- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Основи ринкової економіки
- •Господарство та національно господарський комплекс.
- •Економічна система України
- •Галузева і територіальна структура господарства
- •Мал. Галузева структура господарства
- •4.Ринкове господарство як невід'ємна складова товарного виробництва.
- •Риси, структура та функції ринку
- •Складники економічного потенціалу.
- •Тема 2. Основи економіки промисловості і галузі в умовах ринку.
- •Економічні показники
- •Загальна характеристика промисловості України
- •Основні проблеми розвитку господарства.
- •Характеристика ффп
- •Тема 3. Підприємство в умовах ринку.
- •1. Методологічні аспекти функціонування підприємства
- •Фактори, що впливають на ефективне функціонування підприємства
- •3. Типи підприємств
- •4.Основні форми суспільної організації виробництва.
- •Тема 4. Управління і структура підприємства.
- •1. Сутність і функції процесу управління
- •2. Методи управління діяльності підприємств
- •3. Організаційні структури управління підприємствами
- •4. Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями
- •Тема 5. Інфраструктура підприємства.
- •1. Поняття, види і значення інфраструктури
- •2. Система технічного обслуговування
- •3. Соціальна інфраструктура й соціальна діяльність підприємства
- •4. Відтворення й розвиток інфраструктури
- •Тема 6. Основні виробничі фонди.
- •1. Характеристика матеріальних активів (виробничих фондів та іншого майна)
- •2. Оцінка, класифікація і структура основних фондів
- •3. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів
- •4. Ефективність відтворення та використання основних фондів
- •Тема 7. Оборотні фонди.
- •Структура, нормування й використання оборотних фондів підприємства.
- •Нормування витрат.
- •Структура, нормування й використання оборотних фондів підприємства
- •Нормування витрат.
- •Питання:
- •Тема 8. Техніко-технологічна база підприємства
- •Характеристика техніко-технологічної бази виробництва
- •Складові й тенденції розвитку ттб
- •Організаційно-економічне управління технічним
- •1. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва
- •2.Складові й тенденції розвитку ттб
- •Порівняльна характеристика траддиційного та інноваційного типів виробництва
- •2. Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства
- •Основні показники технічного рівня підприємства
- •Тема 9. Лізинг
- •Лізинг як форма оновлення технічної базивиробництва (діяльності)
- •Організаційно-правові основи
- •Витрати на надання та ефективність лізингових послуг
- •1. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва (діяльності)
- •Загальноприйнята класифікація видів лізингу
- •2.Організаційно-правові основи
- •3.Витрати на надання та ефективність лізингових послуг
- •Тема 10. Персонал підприємства
- •Поняття, класифікація і структура персоналу.
- •Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •Система управління персоналом.
- •1. Поняття, класифікація і структура персоналу
- •Групи робітників за рівнем кваліфікації, виконувані ними роботи й терміни їхньої підготовки
- •2. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •3. Система управління персоналом
- •Тема 11. Продуктивність праці
- •Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення, чинники зростання продуктивності праці та їх класифікація.
- •Мотивація трудової діяльності.
- •Принципи та порядок регулювання поведінки працівників.
- •1. Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення, чинники зростання продуктивності праці та їх класифікація.
- •2. Мотивація трудової діяльності
- •3.Принципи та порядок регулювання поведінки працівників
- •Тема 12. Оплата праці
- •1. Сучасна політика оплати праці
- •Типова тарифна сітка робітників різногалузевих підприємств та організацій
- •2. Застосовувані форми й системи оплати праці
- •Форми заробітної плати
- •3.Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу
- •Класифікація доплат до заробітної плати, що існують у певних сферах діяльності
- •Загальновживані показники преміювання робітників основного виробництва
- •4. Участь працівників у прибутках підприємства (установи, організації)
- •Тема 13. Організація діяльності підприємства
- •1. Структура і принципи організації виробничого процесу.
- •2. Організаційні типи виробництва.
- •3. Підготовка виробництва.
- •1. Структура і принципи організації виробничого процесу
- •2. Організаційні типи виробництва
- •3. Підготовка виробництва
- •Питання:
- •Тема 14. Інноваційні процеси
- •1. Загальна характеристика інноваційних процесів
- •2. Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями
- •3. Організаційний прогрес (поступ)
- •4. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень
- •Питання:
- •1. Нематеріальні ресурси
- •Тема 15. Нематеріальні ресурси і активи
- •Нематеріальні ресурси: сутнісна характеристика і види (об’єкти)
- •Нематеріальні активи: поняття, охорона та реалізаціяправа власності
- •Оцінка вартості нематеріальних активів
- •2. Нематеріальні активи
- •3. Оцінка вартості нематеріальних активів
- •Питання:
- •Тема 16. Інвестиційні ресурси
- •1. Поняття, склад і структура інвестицій
- •2. Визначення необхідного обсягу і джерел фінансування виробничих інвестицій
- •3. Формування й регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів)
- •4. Залучення іноземних інвестицій для розвитку й посилення ефективності діяльності суб’єктів господарювання
- •Тема 17. Економічний механізм функціонування та планування в умовах ринку
- •1. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання
- •2. Прогнозування розвитку підприємств
- •3. Методологічні основи планування
- •4. Стратегія розвитку підприємства і бізнес-планування
- •Типові показники мікроекономічного аналізу ринкових чинників
- •Стратегічні альтернативи діяльності підприємства
- •5. Тактичне та оперативне планування
- •Тема 18. Якість і конкурентоспроможність
- •Якість і конкурентоспроможність продукції (послуг)
- •Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий технічний контроль
- •1. Якість і конкурентоспроможність продукції (послуг)
- •2. Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий технічний контроль
- •Тема 19. Витрати на продукцію
- •1. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції (надання послуг)
- •2. Управління витратами на підприємстві
- •3. Сукупні витрати і собівартість продукції (послуг)
- •4. Собівартість окремих виробів
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тема 20. Ціна та ціноутворення
- •Ціни на продукцію (послуги): сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання
- •Методи ціноутворення на продукцію (послуги)
- •Ціни на продукцію (послуги): сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання
- •Методи ціноутворення на продукцію (послуги)
- •Тема 21. Маркетингова діяльність підприємства.
- •2. Маркетингова концепція продукту
- •3. Управління каналами товаропросування
- •Тема 22. Комерційний розрахунок і самофінансування.
- •Комерційний розрахунок: сутність, принципи.
- •Самофінансування.
- •Комерційний розрахунок: сутність, принципи.
- •2.Самофінансування.
2. Визначення необхідного обсягу і джерел фінансування виробничих інвестицій
Процес прогнозування (планування) капітальних вкладень на підприємствах охоплює два послідовно здійснювані етапи: перший — обчислення необхідного обсягу реальних (виробничих) інвестицій на розрахунковий період (рік, кілька років); другий — визначення конкретних джерел їхнього фінансування.
Обчислення
необхідного
обсягу
виробничих
інвестицій
За першим варіантом має здійснюватись лише просте відтворення основних фондів переважно за рахунок амортизаційних відрахувань. У цьому разі розрахункова процедура обмежується визначенням акумульованої суми амортизаційних відрахувань на реновацію основних фондів та її порівнянням з потребою капіталу для заміни застарілих видів устаткування сучасними досконалішими моделями такого. Необхідний для цієї мети розмір капіталу (грошових коштів) обчислюється на підставі інформації про потребу в новому устаткуванні у фізичних одиницях та про реальні ціни на нього. При цьому мають бути враховані вартість монтажу (встановлення) нової техніки і капітальний дохід від реалізації машин та інших засобів праці, що вибувають з експлуатації.
Другий варіант передбачає здійснення розширеного відтворення основних фондів і об’єктів соціальної інфраструктури. Наслідком цього процесу має бути нарощування до необхідних розмірів виробничої потужності підприємства переважно через його технічне переозброєння, реконструкцію або розширення за попередньо розробленим проектом.
Такий варіант збільшення виробничих можливостей підприємства зумовлює необхідність ретельного складання програми (плану) його технічного переозброєння та реконструкції (розширення). Розробці програм (плану) мають передувати аналіз і оцінка техніко-економічного й організаційного рівня виробництва за системою показників, яка охоплює такі основні групи: технічна оснащеність виробництва і технічний рівень устаткування; відповідність застосовуваних технологій сучасним вимогам; технічний рівень і якість продукції; рівень організації виробництва. Програма (план) складається звичайно за розділами: 1) зведені техніко-економічні показники (приріст виробничої потужності й обсягу товарної продукції; підвищення рівня механізації (автоматизації) виробництва; зростання продуктивності праці; економія енергетичних і матеріальних ресурсів; загальна сума капітальних вкладень); 2) заходи за окремими напрямками техніко-технологічного та організаційного розвитку (впровадження прогресивної технології, механізація та автоматизація виробництва, модернізація діючого устаткування, удосконалення організації виробництва й управління) з визначенням для кожного з них приросту виробничої потужності та інших економічних показників; 3) потреба в устаткуванні (вітчизняне, у тім числі виготовлене власними силами; імпортне; типові вузли для модернізації діючого устаткування).
Для визначення необхідного обсягу капітальних вкладень за цим варіантом економічної ситуації використовують залежно від стадії планування два методи: перший — попередньо-приблизних розрахунків (на підставі показника питомих капітальних вкладень на одиницю приросту виробничої потужності); другий — прямих розрахунків (за даними кошторису технічного переозброєння і реконструкції або розширення підприємства). За першим методом розрахунки здійснюють у такій послідовності (дані умовні).
● Обчислюють необхідну середньорічну величину виробничої потужності підприємства Nср виходячи з очікуваного коефіцієнта її використання в розрахунковому році (0,9) та виявленого попиту ринку на продукцію (45000 од.);
Nср = 45 000 : 0,9 = 50 000 од.
● Визначають
величину середньорічної виробничої
потужності, якої бракує для задоволення
ринкового попиту на продукцію,
за відомої реальної потужності
підприємства, що становить 46 000 од.:
= 50 000 — 46 000 = 4 000 од.
● Розраховують
абсолютну величину необхідної додаткової
виробничої потужності підприємства
,
використовуючи для цього спеціальний
коефіцієнт перерахунку середньорічного
її приросту в абсолютний, який дорівнює
0,5 (за середніми даними тривалого
періоду):
= 4 000 : 0,5 = 8 000 од.
● На підставі
питомих капітальних витрат на одиницю
приросту виробничої потужності (150 тис,
грош. од.) визначають загальну суму
необхідних капітальних вкладень
на розрахунковий період:
= 150 000 х 8 000 = 1 200 000 000 грошових од.
Розрахований таким укрупненим (приблизним) методом обсяг капітальних вкладень згодом (з появою необхідної інформації) треба уточнити з допомогою застосування другого методу — прямих обчислень за даними кошторисної вартості всієї сукупності заходів, передбачених програмою (планом) технічного переозброєння, реконструкції або розширення діючого підприємства.
Третій можливий варіант економічної ситуації на ринку й підприємстві зумовлює вже не просто розширене відтворення основних фондів, а потребує докорінної перебудови техніко-технологічної бази виробництва. За цим варіантом розрахунки необхідного обсягу капітальних вкладень здійснюють, головне, за схемою другого варіанту. Проте при цьому треба додатково враховувати значні капітальні витрати, зв’язані з маркетинговими дослідженнями і проектуванням нових виробів, які мають за своїми техніко-економічними характеристиками повністю задовольняти вимоги покупців. За таких умов підприємству слід бути готовим також і до необхідної диверсифікації виробництва, яка може зумовити мобілізацію значних інвестиційних ресурсів.
Джерела
фінансування виробничих інвестицій
Найпростіше це можна зробити для першого варіанта економічної ситуації в акціонерному товаристві, що стає найбільш поширеною формою організації бізнесу. Якщо за певних причин (помилки організаційного періоду, раптове істотне зростання цін на нове устаткування тощо) акумульованої суми амортизаційних відрахувань недостатньо для фінансування заміни застарілого устаткування, то для покриття частини, що її бракує, треба використати інші (внутрішні) джерела формування коштів (зокрема оголосити передплату на звичайні та привілейовані акції або залучити частину нерозподіленого прибутку).
Забезпечення фінансування розширеного відтворення основних фондів за другим і третім варіантами економічної ситуації підприємства (істотне збільшення обсягу продукції, що виробляється, або організація виробництва нових видів товарів відповідно до попиту ринку) є складним господарським завданням. Для того, щоб його правильно розв’язати, потрібне глибоке економічне обгрунтування вибору тих чи тих джерел формування необхідних реальних інвестицій (капітальних вкладень). Зокрема достатньо продуманим має бути рішення про випуск і продаж цінних паперів або використання довгострокового кредиту, оскільки воно потребує чималих коштів у першому випадку: на друкування й розміщення акцій (облігацій) підприємства та виплату дивідендів акціонерам, у другому — на повернення позичених грошей з виплатою солідного відсотка за користування кредитом. Особливо ретельного обгрунтування потребує клопотання підприємства про надання йому прямої чи непрямої державної субсидії. У ньому треба відобразити такі питання; необхідність і мета фінансової допомоги, розмір державних коштів і ефективність їхнього використання, потреба у кредитних та податкових пільгах тощо. Глибоко обміркованим має бути й підхід до залучення закордонних інвестицій та створення спільних підприємств, що дають змогу використовувати найновіші технології світового рівня, виробляти конкурентоспроможну на ринку продукцію, підвищувати загальну і фінансову ефективність вітчизняного виробництва, але інколи можуть поставити його в надто велику залежність від іноземного інвестора.
