5.2. Планування обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні

Розрахунки обсягів виробництва продукції у вартіс­ному вираженні дають змогу на єдиній ціновій основі зіставляти, аналізувати й визначати сумарний обсяг випуску різнорідної продукції. Проте при цьому необхідно враховувати зміни ринко­вих цін під час планування й визначення обсягів виробленої та реалізованої продукції в різні періоди.

У вартісному вираженні планують обсяги виробництва й реалізації: товарна, валова та реалізована продукція, а також визначають чисту продукцію.

Товарна продукція — це загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених для продажу або реалізації різним споживачам.

Товарна продукція підприємства охоплює:

• готові вироби;

• запасні частини для продажу;

• напівфабрикати виробництва підприємства;

• нестандартне технологічне устаткування, виготовлене як для власних потреб, так і для реалізації;

• частину продукції допоміжних підрозділів, яка реалізується іншим споживачам (технологічне оснащення, енергія тощо);

• інші роботи й послуги виробничого характеру.

Роботи й послуги невиробничого характеру не включають у товарну продукцію (наприклад, капітальний ремонт будівель, послуги транспорту підприємства, науково-дослідні та проектні роботи стороннім споживачам).

Товарну продукцію планують у діючих і незмінних цінах. Розрахунок товарної продукції в діючих цінах необхідний для визначення обсягу продажу, у незмінних цінах товарну продукцію визначають для встановлення динаміки обсягів виробництва та інших показників.

Товарну продукцію розраховують на основі плану виробниц- тва в натуральних показниках, тобто на підставі виробничої програми, у натуральному вимірі за такою формулою:

, (4.1)

де ТП — товарна продукція, грн; n — кількість найменувань продукції, що виробляється у плановому періоді; Ц_і — ціна і-го виробу, грн; N_і — кількість і-х виробів у виробничій програмі.

Для визначення виробничої програми по кожному виробу, а потім обсягу всієї товарної продукції виходять із планового обсягу продажу, необхідного запасу готової продукції на кінець та початок планового періоду. Розрахунок проводять по кожній номенклатурній позиції за такою формулою:

, (4.2)

де N_і — виробнича програма і-го виробу в плановому періоді, шт.; РП_і — обсяг продажу (реалізації) і-го виробу в плановому періоді, шт.; — відповідно залишки нереалізованої продукції на кінець та початок планового періоду, шт.

Розрахунок наведено в табл. 4.3.

Таблиця 4.3

ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ТА ОБСЯГ ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Найменування продукції	План продажу, од.	Залишки готової нереалізованої продукції, од.		Виробнича програма, од.	Ціна за одиницю, грн	Товарна продукція, тис. грн
С1	500	4	5	501	700	350,7
С2	300	8	5	297	900	297,3
Y1	620	10	7	617	650	401
Усього	—	—	—	—	—	1049

Якщо обсяг реалізації й залишки нереалізованої продукції представлені у вартісному вираженні, то товарну продукцію обчис­люють так:

ТП = РП + НРП^к – НРП^п , (4.3)

де РП — реалізована продукція, тис. грн; НРП^к, НРП^п — відповідно, залишки нереалізованої продукції на кінець та початок планового періоду, тис. грн.

Залишки нереалізованої продукції охоплюють:

• запаси готової продукції на складі виробника;

• продукцію, відвантажену споживачеві, але не оплачену ним.

Чиста продукція — це заново створена на підприємстві вартість, що характеризує результати використання власного трудового потенціалу.

Чисту продукцію розраховують за такою формулою:

ЧП = ТП – М – Ам, (4.4)

де ЧП — чиста продукція у плановому періоді, грн; М — матеріальні витрати на виробництво товарної продукції в плановому періоді, грн; Ам — сума амортизаційних відрахувань, грн.

З товарної продукції вилучають вартість уречевленої праці (сировини, матеріалів, купованих напівфабрикатів, перенесену вартість засобів виробництва тощо) і в такий спосіб визначають вартість обсягу виробництва, на який будуть витрачені власні кошти підприємства й отримано відповідний прибуток.

Валова продукція — це вартість усієї виробленої в плановому періоді продукції, незалежно від ступеня її виготовлення.

Валова продукція охоплює товарну продукцію, зміну залишків незавершеного виробництва протягом розрахункового періоду, вартість сировини й матеріалів замовника та деякі інші елементи залежно від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства (наприклад, на машинобудівних підприємствах у валову продукцію включаються зміни вартості незакінченого виробництвом технологічного оснащення власного виготовлення). Розраховують валову продукцію так:

(4.5)

де ВП — валова продукція, грн; — вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на кінець і початок планового періоду, грн.

Динаміку залишків незавершеного виробництва враховують лише на тих підприємствах машинобудування, де більш тривалий виробничий цикл різних видів продукції.

Обсяг товарної та валової продукції виробничого об’єднання, у складі якого підприємства або підрозділи перебувають на самостійному балансі, визначають підсумовуванням їх відповідних показників.

Планування зміни залишків незавершеного виробництва

До складу незавершеного виробництва входять заготовки, деталі, комплекти, які перебувають на різних стадіях виробничого процесу й підлягають подальшому оброблен- ню або складанню, а також вироби в складанні та на випробуваннях.

Обсяг незавершеного виробництва впливає на ефективність роботи підприємства. З одного боку, незавершена продукція потребує обігових коштів, і це негативно позначається на економічному становищі підприємства, а з іншого — забезпечує нор­мальний перебіг виробничого процесу, його безперервність і ритмічність. Тому величина незавершеного виробництва має підтримуватися на оптимальному рівні.

У планових розрахунках залишок незавершеного виробництва на початок планового періоду беруть за фактичними даними передпланового періоду, а на кінець — визначають різними розрахунковими методами.

З_нв (залишок незавершеного виробництва) обчислюють для кожного виробу за такою формулою:

З_нві = С_і Т_ц К ^і_нв, (4.6)

де З_нві — залишок незавершеного виробництва і-го виробу, грн; С_і — собівартість і-го виробу, грн; — середньодобовий випуск і-го виробу, од.; Т_ц — тривалість виробничого циклу, днів; К ^і_нв — коефіцієнт наростання витрат і-го виробу.

З_нв у цілому по підприємству визначають так:

(4.7)

де n — кількість найменувань виробів.

Розрахунок залишків незавершеного виробництва та валової продукції наведено в табл. 4.4.

Таблиця 4.4

ВАЛОВА ПРОДУКЦІЯ ТА ЗАЛИШКИ НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА

Найменування продукції	Товарна продукція, тис. грн	, тис. грн	Розрахунок Знв на кінець планового періоду				по собівартості, тис. грн	в оптових цінах, тис. грн	Валова продукція, тис. грн
			Тц, днів	Кнв		С
С1	350,7	212	40	0,7	12	630	211,7	232,8	371,5
С2	297,3	200	40	0,7	10	800	224	246,4	343,7
Y1	401	157	30	0,6	15	580	156,6	172,3	416,3
Усього	1049	569					592,3		1025,7

Коефіцієнт переведення собівартості продукції в товарну дорівнює 1,1.

Коефіцієнт наростання витрат розраховують за такою формулою:

(4.8)

де — питома вага матеріальних витрат у собівартості і-го виробу.

Для складніших виробів із тривалим виробничим циклом визначають середній коефіцієнт наростання витрат, виходячи з планових відсотків готовності на різних стадіях виробничого циклу. Наприклад, плановий відсоток готовності за кварталами: І — 40, ІІ — 60, ІІІ — 80, ІV — 100.

Середній коефіцієнт готовності = = (40 + 60 + 80 + 100) / 4  100 = 0,7.

Розрахунок З_нв конкретних виробів застосовують на підприємствах із незначною номенклатурою.

За великої номенклатури продукції З_нв обчислюють у цілому по всій продукції підприємства за такою формулою:

(4.9)

де С_тп — собівартість товарної продукції у відповідному плановому періоді, грн; Д — кількість днів у цьому періоді; — середня тривалість виробничого циклу, днів; — середній ко- ефіцієнт наростання витрат.

Обсяг незавершеного виробництва визначають у собівартості. Для оцінки залишків незавершеного виробництва в цінах їхню собівартість множать на коефіцієнт переведення собівартості продукції в товарну продукцію, який обчислюють як відношення товарної продукції в незмінних цінах до її собівартості.