Хронічні синуїти

Причиною хронічних синуїтів є невилікований гострий синуїт. Пере­ходу гострого процеса у хронічний сприяють слідуючі фактори.

1. Змінена реактивність організма, знижена опірність.

2. Фактори, що утруднюють відтікання секрету з приносових пазух (деформація носової переділки, хронічний гіпертрофічний риніт).

3. Неповноцінність слизової оболонки пазух.

Класифікація хронічних синуїтів.

Виділяють три основні форми хронічного синуїту:

1) гнійна (зустрічається у 78% спостережень);

2) гнійно-поліпозна;

3) поліпозна (на дві останні форми припадає приблизно 22% спосте­режень).

Хронічний синуїт має перебіг із періодами ремісій та загострень. Пе­ребіг хронічного синуїту тривалий, нерідкою є відсутність загальних явищ та головного болю. Пацієнт скаржиться на зниження працездат­ності, гнійні виділення з носа, що внаслідок приєднання анаеробів ста­ють сморідними. Гіперплазія слизової оболонки та утворення поліпів спричинюють утруднення носового дихання і навіть повністю його уне­можливлюють. Спостерігається зниження нюху.

Загострення хронічного процесу може супроводжуватись підвищен­ням температури тіла, погіршенням самопочуття, появою болісної на­бряклості щоки та набряку повік, локальним або розлитим головним болем. Визначається запальний зсув у крові.

ХРОНІЧНИЙ ГАЙМОРИТ

При ексудативній формі однією з основних скарг є тривала одно- або двобічна нежить. При гнійній формі виділення нерідко мають не­приємний запах. Другою скаргою є утруднення носового дихання. Ця скарга є характерною і для ексудативних, і для продуктивних форм. При хронічному процесі інтенсивність болів менша, ніж при гострому. Ці болі пов'язані із погіршенням відтікання секрету з пазухи. На боці ураження часто виникає погіршення нюху і навіть повна його відсутність.

Серед об'єктивних ознак хронічного гаймориту перше місце посідає наявність гнійного вмісту у середньому носовому ході. Виникає гіпертрофія слизової оболонки середньої носової раковини, утворюються поліпи, що походять з ділянки середнього носового ходу.

Слід завжди пам'ятати про можливість одонтогенного походження гаймориту, особливо при наявності гнійного процесу у коренях четвер­того, п'ятого та шостого верхніх зубів, верхівки яких знаходяться без­посередньо під дном верхньощелепної пазухи.

Хронічний фронтит

Головні болі є постійним симптомом хронічного фронтиту. Вони нерідко локалізуються у ділянці ураженої пазухи. Натискування у ділянці дна лоб­ної пазухи викликає різку місцеву болісність. Виділення з носа можуть бу­ти постійними, більш рясними зранку, коли хворий підводиться з ліжка.

Об'єктивні симптоми характеризуються наявністю гнійних виділень, поліпів, гіпертрофії слизової оболонки у середньому носовому ході. Під час загострення фронтиту у верхньовнутрішньому куті орбіти може з'являтися набряклість м'яких тканин, болісна при натискуванні.

Хронічний етмоїдит

Майже завжди хронічний етмоїдит поєднується із хронічними захво­рюваннями інших приносових пазух.

Головний біль локалізується у ділянці перенісся, рідше біля внутрішнього кута орбіти. Хворих турбує порушення носового дихання та виділення з носу. Відмічається порушення нюху.

При риноскопії визначаються поліпи, які можуть бути множинними, оскільки походять з численних вивідних отворів ґратчастих клітин. Поліпи заповнюють не тільки середній носовий хід, але й всю порожни­ну носу. Чисто гнійні форми етмоїдиту зустрічаються рідко.