- •Петрусь Віталій Володимирович
- •Гідроімпульсний привод мембранного насосного агрегату для перекачування високов’язких, агресивних та абразивовмісних середовищ
- •Перелік умовних скорочень
- •Розділ 1 аналіз відомих науково-технічних розробок та досліджень в галузі насосних агрегатів та їх приводів
- •1.1. Аналітичний огляд конструкцій насосних агрегатів та галузі їх використання
- •1.2. Аналіз приводів насосних агрегатів
- •1.3. Вибір гідравлічних приводів динамічного та об’ємного типу
- •1.4. Відомі конструкції насосів з гідравлічним приводом
- •Показники питомої енергоємності та якості конструкції для насосних агрегатів з механічним і гідравлічним приводом [82, 106, 112, 149, 151, 176]
- •1.5. Аналітичний огляд типових математичних моделей гідроприводів вібраційної та циклічної дії
- •1.6. Висновки і постановка завдань дослідження
- •Розділ 2 вибір схем та конструктивних рішень насосних агрегатів з гідроімпульсним приводом
- •2.1. Основні вимоги та критерії до вибору принципових та конструктивних схем гідроприводних насосних агрегатів для перекачування високов’язких, агресивних і абразивовмісних середовищ
- •2.2. Принципові та конструктивні схеми гідроприводних насосів плунжерного та мембранного типу зі схемою керування за тиском
- •Основні конструктивні параметри нгпа з двокаскадним клапаном-пульсатором непрямої дії
- •2.3. Конструктивні рішення гідроприводних насосів мембранного типу з комбінованою системою керування
- •2.4. Висновки до розділу
- •Розділ 3 математичні моделі гідроімпульсного привода мембранного насосного агрегату
- •3.1. Прийняття основних припущень
- •3.2. Математична модель гідроімпульсного привода мембранного насосного агрегату із пофазним розбиттям робочого процесу
- •3.3. Математична модель робочого процесу гідроімпульсного привода мембранного насосного агрегату з використанням одиничних функцій
- •3.5. Висновки до розділу
- •Розділ 4 експериментальні дослідження нової конструкції мембранного насосного агрегату з гідроімпульсним приводом
- •4.1. Мета і задачі досліджень. Об'єкт досліджень і гідроприводний випробувальний стенд
- •4.2. Методика експериментальних досліджень і оцінка точності вимірювань
- •4.3. Планування багатофакторного експерименту
- •Матриця планування експерименту для функції відгуку – ккд мнагіп η
- •Матриця планування експерименту для функції відгуку – продуктивності q мнагіп
- •Матриця планування експерименту для функції відгуку – тиск р на виході з мнагіп
- •4.4. Результати експериментальних досліджень, порівняння результатів
- •4.5 Висновки до розділу
- •Розділ 5 математичне моделювання динаміки робочого процесу гідроімпульсного привода та оцінка технічного стану насосного агрегату
- •5.1. Чисельне розв’язування математичної моделі гідроімпульсного приводу та аналіз отриманих результатів
- •5.2. Регресійний аналіз та параметрична оптимізація вихідних параметрів мнагіп
- •5.4. Математичне моделювання оцінки технічного стану мембранного насосного агрегату з гідроімпульсним приводом
- •Експертна база знань
- •5.5. Висновки до розділу
- •Розділ 6 методика проектного визначення параметрів і характеристик гідроімпульсного привода мембранного насосного агрегату та інші напрямки застосування результатів дослідження
- •5.1. Методика проектного розрахунку параметрів гідроімпульсного привода мембранного насосного агрегату
- •Залежність довжини ходу жорсткого центра х мембрани від діаметра d
- •5.2. Перспективи використання гідроімпульсного привода для машин циклічної дії
- •5.3. Висновки до розділу
- •Висновки
- •Додатки Додаток а Акти впровадження Додаток б Перелік посилань на джерела, що були використані для проведення патентного дослідження в галузі насосних агрегатів з гідравлічним приводом
- •Додаток в Математична модель динаміки робочого процесу гідроімпульсного привода мна в пакеті розширення Simulink середовища matlab
- •Додаток д Технічні характеристики сучасної реєструвальної апаратури, використаної в експериментальних дослідженнях
- •Давач надлишкового тиску Карат-ди
- •Список використаних джерел
Залежність довжини ходу жорсткого центра х мембрани від діаметра d
D, мм |
Значення х, мм, для мембрани |
|||
плоскої |
гофрованої |
тарілчастої |
конічної |
|
40 - 80 |
1 - 2 |
2 - 6 |
10 - 30 |
6 - 46 |
90 - 160 |
2 - 7 |
4 - 12 |
34 - 42 |
35 - 155 |
180 - 220 |
3 - 8 |
6 - 12 |
24 - 48 |
25 - 210 |
250 - 320 |
3 - 10 |
6 - 20 |
24 - 60 |
13 - 330 |
360 - 500 |
- |
- |
24 - 68 |
21 - 550 |
Виготовлення мембранних насосів та їх робочих органів з хімічно стійких матеріалів дає можливість перекачувати навіть найбільш агресивні середовища. Так, наприклад, виготовлені з поліетилену (PE) та тефлону (PTFE), МНА призначені для більшості хімічно агресивних рідин, таких як найсильніші кислоти та луги, зокрема, концентрована азотна кислота тощо [103, 142].
Кількість робочих циклів насоса визначається частотою подвійних ходів робочого органа. Тоді середня теоретична продуктивність насоса
,
м3/с, (5.4)
де
– частота подвійних ходів, хв–1.
Фактична подача
завжди буде менша, ніж теоретична.
Відношення фактичної подачі до теоретичної
визначає величину об’ємних втрат –
об’ємного ККД насоса
:
. (5.5)
Величина є усередненим значенням в межах встановленого експериментальним шляхом діапазону (0,83 … 0,92).
Частота подвійних ходів повинна бути такою, при якій робота мембранного насоса, особливо при перекачуванні високов’язких середовищ, буде безкавітаційною, тобто в процесі всмоктування не виникатиме відриву мембрани від ПС. Така умова буде виконуватись тільки в тому випадку, коли швидкість руху мембрани під час здійснення такту всмоктування не буде перевищувати значення допустимої швидкості Vкр (див. ф. 3.9, розділ 3). Значення Vкр слід знаходити для заданого діаметру, і, відповідно, площі живого перерізу fкл (див. позначення в розділі 3) всмоктувальної лінії, згідно з рекомендаціями щодо швидкості руху рідини у всмоктувальному трубопроводі, які наведені в табл. 5.2 [29, с. 103].
Таблиця 5.2
Рекомендовані швидкості руху для в’язких середовищ у всмоктувальному та нагнітальному трубопроводах
В’язкість рідини |
Швидкість, м/с |
||
Е0 |
ν, см2/с |
Всмокт. тр. |
Нагніт. тр. |
1 … 2 |
< 0,115 |
1,5 |
2,5 |
2 … 4 |
0,115 … 0,277 |
1,3 |
2,0 |
4 … 10 |
0,277 … 0,725 |
1,2 |
1,5 |
10 … 20 |
0,725 … 1,46 |
1,1 |
1,2 |
20 … 60 |
1,46 … 4,39 |
1,0 |
1,1 |
50 … 120 |
4,39 … 8,78 |
0,8 |
1,0 |
Для абразивовмісних середовищ швидкість руху ПС теж має свої межі. Так, при швидкості, що менша за 0,3 м/с, в трубопроводі може осідати мул, пісок тощо, що негативно впливає на стан самого трубопроводу. При великих швидкостях абразив буде зношувати стінки трубопроводу [29, с. 102]. В [29, табл. 17] наведені максимальні швидкості в нагнітальних трубопроводах в залежності від їх діаметра.
Встановлено, що частота ходів МНАГІП залежить від продуктивності ПГС [137]. Тоді максимальна величина продуктивності гідросистеми, яка забезпечуватиме швидкість меншу за Vкр може бути розрахована за наступною формулою:
,
(5.6)
де fеф – робоча площа поршня гідроциліндра.
Робоча площа поршня гідроциліндра розраховується так:
,
(5.7)
де dп – діаметр поршня гідроциліндра;
dшт – діаметр штока поршня гідроциліндра.
За визначеною згідно ф. (5.6) величиною продуктивності приводної гідросистеми встановлюємо максимальне теоретичне значення частоти подвійних ходів nтеор:
,
(5.8)
де
– максимальний об’єм поршневої
порожнини гідроциліндра.
З іншого боку,
частота подвійних ходів повинна
забезпечити необхідну продуктивність
МНАГІП Q. Тоді необхідна
частота
може бути знайдена згідно наступної
залежності, з врахуванням ф. (5.1) – (5.5):
.
(5.9)
Якщо частота
подвійних ходів, що знайдена за ф. (5.8),
буде менше ніж необхідна, яка розрахована
за ф. (5.9) (
),
то необхідно уточнювати значення
критичної швидкості Vкр:
.
(5.10)
Отже, необхідно уточнити значення площі
живого перерізу всмоктувального
трубопроводу fкл,
величину якої необхідно збільшити в
разів.
Необхідно також враховувати залежність фактичної продуктивності МНАГІП від величини в’язкості ПС. Така залежність представлена на рис. 5.2 [103, с. 22].
Рис. 5.2. Залежність подачі мембранного насосного агрегату від динамічної в’язкості ПС
Максимальне навантаження на штокові
під час такту всмоктування буде формувати
максимальну величину тиску в гідросистемі
.
Відомо, що в насосах об’ємної дії під
час такту всмоктування максимальне
розрідження буде виникати в початковий
момент руху [55]. При цьому
на початку руху деформація силових
пружин є мінімальною – пружини затиснуті
на величину попередньої затяжки, яка
відповідає тискові стовпа ПС в напірному
трубопроводі. В кінці такту всмоктування,
коли мембрана проходить задану величину
ходу, деформація пружин є максимальною,
сила протидії силових пружин –
максимальною, а отже і величина тиску
в гідросистемі буде максимальною. Крім
того, в цей момент тиск розрідження буде
чинити менший опір, ніж силові пружини
і величина цього опору буде на порядок
менша ніж сила протидії пружин. Необхідно
зазначити, що тиск р2 в
нагнітальному трубопроводі буде
формуватись за рахунок величини
попередньої затяжки силових пружин.
Якщо є необхідність у регулюванні тиску
p2 на виході
з МНАГІП в досить широких межах за
рахунок зміни довжини ходу поршня з
мембраною, тоді крутизна механічної
характеристики силових пружин має бути
великою, і в такому випадку величина
опору з боку ПС в кінці такту всмоктування
буде на порядок менша ніж сила протидії
пружин. Враховуючи той факт, що МНАГІП
є насосом занурюваного типу і глибина
занурення є фактором, який сприяє рухові
поршня вгору, а максимальний тиск в
гідросистемі буде формувати сила
протидії пружин, сили сухого та в’язкого
тертя, тоді максимальний тиск в
гідросистемі можна знайти за наступною
формулою:
.
(5.11)
Пояснення умовних позначень, використаних в ф. (5.11), наведені в розділі 3. Для проектного розрахунку з достатньою точністю, як показали проведені дослідження, можна вважати, що сили сухого тертя складають 10 – 15 % від максимальної сили опору, якою в даному випадку є сила протидії пружин. Це пояснює величину коефіцієнта – 1,15 в ф. (5.11).
У випадку, коли відсутня необхідність за рахунок зміни довжини ходу поршня з мембраною регулювати тиск р2 в нагнітальному трубопроводі, крутизна механічної характеристики силових пружин може бути більш пологою. Тоді при розрахунку максимального тиску в гідросистемі необхідно враховувати силу опору, яку створює ПС:
|
(5.12) |
де
– максимально допустимий тиск під час
такту всмоктування.
Споживана МНАГІП потужність визначається за формулою [83, 118]:
,
(5.13)
де
– коефіцієнт корисної дії насосної
станції (
)
[65].
Потужність приводного електродвигуна насосної станції розраховуємо за формулою [83, 118]:
,
(5.14)
де kзап – коефіцієнт запасу потужності [98].
Маючи фіксовану величину потужності електродвигуна для конкретних умов і сталі значення ККД насосної станції та коефіцієнта запасу потужності, згідно ф. (5.13) – (5.14) можна вважати величину споживаної потужності Nсп теж сталою величиною для тих же умов.
Споживана МНАГІП потужність Nсп
підводиться до поршня з мембраною,
задаючи певну швидкість їх руху та
створюючи певну величину зусилля на
штокові. Оскільки стоїть завдання не
перевищити допустимої швидкості, що
розраховується за ф. 3.9 (див. розділ
3), а цю швидкість забезпечує
,
то можна записати наступну тотожність:
, (5.15)
звідки
, (5.16)
де F – зусилля на штокові МНАГІП, яке залежить від фізико-хімічних властивостей ПС;
.
(5.17)
Тоді для середовищ з кінематичною в’язкістю ν до 0,69 см2/с
;
(5.18)
для середовищ з кінематичною в’язкістю ν = 0,69÷5,5 см2/с
; (5.19)
для середовищ з кінематичною в’язкістю ν = 5,5÷150 см2/с
. (5.20)
Враховуючи залежності 5.1 – 5.10, а також 5.16 – 5.20, побудуємо графік залежності величини зусилля на штокові МНАГІП від фізико-хімічних властивостей ПС, зокрема, від кінематичної в’язкості (рис. 5.3).
Конструктивні розміри для побудови графіка були прийняті згідно табл. 4.1 (див. розділ 4).
Рис. 5.3. Графік залежності зусилля на штокові МНАГІП від в’язкості ПС
Випробування та аналіз роботи МНАГІП, що були проведені в процесі його експлуатації в промислових умовах при перекачуванні рідин з різними фізичними властивостями (температура, в’язкість, густина, вміст та розміри твердих включень тощо), дозволили встановити наступне: підтверджено можливості перекачування нейтральних, агресивних, токсичних, абразивних, шкідливих та високов’язких рідин, емульсій і суспензій з кінематичною в’язкістю від 3,5·10-7 до 15·10-4 м2/с, з максимальною густиною до 2000 кг/м3, температурою до 100 0С, з концентрацією твердої фази до 10 % по масі з максимальною густиною часток до 2300 кг/м3, величиною зерна твердої неабразивної фази не більше 2 % від діаметра умовного проходу приєднаних патрубків в технологічних процесах хімічної, нафтопереробної, теплоенергетичної, харчової та інших галузей промисловості.
Отримані результати опубліковані в роботах [132, 135, 136, 138, 145].
