- •Петрусь Віталій Володимирович
- •Гідроімпульсний привод мембранного насосного агрегату для перекачування високов’язких, агресивних та абразивовмісних середовищ
- •Перелік умовних скорочень
- •Розділ 1 аналіз відомих науково-технічних розробок та досліджень в галузі насосних агрегатів та їх приводів
- •1.1. Аналітичний огляд конструкцій насосних агрегатів та галузі їх використання
- •1.2. Аналіз приводів насосних агрегатів
- •1.3. Вибір гідравлічних приводів динамічного та об’ємного типу
- •1.4. Відомі конструкції насосів з гідравлічним приводом
- •Показники питомої енергоємності та якості конструкції для насосних агрегатів з механічним і гідравлічним приводом [82, 106, 112, 149, 151, 176]
- •1.5. Аналітичний огляд типових математичних моделей гідроприводів вібраційної та циклічної дії
- •1.6. Висновки і постановка завдань дослідження
- •Розділ 2 вибір схем та конструктивних рішень насосних агрегатів з гідроімпульсним приводом
- •2.1. Основні вимоги та критерії до вибору принципових та конструктивних схем гідроприводних насосних агрегатів для перекачування високов’язких, агресивних і абразивовмісних середовищ
- •2.2. Принципові та конструктивні схеми гідроприводних насосів плунжерного та мембранного типу зі схемою керування за тиском
- •Основні конструктивні параметри нгпа з двокаскадним клапаном-пульсатором непрямої дії
- •2.3. Конструктивні рішення гідроприводних насосів мембранного типу з комбінованою системою керування
- •2.4. Висновки до розділу
- •Розділ 3 математичні моделі гідроімпульсного привода мембранного насосного агрегату
- •3.1. Прийняття основних припущень
- •3.2. Математична модель гідроімпульсного привода мембранного насосного агрегату із пофазним розбиттям робочого процесу
- •3.3. Математична модель робочого процесу гідроімпульсного привода мембранного насосного агрегату з використанням одиничних функцій
- •3.5. Висновки до розділу
- •Розділ 4 експериментальні дослідження нової конструкції мембранного насосного агрегату з гідроімпульсним приводом
- •4.1. Мета і задачі досліджень. Об'єкт досліджень і гідроприводний випробувальний стенд
- •4.2. Методика експериментальних досліджень і оцінка точності вимірювань
- •4.3. Планування багатофакторного експерименту
- •Матриця планування експерименту для функції відгуку – ккд мнагіп η
- •Матриця планування експерименту для функції відгуку – продуктивності q мнагіп
- •Матриця планування експерименту для функції відгуку – тиск р на виході з мнагіп
- •4.4. Результати експериментальних досліджень, порівняння результатів
- •4.5 Висновки до розділу
- •Розділ 5 математичне моделювання динаміки робочого процесу гідроімпульсного привода та оцінка технічного стану насосного агрегату
- •5.1. Чисельне розв’язування математичної моделі гідроімпульсного приводу та аналіз отриманих результатів
- •5.2. Регресійний аналіз та параметрична оптимізація вихідних параметрів мнагіп
- •5.4. Математичне моделювання оцінки технічного стану мембранного насосного агрегату з гідроімпульсним приводом
- •Експертна база знань
- •5.5. Висновки до розділу
- •Розділ 6 методика проектного визначення параметрів і характеристик гідроімпульсного привода мембранного насосного агрегату та інші напрямки застосування результатів дослідження
- •5.1. Методика проектного розрахунку параметрів гідроімпульсного привода мембранного насосного агрегату
- •Залежність довжини ходу жорсткого центра х мембрани від діаметра d
- •5.2. Перспективи використання гідроімпульсного привода для машин циклічної дії
- •5.3. Висновки до розділу
- •Висновки
- •Додатки Додаток а Акти впровадження Додаток б Перелік посилань на джерела, що були використані для проведення патентного дослідження в галузі насосних агрегатів з гідравлічним приводом
- •Додаток в Математична модель динаміки робочого процесу гідроімпульсного привода мна в пакеті розширення Simulink середовища matlab
- •Додаток д Технічні характеристики сучасної реєструвальної апаратури, використаної в експериментальних дослідженнях
- •Давач надлишкового тиску Карат-ди
- •Список використаних джерел
Розділ 5 математичне моделювання динаміки робочого процесу гідроімпульсного привода та оцінка технічного стану насосного агрегату
Процес експлуатації насосного обладнання можливо відслідковувати і контролювати на основі автоматизованого збору і обробки експлуатаційних параметрів, що використовуються при реалізації алгоритмів параметричної та вібраційної діагностики [6]. Цей контроль повинен забезпечити своєчасне представлення інформації про технічний стан обладнання оперативному персоналу і диспетчерським службам або про наближення експлуатаційних параметрів до граничних, вихід з ладу або зупинку агрегату в цілому [172].
В процесі експлуатації МНАГІП його технічний стан та стан ГІП змінюється внаслідок зношення деталей, вузлів, накопичення пошкоджень. Найбільш піддаються зношенню пари тертя, мембрани.
На окремих об’єктах, де небажані або недопустимі незаплановані зупинки насосних агрегатів, необхідно здійснювати моніторинг та вчасно виявляти і ліквідовувати несправності окремих вузлів такого обладнання [6, 61, 147].
Збільшення ефективності, надійності і ресурсу роботи, а також забезпечення безпечної експлуатації МНАГІП тісно пов'язане з необхідністю оцінки технічного стану насосного агрегату та його ГІП [6, 81, 108, 164].
Для вирішення поставленої задачі пропонується використати елементи теорії нечітких множин, що дасть можливість використовувати не тільки кількісні дані, але й знання та досвід експлуатаційного персоналу [197, 204].
5.1. Чисельне розв’язування математичної моделі гідроімпульсного приводу та аналіз отриманих результатів
Результати чисельного розв’язування системи рівнянь (3.22) – (3.26) наведені на рис. 3.2, де зображено залежність тиску в гідросистемі рн від часу, переміщення поршня 6 з мембраною 3 та кульки 18 з плунжером 17 АГР 14 від часу. Спрацьовування АГР 14 починалось після проходження поршнем номінальної величини xн=17,5 мм, величина додатного перекриття кульки складала hд=3 мм, від’ємного hв=3 мм.
Рис. 3.2. Залежність окремих параметрів ГІП МНА від часу:
1 – переміщення елементів АГР, м;
2 – переміщення поршня з мембраною, м;
3 – зміна тиску в гідросистемі, Па.
Враховуючи наведене в розділі 4 дисертаційної роботи порівняння результатів експерименту з результатами чисельного розв’язування розробленої математичної моделі гідроімпульсного приводу з використанням одиничних функцій та доведене припущення про її адекватність, можна зробити висновки про достовірність отриманих за допомогою чисельного розв’язування математичної моделі осцилограм і виконати розшифровку типових осцилограм робочого процесу МНАГІП (рис. 4.28), отриманих із використанням пакету розширення Simulink середовища MATLAB 7.7 (Додаток В).
Рис. 4.28. Розшифровка типової осцилограми робочого процесу МНАГІП
1 – переміщення елементів АГР;
2 – переміщення поршня з мембраною;
3 – зміна тиску в гідросистемі.
Згідно наведених теоретичних осцилограм, черговий робочий цикл МНАГІП при всмоктуванні ПС до мембранної камери розпочинається при неповністю закритому запірному органі АГР, що відповідає характерним точкам на наведених осцилограмах, а саме точкам ж та р, відповідно на осцилограмах 2 та 1. В точці а (осцилограма 3) тиск приймає мінімальне значення, а на ділянці а-б зростає внаслідок зупинки руху робочого органу – поршня з мембраною та початку наступного робочого циклу. Як видно з осцилограми 1 (ділянка р-с), в цей час запірний орган відкритий і робоча рідина витісняється через регульований дросель, влаштований в АГР. В точці с запірний орган закривається під дією регульованої пружини АГР і внаслідок припинення дії поршневого ефекту, який виникав при витісненні поршнем робочої рідини з поршневої камери. На ділянці б-в (осцилограма 3) та відповідній їй ділянці к-л (осцилограма 2) відбувається певний перехідний процес. В наступні проміжки часу, яким відповідають характерні ділянки в-г (осцилограма 3) і л-м (осцилограма 2), при повністю закритому запірному органі АГР (ділянка с-т) відбувається набір тиску в напірній магістралі ПГС і подальше переміщення робочого органу – поршня з мембраною до контакту з регульованим упором. Після контакту з регульованим упором поршень проходить певну величину переміщення (ділянка м-н на осцилограмі 2), запірний орган АГР – кулька майже миттєво проходить додатне і від’ємне перекриття (ділянка т-у на осцилограмі 1), стиснувши регульовану пружину АГР та з’єднавши напірну магістраль зі зливом. Розпочинається рух робочого органу в зворотному напрямку (ділянка н-п) під дією силових пружин. Тиск робочої рідини починає падати (ділянка г-д на осцилограмі 3) і при цьому відбувається витіснення ПС при закритому всмоктувальному і відкритому нагнітальному клапанах. Під дією регульованої пружини АГР запірний орган – кулька починає рухатись в зворотному напрямку (ділянка ф-х на осцилограмі 1). Коли кулька проходить від’ємне перекриття (точка х на осцилограмі 1), злив робочої рідини починає відбуватись через регульований дросель АГР, чим пояснюється характерна зміна тиску на ділянці д-е (осцилограма 3). На ділянці е-є (осцилограма 3) тиск робочої рідини падає до мінімальної величини і поршень разом з мембраною під дією силових пружин займає крайнє нижнє положення (точка п на осцилограмі 2). Далі робочий цикл повторюється. В процесі проведення експериментальних досліджень було встановлено, що суттєвий вплив на тривалість переміщення рухомих елементів комбінованого АГР при русі у вихідне положення – посадці на сідло, що виконане в корпусі АГР, відіграє налаштування, а саме площа прохідного отвору регульованого дроселя АГР. На осцилограмі 1 (див. рис. 4.28) ділянка х-ш наочно відображає характер описаного фрагменту робочого процесу ГІП. В процесі експериментальних досліджень було здійснено перевірку налаштування регульованого дроселя комбінованого АГР при зміні його площі прохідного отвору в межах від 0,2 до 2 мм2. Також було встановлено ефективність застосування відповідного налаштування регульованого дроселя АГР в залежності від фізичних властивостей ПС з метою забезпечення узгодженого завершення циклу нагнітання ПС і повернення рухомих елементів АГР у вихідне положення – точка ш на осцилограмі 1 та точка п на осцилограмі 2 (див. рис. 4.28).
З аналізу отриманих результатів, а також із проведеної експериментальної перевірки на випробувальному стенді (розділ 4), можна зробити наступні висновки:
1. Істотний вплив на тиск відкриття АГР робить ефективна робоча площа fК поперечного перерізу кульки 18. Збільшення площі приводить до зменшення величини тиску відкриття. Призначення величини робочої площі повинно бути узгоджене з повним завершенням ходу нагнітання поршнем 6 гідроімпульсного привода мембранного насосного агрегату ПС (див. рис. 3.1).
Зміна об’єму робочої рідини в напірній магістралі і зв’язаних з нею порожнинах, а також збільшення її витрати не впливає на величину тиску відкриття АГР.
2. Швидкодія гідроімпульсного привода МНА визначається в значній мірі тривалістю процесу відкриття і закриття АГР, яке залежить від конструктивних розмірів (діаметрів, співвідношень робочих площ, величин відкриття на злив прохідних перерізів запірно-розподільних елементів за інших рівних умов).
3. Найбільший вплив на сумарну тривалість фаз робочого циклу гідроімпульсного привода типового мембранного насосного агрегату здійснює робоча площа f2 поршня 6, діаметри кульки 18 та плунжера 17, витрата робочої рідини і її об’єм в напірній магістралі і пов’язаних з нею порожнинах, величина налаштування, а також крутизна жорсткісних характеристик пружного елемента повернення поршня з мембраною – силових пружин 13 (див. рис. 3.1).
Збільшення діаметрів і, відповідно, ефективних робочих площ запірних елементів АГР, збільшення об’єму робочої рідини в напірній магістралі та пов’язаних з нею порожнинах, приводять до збільшення загальної тривалості робочого циклу МНАГІП, а збільшення робочої площі поршня 6 і продуктивності приводного насоса гідросистеми сприяють зменшенню цієї тривалості.
Відповідне налаштування регульованого дроселя АГР в залежності від фізичних властивостей ПС дозволяє забезпечити узгоджене завершення циклу нагнітання ПС і повернення рухомих елементів АГР у вихідне положення.
4. Збільшення приведеної інерційної маси, зв’язаної з поршнем 6, чинить помітний вплив на швидкодію гідроімпульсного привода, знижуючи частоту спрацьовування.
5. На швидкість переміщення виконавчого органу МНАГІП при його зворотному ході істотно впливає зусилля пружин повернення поршня 6 і з’єднаних із ним деталей МНА, діаметр поршня робочого гідроциліндра, величина відкриття на злив – прохідний переріз, забезпечуваний запірним елементом АГР – кулькою 18, діаметр мембрани, а також фізичні властивості ПС (див. рис. 3.1).
Зменшення діаметра поршня 6 приводить до зниження швидкості руху приведеної інерційної маси до регульованого упору 30.
6. На тривалість часу набору тиску, до моменту початку руху поршня з приведеною інерційною масою, істотний вплив має об’єм і податливість напірної магістралі і пов’язаних з нею порожнин, а також величина попередньої затяжки пружин. Збільшення об’єму гідросистеми та величини попередньої затяжки пружин приводить до збільшення цього часу.
Крім того, проведені теоретичні дослідження показали, що:
1. Розрахунок максимально можливих витоків по зазорах показав, що вони набагато менші втрат рідини, що перепускається АГР, що також дозволяє не враховувати втрати рідини, викликані внутрішніми перетіканнями в ПГС насосного вузла.
2. Сили сухого тертя, що виникають при відкритті АГР, малі в порівнянні з іншими силами і ними можна нехтувати при подальших розрахунках.
Отримані результати опубліковані в роботах [131, 132, 134 – 136, 138, 145].
