- •Сучасний стан і основні напрями досліджень з технічного обслуговування транспортних засобів
- •1.1 Основні положення
- •1.2 Аналіз основних напрямів досліджень з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів
- •1.3 Висновки аналізу основних напрямів досліджень з тематики то і р транспортних засобів
- •Техніко-економічні показники експлуатації транспортних засобів
- •2.1 Основні поняття і визначення
- •2.2 Вимірники використання рухомого складу за часом
- •2.3 Вимірники використання рухомою складу за пробігом
- •2.4 Вимірники швидкості руху рухомого складу
- •2.5 Вимірники використання рухомого складу по вантажопід'ємності
- •2.6 Продуктивність рухомого складу автомобільного транспорту
- •2.7 Собівартість автомобільних перевезень
- •Фактори, що впливають на технічний стан транспортних засобів та система технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів
- •3.1 Технічний стан і роботоздатність транспортного засобу
- •3.2 Основні причини зміни технічного стану транспортного засобу
- •3.3 Умови експлуатації і їх вплив на технічний стан транспортного засобу
- •3.4 Система то і р транспортних засобів
- •Матеріально-технічне забезпечення технічної експлуатації та зберігання запасів для то і р транспортних засобів
- •4.1 Основні завдання матеріально-технічного забезпечення транспортних засобів
- •4.2 Фактори впливу на витрати запасних частин і матеріалів
- •4.3 Нормування витрат запасних частин
- •4.4 Зберігання запасних частин, агрегатів і матеріалів
- •4.5 Зберігання акумуляторних батарей
- •4.6 Зберігання гумово-технічних виробів і шин
- •4.7 Зберігання пального і мастильних матеріалів
- •Нормування витрат паливо-мастильних матеріалів транспортних засобів
- •5.1 Види нормативів паливо-мастильних матеріалів
- •5.2 Нормування витрат палива для автомобілів при виконанні транспортної або спеціальної роботи за певних умов
- •5.3 Коефіцієнти коригування норм витрат палива
- •Прибирально-мийні і захисні роботи при технічному обслуговуванні і ремонті транспортних засобів
- •6.1 Технологія виконання прибирально-мийних і захисних робіт
- •7.2 Технологія діагностування кшм та грм двигунів транспортних засобів
- •Діагностування та технічне обслуговування системи охолодження і мащення двигунів транспортних засобів
- •8.1 Технологія діагностування та то системи охолодження і мащення двигунів транспортних засобів
- •Діагностування та технічне обслуговування системи живлення двигунів транспортних засобів
- •9.1 Технологія діагностування та то системи живлення двигунів транспортних засобів
- •Діагностування та технічне обслуговування електрообладнання, агрегатів трансмісії, рульового керування і ходової частини транспортних засобів
- •10.1 Технологія діагностування та то електрообладнання транспортних засобів
- •10.2 Технологія діагностування та то агрегатів трансмісії, рульового управління і ходової частини транспортних засобів
- •Основні напрями вдосконалення організації ремонтно–обслуговуючого виробництва з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів автотранспортних підприємств
- •11.1 Основні напрямки вдосконалення ров з то і р атп
- •11.2 Показники, що характеризують стан ров атп
- •Список використаної літератури.
5.2 Нормування витрат палива для автомобілів при виконанні транспортної або спеціальної роботи за певних умов
Нормування витрат палива для автомобілів, що виконують роботу у погодинній формі здійснюють використовуючи залежність:
Qн = 0,01· Hs ·S· (1+0,01· K∑) (5.1)
де, Qн – нормативна витрата палива, літри,(м3); Hs – базова лінійна норма витрати палива, л/100 км, (м3/100 км); S – пробіг автомобіля, км; K∑ - сумарний коригуючий коефіцієнт, %.
У випадку використання на легкових автомобілях чи автобусах в зимовий період незалежних обігрівачів витрата палива на роботу обігрівача враховується у загальних нормативних витратах палива таким чином:
Qн = 0,01· Hs ·S· (1+0,01· K∑) +Hоп ·Топ (5.2)
де, Hоп - норма витрати палива на роботу незалежного обігрівача (додаток Г [10]), л/год; Топ – тривалість роботи обігрівача, год.
Нормування витрат палива для автомобілів і автопоїздів, які виконують роботу, що обліковується у тонно-кілометрах здійснюють використовуючи залежність:
Qн = 0,01 (Hsап ·S+ Hw·W)· (1+0,01· K∑) (5.3)
де, Hsап – лінійна норма витрати палива на пробіг автопоїзда;
Hsап= Hs +Hg ·Gпр , л/100 км, (м3/100 км);
де, Hg – норма витрати палива на одну тонну спорядженої маси причепа або напівпричепа, л/100 т.км, (м3/100 т.км); Gпр – споряджена маса причепа або напівпричепа, т; W – обсяг транспортної роботи, т.км.
(W=Gван· Sван , де Gван – маса вантажу, т; Sван – пробіг з вантажем, км.)
При буксируванні автомобілів, при їх перегоні у спареному стані нормативні витрати палива обраховуються як і для автопоїздів.
Норми на виконання транспортної роботи Hw в залежності від виду палива становлять:
бензин – 2,0 л/100 ткм;
дизельне паливо – 1,3 л/100 ткм;
зріджений нафтовий газ (ЗНГ) – 2,5 л/100 ткм;
стиснений природний газ (СПГ) – 2,0 м3/100 ткм;
при газодизельному живленні двигуна – природного газу 1,2 м3/100 ткм і дизельного палива 0,25 л/100 ткм.
Нормування витрат палива для автомобілів-самоскидів та самоскидальних автопоїздів здійснюють використовуючи залежність :
Qн = 0,01 ·Hsапс ·S· (1+0,01· K∑) + Hz ·Z (5.4)
де, Hsапс – лінійна норма витрати палива самоскидального автопоїзда, л/100 км, (м3/100 км); Z – кількість їздок з вантажем.
Hsапс = Hs+Hw·( Gпр +0,5·g) (5.5)
де, g – вантажність причепа, т;
У випадку роботи автомобілів самоскидів з коефіцієнтом використання вантажності вищим 0,5 допускається нормування витрат палива як для автопоїздів (формула 5.3). У цьому випадку за базову лінійну норму приймається базова лінійна норма для відповідного базового автомобіля, скоригована за різницею споряджених мас цих автомобілів.
Спеціальні автомобілі – це автомобілі, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій.
Спеціалізовані автомобілі – це автомобілі, які за своєю конструкцією та обладнання призначені для перевезення пасажирів або вантажів певних категорій.
Надалі ці дві категорії автомобілів називаємо – спецавтомобілі.
Нормування витрат палива для спецавтомобілів, які виконують спецроботи під час стоянки (автокрани, компресорні, бурильні установки, тощо), визначають таким чином:
Qн = 0,01· Hs ·S· (1+0,01· K∑) +Hоб ·Тоб ·(1+0,01· K∑С) (5.6)
де, Hоб – норма витрати палива на роботу спеціального обладнання, л/год або літри на виконану операцію (заповнення цистерни, тощо);
Тоб – час роботи обладнання, год. або кількість виконаних операцій;
K∑ - сумарний коригуючий коефіцієнт до лінійної норми, %;
K∑С - сумарний коригуючий коефіцієнт до норми на роботу спеціального обладнання, %.
Для коригування лінійних норм можуть застосовуватись всі коригуючи коефіцієнти [10]. Для коригування норм на роботу спеціального обладнання можуть застосовуватись тільки коригуючі коефіцієнти: 3.1.1., 3.1.2., 3.1.9. та 3.1.10 [10].
У випадку, коли спецавтомобіль виконує транспортну роботу, яка обліковується в тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються за формулою:
Qн = 0,01· (Hs ·S+Hw·W)· (1+0,01· K∑) +Hоб ·Тоб ·(1+0,01· K∑С) (5.7)
У випадку, коли спецавтомобіль виконує транспортну роботу, яка не обліковується у тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються за формулою (5.6) з врахуванням у складі К∑ коригуючого коефіцієнта за пунктом 3.1.11 [10].
Нормування витрат палива для спецавтомобілів, які виконують спецроботи під час руху (снігоочисники, поливомиєчні, тощо), визначають таким чином:
Qн = 0,01· (Hs ·S+Hsc·Sc)· (1+0,01· K∑) +Hn ·N (5.8)
де, Hs – базова лінійна норма витрат палива на пробіг спецавтомобіля (без врахування спеціальної роботи), л/100 км, (м3/100 км); S – пробіг спецавтомобіля без виконання спеціальної роботи, км; Hsc – норма витрат палива на пробіг при виконанні спеціальної роботи, л/100 км, (м3/100 км); Sc – пробіг спецавтомобіля при виконанні спеціальної роботи, км; Hn – норма витрати палива на розкидання одного кузова піску або суміші згідно таблиці Б.2 [10], л; N – кількість кузовів розкиданого піску або суміші за зміну.
Крім нормативних витрат палива дозволяється додаткове його споживання в таких обсягах:
на внутрішньо гаражні роз’їзди і технічні потреби – не більше 1 % від загальної кількості палива, спожитого підприємством ;
не більше 10 л рідкого палива на місяць на один газобалонний (газодизельний) автомобіль для запуску його в холодну пору року ;
при тривалих простоях автомобілів під завантаженням і розвантаженням у пунктах, де за умовами пожежної безпеки заборонено зупиняти двигун (нафтобази, спеціальні склади, тощо), а також при тривалих простоях автомобілів у зимову холодну пору року або при перевезенні спеціальних вантажів, які потребують постійного обігріву салону (кузова) автомобіля, дозволяється додаткове споживання палива з розрахунку: 1 година простою відповідає витраті палива за лінійною нормою на 5 км пробігу автомобіля.
