- •Ігри борців і використання елементів єдиноборства Рухливі ігри в різних періодах спортивного тренування
- •Ігри в торкання
- •Основи методики
- •Можливі способи протидії:
- •Можливі варіанти вирівнювання відмінностей між фізичними даними гравців (проведенням ігор з форою).
- •Ігри в атакуючі захвати
- •Основи методики
- •Варіанти ігор-завдань в атакуючі захвати
- •Основи методики
- •Варіанти ігор-завдань в блокуючі захвати
- •Ігри в блокуючі захвати
- •Ігри в тиснення суперника
- •Основи методики
- •Ігри в дебюти
- •Ігрові комплекси
- •Спеціалізовані рухливі ігри та естафети
- •Методика використання спеціалізованих рухливих ігор в початковій підготовці юних борців
- •Ігри для розвитку сили
- •Ігри для розвитку швидкості
- •Ігри для розвитку спритності
- •Ігрові для розвитку гнучкості
- •Ігри для розвитку витривалості
- •Ігри з елементами техніки боротьби
- •Ігри на кращу якість виконання прийому або його елементів
- •Варіанти пересування з партнером при проведенні естафет
- •Вимоги до поведінки у спортивному залі
- •Заходи попередження травматизму
- •Перелік основної використаної літератури
- •14013, Вул.. Гетьмана Полуботка, 53, к. 208.
Ігри в торкання
Сюжет гри, її сенс — хто швидше торкнеться якоїсь частини тіла партнера. Якщо розглядати використання гри стосовно боротьби, то треба перш за все примушувати граючого не тільки нахилятися, швидко переміщатися вперед-назад, в сторони, випрямлятися і прогинатися в манері, характерній для спортивної боротьби, але і конструювати надалі рухові фази, властиві реальному поєдинку змагання.
Ігри в торкання розглядаються як вправи, сприяючі розвитку цілої серії якостей і навичок: „бачити” партнера, розподіляти і концентрувати увагу, переміщуватися, самостійно творчо вирішувати рухові завдання.
У грі зони торкання можна обмежувати або розширювати, але для того, щоб максимально наблизити ігровий поєдинок до спортивної боротьби, необхідно торкнутися певних точок, частин тіла, захист яких викликає відповідну реакцію — вибір стійки і вибір способу дії.
Практично ігри в торкання невичерпні у своїх варіаціях.
Основи методики
Ті ігри, в яких партнери отримують одне і те ж завдання (хто першим торкнеться обумовленого місця), називаються іграми першого порядку. У таблиці по вертикалі позначені місця торкання, а по горизонталі — способи торкання; всі ігри помічені цифрами від 1 до 48. Наприклад, гра 17 полягає у тому, що обидва гравця отримують одне і те ж завдання — першим торкнутися правою рукою правої лопатки партнера. Нумерація проставлена для зручності запису ігор, їх позначення.
Ігри, в яких партнери отримують різні завдання, названі іграми другого порядку. Для простоти і зручності запису цього виду гри в торкання пропонується користуватися тією ж таблицею, по якій можна визначити завдання для партнерів А і Б.
Наприклад, А отримує завдання торкнутися потилиці Б будь-якою рукою (1), а Б — завдання торкнутися лівою рукою попереку А (15). ). В цьому випадку запис гри виглядатиме як А 1, Б 15.
Місця торкання |
Спосіб торкання руками |
|||
будь-якою |
правою |
лівою |
обома |
|
Потилиця |
1 |
2 |
3 |
37 |
Середня частина живота |
4 |
5 |
6 |
38 |
Права пахвова западина |
7 |
8 |
9 |
39 |
Ліве плече |
10 |
11 |
12 |
40 |
Поперек |
13 |
14 |
15 |
41 |
Права лопатка |
16 |
17 |
18 |
42 |
Ліва сторона живота |
19 |
20 |
21 |
43 |
Спина (будь-яке місце) |
22 |
23 |
24 |
44 |
Права сторона живота |
25 |
26 |
27 |
45 |
Ліва лопатка |
28 |
29 |
30 |
46 |
Праве плече |
31 |
32 |
33 |
47 |
Ліва пахвова западина |
34 |
35 |
36 |
48 |
Ігрові комплекси-завдання складаються за принципом «прибрати ту частину тіла, якій загрожує торкання», що примушує гравців приймати потрібну позу, діяти певним чином.
У початковий період навчання ігри можуть проводитися в одному великому колі. Завдання: торкнутися всім відомої частини тіла. Той, кого торкнулися в цій частині, вибуває з гри. У результаті залишається один переможець.
При проведенні ігор в парах принципи складання ігрових комплексів зберігаються, але зменшується ігрова площа. Кількість ігрових спроб встановлюється залежно від наявності часу і інтересу, проявленого учасниками гри, але так, щоб можна було визначити призерів в групі. Спочатку кожна гра проводиться з однієї спроби, потім з 3, 5 спроб.
