Питання. Проблеми формування стратегії економічного розвитку України

Пріоритети євроінтеграційної стратегії України - дотримання стратегічного балансу між західноєвропейським вектором (Європейський Союз) та іншими важливими векторами зовнішньоекономічного розвитку (США-ЄС-Російська Федерація, а в майбутньому Китай, Японія).

Проблеми,що перешкоджають набуттю Україною повноправного членства в ЄС:

1) цивілізаційні (українське та західноєвропейське суспільства перебувають на різних стадіях циклів цивілізаційного розвитку);

2) трансформаційні (відсутність корекції в стратегії розвитку ЄС у напрямі орієнтації на загальноєвропейську, а не західноєвропейську модель відносин між країнами);

3)моделювання(стратегія розвитку відносин України з ЄС має враховувати модель майбутнього, а не нинішнього ЄС).

Вплив світової економічної кризи 2007-2010 рр. на цілі і пріоритети стратегії економічного розвитку України проявився в пошуку перехідних цільових орієнтирів (скажімо, набуття асоційованого членства в ЄС на прикладі Норвегії).

Проблеми засобів досягнення стратегічних цілей пов'язані з дотриманням умов культурно-етнічної, економічної "сумісності":

1) близькість рівнів розвитку та інтернаціоналізації економіки країн-партнерів;

2) наявність високорозвинутих економічних зв'язків між суб'єктами економічної діяльності країн, що інтегруються. Перешкоди засобів досягнення євроінтеграційних цілей:

1) Україна значно відстає від середнього рівня ЄС за показниками ВВП на душу населення, рівня експорту на душу населення, прямих іноземних інвестицій на душу населення;

2) нездатність багатьох українських підприємств витримати конкурентний тиск єдиного європейського економічного простору;

3) значне розходження за рівнем соціальних стандартів між Україною та ЄС (наприклад, рівень розвитку людського потенціалу);

4) недостатній потенціал виходу України на західноєвропейські ринки високотехнологічних виробів та входження у відповідні системи міжнародної кооперації, що сформовані або формуються в ЄС;

5) недостатня сумісність України з ЄС за інституціональними ознаками, особливо в таких сферах, як: судова система, суспільна інформованість, статистика, соціальний захист, регіональне співробітництво, охорона довкілля, охорона здоров'я, правосуддя, державні закупівлі тощо.

Проблеми способів поєднання засобів досягнення стратегічних цілей пов'язані з формуванням еволюційного, поступового характеру входження України до ЄС. Світова економічна криза 20072010 рр. актуалізувала проблеми підвищення внутрішнього попиту та розширення місткості внутрішнього ринку.

Перспективи включення України в економічний простір Європейського Союзу залежать від: 1) завершення процесу закріплення базових ринкових перетворень в Україні і становлення розвинутих ринкових інституцій; 2) відмови від структурної політики підтримки розвитку застарілих базових галузей економіки; 3) істотного розвитку механізмів комерціалізації існуючого в Україні інтелектуального потенціалу.

Основи прискорення євроінтеграції:

1) економічні(розвиток галузей: аерокосмічної, виробництва нових матеріалів, фармацевтичної, електронної, електротехнічної);

2) політичні(пріоритетність науково-технічної, інноваційної, освітньої та інформаційної політики держави); 3) фінансові (механізм цільового фінансування адаптації України до міжнародних стандартів має охоплювати усі рівні бюджетного процесу, позабюджетні фонди, а також залучення коштів вітчизняних підприємств).

Основні терміни і поняття

Геополітичні зміни ХХ ст., тенденції ринкових трансформацій в Україні, перешкоди та потенційні можливості євроінтеграції України, умови ринкових трансформацій України, їх позитивні та негативні наслідки, нівелювання негативів через конкурентні переваги та структурну перебудову, Вашингтонський консенсус, Пост-Вашингтонський консенсус, основні етапи євроінтеграції, ЦЄІ, ЧЕС, ГУАМ, позитивні наслідки від реалізації регіональних проектів, проблеми засобів досягнення стратегічних цілей, проблеми способів поєднання засобів досягнення стратегічних цілей.

Рекомендована навчальна література при вивченні дисципліни «Міжнародна економіка»

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: учебное пособие. – М.: ИВЦ «Маркетинг», 1999. – 264 С.

2. Агапова Т.А., Серегина С.Д. Макроэкономика: Учебник 2-е изд./Под общей ред. Сидоровича А.В. – М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, изд. «Дело и Сервис», 1999. – 416С.

3. Європейський вибір – Звернення Президента України до Верховної Ради України // Економіст. – 2002 - № 5-6.

4. Киреев А.П. Международная экономика: движение товаров и факторов производства: Учебное пособие для ВУЗов. – М.: Международные отношения, 1999. – 416С.

5. Киреев А.П. Международная экономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. - М.: Международные отношения, 1999. – 488С.

6. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс. Принципы, проблемы и политика.: Пер. с англ. – М.: Республика, 1992, 2т.

7. Миклашевская Н.А., Холопов А.В. Международная экономика: Учебник. – М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, изд. «Дело и Сервис», 2000. – 304С.

8. Міжнародна економіка: Навч. посібник / За ред. Козака Ю.Г., Новацького В.М. – К.: вид – во Артек, 2002. – 436С.

9. Овчинников Г.И. Международная экономика: Учебное пособие. – СПб. Изд– во Михайлова В.А., Изд – во «Полиус», 1999. – 620С.

10. Економычнатеорыя: Полытекономыя: Пыдручник/ За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання – Прес,2001. – 581С.

11. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А.С. Філіпченко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський та ін. – К.: Либідь, 2002. – 470С.

12. Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини. – Чернівці, 1996. – 202С.

13. http://www.kmu.gov.ua

14. http://www.rada.gov.ua

15. http://www.me.gov.ua

16. http://www.minfint.gov.ua

17. http://www.ssmsc.gov.ua

18. http://www.ukrstat.gov.ua

19. http://www.worldbank.org.ru56