- •3. Теплобачення (інфрачервона термографія).
- •4. Ехографія.
- •7. Оптична риноскопія.
- •8. Пункція.
- •Вазомоторний риніт
- •Озена - смердюча нежить.
- •Етіологія і патогенез.
- •Гострі синуіти
- •Гострий гайморит
- •Гострий етмоїдит
- •Гострий фронтит
- •Гострий сфеноїдит
- •3. Теплобачення (інфрачервона термографія).
- •4. Ехографія.
- •7. Оптична риноскопія.
- •8. Пункція.
- •Лікування гострих синуїтів
- •Хронічні синуїти
- •Хронічний фронтит
- •Хронічний етмоїдит
- •Хронічний сфеноїдит
- •Лікування хронічних синуїтів
Гострий етмоїдит
Анатомічна близькість, тісний венозний та лімфатичний зв'язок ґратчастого лабіринту з іншими приносовими пазухами пояснюють часту комбінацію етмоїдиту з іншими синуїтами. Цим пояснюється й той факт, що етмоїдити часто бувають нерозпізнаними. Багатопорожнинна будова ґратчастої пазухи має велике клінічне значення, оскільки запальний процес може бути обмежений групою клітин. Глибоке розташування ґратчастої пазухи у кістках черепа, складна анатомічна будова спричинюють труднощі при лікуванні її запалення.
Головний біль при ураженні передніх клітин локалізується біля кореня носа та у внутрішніх кутів очей, середніх — біль іррадіює у скроні та тім'я (мігренеподібний характер болів), задніх — у потилицю.
Виділення з носа, порушення носового дихання є також одними з головних скарг хворих. Гіпоосмія при гострім етмоїдиті буває значною, однак із зменшенням набряку слизової оболонки нюхової ділянки нюх відновлюється.
При передній риноскопії слизова оболонка носа різко набрякла, гіперемована, нерідко визначається виділення гною. При ураженні передніх та середніх клітин лабіринту ці зміни більш виражені у ділянці середнього носового ходу, а при захворюванні задніх клітин ґратчастого лабиринту - у ділянці верхнього носового ходу.
Ізольований гострий етмоїдит зустрічається рідко. Здебільше запалення передніх та середніх клітин ґратчастого лабіринту поєднується із захворюванням лобної та верхньощелепної пазух, а запалення задніх клітин — із захворюванням основної пазухи.
Гострий фронтит
Найбільш характерним суб'єктивним симптомом фронтиту є біль у
лобній ділянці, яка посилюється при пальпації або постукуванні по передній стінці лобної пазухи, особливо при натисненні у верхньо-внутрішньому куті очниці на нижню (орбітальну), найбільш тонку стінку лобної пазухи. При утрудненні відтікання вмісту з лобної пазухи біль може бути сильним. При фронтиті виникає вторинна невралгія першої гілки трійчастого нерва , оскільки первинним є фронтит. Однак невралгія цієї гілки може бути і первиним ураженням, тобто без виникнення фронтиту.Треба провести диференційну діагностику між цими двома захворюваннями. При первинній невралгії найбільш болісним є натиснення у ділянці надорбітального отвору (місце виходу нерва) — межа передньої та середньої третини верхнього краю орбіти. Навіть легкий дотик до цього місця викликає різке посилення болів, навпаки міцне тиснення зменшує біль. При фронтитах під час збільшення сили тиску на стінки лобної пазухи біль зростає. На відміну від фронтиту, біль при невралгії виникає раптово і має характер нападів. Необхідно також зауважити, що біль при запаленні приносових пазух, у більшості випадків, посилюється при фізичному навантаженні, кашлі, чханні.
Окрім болів, хворі скаржаться на підвищення температури тіла, утруднення носового дихання, виділення з відповідної половини носа. Одночасно може з'явитись почервоніння та набряклість шкіри у ділянках лоба та верхньої повіки, які особливо виражені у ділянці верхньовнутрішнього кута орбіти. При прогресуванні хвороби у цьому місці може з'явитись субперіостальний абсцес.
Основним симптомом при риноскопії є наявність слизово-гнійного або гнійного вмісту під переднім кінцем середньої носової раковини. Слизова оболонка середньої носової раковини гіперемована та набрякла.
