроводжуються емісією державних цінних паперів) і безготівкові позики (шляхом записів на відповідних рахунках в електронному депозитарії).
За способом погашення позики поділяються на: ординарні (погашення може проходити одночасно для всіх випущених позик); серійні (погашення здійснюється деякими частинами через певні проміжки часу); з достроковим погашенням (до дострокового погашення державних позик держава може вдатися лише за наявності коштів).
Залежно від забезпеченості державні позики поділяються на: заставні (забезпечуються державним майном чи конкретними доходами) і беззаставні (не мають конкретного матеріального забезпечення, а їх надійність визначається авторитетом держави).
