- •Сучасний стан і основні напрями досліджень з технічного обслуговування транспортних засобів
- •1.1 Основні положення
- •1.2 Аналіз основних напрямів досліджень з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів
- •1.3 Висновки аналізу основних напрямів досліджень з тематики то і р транспортних засобів
- •Техніко-економічні показники експлуатації транспортних засобів
- •2.1 Основні поняття і визначення
- •2.2 Вимірники використання рухомого складу за часом
- •2.3 Вимірники використання рухомою складу за пробігом
- •2.4 Вимірники швидкості руху рухомого складу
- •2.5 Вимірники використання рухомого складу по вантажопід'ємності
- •2.6 Продуктивність рухомого складу автомобільного транспорту
- •2.7 Собівартість автомобільних перевезень
- •Фактори, що впливають на технічний стан транспортних засобів та система технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів
- •3.1 Технічний стан і роботоздатність транспортного засобу
- •3.2 Основні причини зміни технічного стану транспортного засобу
- •3.3 Умови експлуатації і їх вплив на технічний стан транспортного засобу
- •3.4 Система то і р транспортних засобів
- •Матеріально-технічне забезпечення технічної експлуатації та зберігання запасів для то і р транспортних засобів
- •4.1 Основні завдання матеріально-технічного забезпечення транспортних засобів
- •4.2 Фактори впливу на витрати запасних частин і матеріалів
- •4.3 Нормування витрат запасних частин
- •4.4 Зберігання запасних частин, агрегатів і матеріалів
- •4.5 Зберігання акумуляторних батарей
- •4.6 Зберігання гумово-технічних виробів і шин
- •4.7 Зберігання пального і мастильних матеріалів
- •Нормування витрат паливо-мастильних матеріалів транспортних засобів
- •5.1 Види нормативів паливо-мастильних матеріалів
- •5.2 Нормування витрат палива для автомобілів при виконанні транспортної або спеціальної роботи за певних умов
- •5.3 Коефіцієнти коригування норм витрат палива
- •Прибирально-мийні і захисні роботи при технічному обслуговуванні і ремонті транспортних засобів
- •6.1 Технологія виконання прибирально-мийних і захисних робіт
- •7.2 Технологія діагностування кшм та грм двигунів транспортних засобів
- •Діагностування та технічне обслуговування системи охолодження і мащення двигунів транспортних засобів
- •8.1 Технологія діагностування та то системи охолодження і мащення двигунів транспортних засобів
- •Діагностування та технічне обслуговування системи живлення двигунів транспортних засобів
- •9.1 Технологія діагностування та то системи живлення двигунів транспортних засобів
- •Діагностування та технічне обслуговування електрообладнання, агрегатів трансмісії, рульового керування і ходової частини транспортних засобів
- •10.1 Технологія діагностування та то електрообладнання транспортних засобів
- •10.2 Технологія діагностування та то агрегатів трансмісії, рульового управління і ходової частини транспортних засобів
- •Основні напрями вдосконалення організації ремонтно–обслуговуючого виробництва з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів автотранспортних підприємств
- •11.1 Основні напрямки вдосконалення ров з то і р атп
- •11.2 Показники, що характеризують стан ров атп
- •Список використаної літератури.
11.2 Показники, що характеризують стан ров атп
Виробничу базу АТП характеризують такі показники :
Коефіцієнт енергоозброєності праці - (потенціальний і фактичний) визначає кількість енергії, споживаної та озброєність праці на цьому підприємстві. Потенціальний коефіціент являє собою відношення встановленої потужності всіх джерел енергії до кількості робітників у найбільшій зміні. Фактичний коефіцієнт – це відношення кількості споживаної енергії всіх видів до загальної кількості часу, відпрацьованого робітниками.
Коефіцієнт фондоозброєності праці - характеризує технічне оснащення виробництва. Він вимірюється відношенням вартості технологічного обладнання до кількості робітників, зайнятих у найбільшій зміні, або до кількості всіх працюючих.
Коефіцієнт механізації праці - вимірюється відношенням кількості людино – годин, відпрацьованих за допомогою машин і механізмів, до загальної кількості відпрацьованого часу. Однак така методика визначення коефіцієнта, не дає достатньо об’єктивної характеристики онащення праці. Тому краще користуватися методикою збільшеного визначення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів за трьома показниками:
ступенем охоплення робітників автоматизованою і механізованою працею:
См = (Рм / Р)*100 (11.1)
де, Рм – кількість робітників, які виконують роботу механізованим і автоматизованим способом;
Р – загальна кількість робітників АТП ( цеху, дільниці );
питомою вагою механізованої і автоматизованої праці у загальних трудозатратах:
Пм = (Тм * К) / (Тм + Тмр + Тр ) (11.2)
де , Тм – час механізованої праці, або кількість робітників, які виконують роботу з допомогою машин ;
Тмр – час машинно – ручної праці або кількість робітників, які виконуюють роботу з використанням ручного механізованого інструменту;
Тр – час ручної праці або кількість робітників, які виконують роботу вручну;
К – коефіцієнт механізації, який характеризує питому вагу машинної роботи в загальних затратах робочого часу на данному робочому місці;
рівнем механізації та автоматизації виробничих процесів:
-
Рма =
100 · Рм · К · М · П
(11.3)
Рм · К · М · П + Рм · ( 1 - К ) + Рмр +Рр
де, П – коефіцієнт продуктивності обладнання, отриманий як відношення трудомісткості виготовлення деталі на універсальному обладнанні з найменшою продуктивністю до трудомісткості виготовлення цієї деталі на діючому обладнанні;
М – коефіцієнт багатовестатної роботи або кількості одиниць обладнаня, що припадає на одного робітника;
Рмр , Рр – кількість робітників, занятих відповідно машинно – ручною і ручною працею.