Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tkachenko S.V. Spezializovani.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
993 Кб
Скачать
☆

Ігри для розвитку сили

Під спеціальною силою в єдиноборстві розуміють здатність отримувати очікуваний результат діяльності з найменшою напругою м'язів або сумарною витратою енергії.

Для спеціальної фізичної підготовки в різних видах єдиноборств можна підбирати або складати вправи, зорієнтовані на розвиток тієї або іншої якості.

Для розвитку сили як фізичної якості, так і можливостей застосовувати силу в єдиноборстві, можна рекомендувати викладачам і спортсменам спеціальні вправи ігрового характеру, «умовно» направлені на розвиток сили, які можуть служити одночасно і відмінним засобом підвищення емоційного характеру тренувального процесу.

Рухливі ігри — це змішана (циклічна і ациклічна) діяльність. Вона має переважно динамічний, швидкісно-силовий характер. Виконання таких дій, як переміщення по килиму, проведення різноманітних кидків і ударів, а так само захистів від нападу противника, вимагають розвитку такої фізичної якості як сила.

В іграх, в основному сприяючих розвитку сили спортсмени долають власну вагу, або опір партнера. У таких іграх використовуються предмети (пояси, куртки, манекени, набивні м'ячі, канати та ін.), або партнерів по тренуванню. Багато з цих ігор можна проводити у вигляді контрольних вправ. Емоційний фон подібних контрольних нормативів примушують учнів проявляти максимальні зусилля для досягнення перемоги. [5]

«Третій — зайвий» (з борівським ухилом)

Керівник призначає ведучого і втікача. Решта гравців розташовуються по колу килима парами — один за одним обличчям до центра. Той, хто стоїть позаду, захоплює партнера на рівні пояса, зчепивши руки в гачок. Ведучий і втікач стають поза колом.

За командою ведучий наздоганяє втікача, щоб поквацати його (торкнутися до нього рукою), а той прагне стати перед будь-якою парою гравців. Учасник, який стоїть позаду, під час гри має право, не сходячи з місця, відривати від килима партнера й повертати його в будь-який бік, не даючи змоги стати перед ним учневі, що втікає від ведучого. Гравець, який стоїть попереду, випростує руки назустріч утікачеві, намагаючись, у свою чергу, захопити його й притягти до себе. Якщо йому це вдається, гравець, що стоїть позаду, стає третім-зайвим і тікає від ведучого.

Гра триває 3-4 хв. Керівник відзначає кращих ведучих та найспритніших гравців і міняє місцями учасників гри.

Виконати гру 2-4 рази.

Правило: бігати можна як по колу, так і через коло.

«Блукаючий воротар»

Гравців поділяють на 2 команди й розташовують у шеренгах на протилежних краях килима в стійці на колінах.

У кожній, команді призначають воротаря. Набивний м'яч масою 1 кг лежить у центрі килима.

За сигналом гравці обох команд біжать на колінах до м'яча з метою заволодіти ним. Воротарі перебувають за своїми гравцями, пересуваючись довільно в різні боки — блукаючи. Гравці команди, яка заволоділа м'ячем, намагаються просунутись ближче до воротаря суперника, передаючи м'яч один одному, і кидком влучити в нього. Гравці протилежної команди захищають свого воротаря. Якщо м'яч потрапив у ворота (тобто у воротаря), атакуюча команда одержує очко.

Гра триває 5—6 хв. Перемагає команда, що забила більше «голів».

Правила: гравцям заборонено підніматися з колін; не можна виходити за килим; м'яч, що потрапив у воротаря, кинутий із-за килима або з неправильного положення, не зараховують; дозволяють силову боротьбу за м'яч.

Варіант: та сама гра, але юнаки перебувають у положенні:

а) стоячи;

б) сидячи на спині партнера, який стоїть у партері.

«Виведи з рівноваги»

Учасників поділяють на 2 рівні команди. Пари суперників приблизно однієї вагової категорії стають правим боком один до одного, виставляючи праву ногу вперед зовнішньою стороною ступні,

впираються ними й виконують взаємний захват великого пальця однойменної (правої) руки.

За сигналом кожен гравець намагається вивести суперника з рівноваги. Програє той, хто зійшов з місця. Те саме виконують із захватом великого пальця лівої руки й підсумовують очки.

Перемагає команда, гравці якої наберуть більшу кількість очок.

Гру повторити 3—4 рази з кожного вихідного положення.

Правила: заборонено викручувати палець; не можна допомагати іншою рукою.

«Перетягування в парах»

Гравців поділяють на 2 рівні команди. Через середину килима креслять лінію (діаметр), а паралельно їй на відстані 3 м в обидві сторони — ще по одній лінії, за якими шикують команди в шеренги обличчям одна до одної так, щоб навпроти стояли гравці однієї вагової категорії.

За першим сигналом пари підходять до середньої лінії й беруться за руки (кистю за зап'ястя). За другим— кожен гравець намагається перетягти суперника за лінію свого «дому». Той, кого затягнули за лінію, стає «полоненим», а гравець, який зробив це, відпочиває.

Гра триває 2—3 хв. Перемагає команда, гравці якої «полонили» більше суперників. Виконати 2—3 рази.

Правила: захоплювати одну руку двома заборонено; гравець, що вириває або відпускає руки, стає «полоненим».

Варіанти:

  • перетягують за одну руку (різним хватом), стоячи обличчям один до одного,

  • перетягують двома руками, сидячи обличчям один до одного,

  • перетягують за шию однією й двома руками,

  • перетягують в обхваті «навхрест»,

  • перетягують, сидячи один до одного боком, узявшись під руки,

  • перетягують один одного хватом за палицю:

а) стоячи обличчям один до одного, палиця горизонтально, хват зверху чи знизу двома руками;

б) стоячи обличчям один до одного, хват палиці за кінці (в кожній руці по палиці);

в) стоячи боком, хват палиці однією рукою за кінець.

  • той, хто затягнув суперника в свій «дім», виходить знову в зону боротьби й допомагає своїм товаришам.

«Боротьба грудьми»

Гравців поділяють на 2 рівні команди й шикують у шеренги обличчям одна до одної посередині килима. Учасники кожної команди беруться під руки, з'єднуючи кисті у себе за спиною, й опираються грудьми в груди суперників. Завдання кожної команди — виштовхнути суперників за межі килима. Перемагає команда, яка виграє дві зустрічі з трьох. Нічию присуджують у тому випадку, якщо протягом 2 хв. не можна визначити переможця.

Правила: у разі розриву захвату команда програє; штовхати суперника можна лише грудьми; навмисні падіння заборонені.

Варіанти:

1. Та сама гра, але учні впираються спиною в спину, руки з'єднують на грудях.

2. Та сама гра, але учні стоять на колінах.

3. Та сама гра, але учні сидять спиною шеренга до шеренги.

4. Перештовхування. Упершись грудьми в груди (голова збоку, руки за спиною), борці прагнуть відтіснити один одного з наперед наміченого круга.

Варіанти гри:

«Боротьба руками»

Сидячи один проти одного, поставити руку на лікоть і, обхвативши великий палець товариша, прагнути пригнути його руку вниз. Як опора для ліктя може бути стіл, коліно своєї зігнутої ноги (боротьбу можна проводити і лежачи на животі один проти одного).

«Боротьба пальцями»

Сидячи або стоячи один проти одного, зігнутим в гачок середнім пальцем зачепити однойменний палець суперника і тягнути на себе, примушуючи його підвестися із стільця або зрушитися з місця. Забороняється обертати рукою в захваті. Це вже заборонений прийом.

«Боротьба колінами»

Сядьте один проти одного так, щоб ви могли поставити свої коліна між колінами партнера або навпаки. Якщо ваші коліна знаходяться усередині, то ви намагаєтеся ними розвести в сторони ноги суперника. Перемагає той, хто зміг розсунути коліна суперника на відстань, рівну ширині двох долонь. Зрушувати з місця ступні ніг забороняється.

«Ланцюг»

Учнів поділяють на 2 рівні команди й шикують посередині килима в шеренги обличчям одна до одної з інтервалами між учасниками 0,5 м у шаховому порядку (гравці однієї команди стоять між гравцями іншої).

За першим сигналом керівника гравці обох команд роблять крок уперед на вільні місця, і суперники з'єднують руки, захопивши один одного попід лікті й утворивши «ланцюг» (гравці однієї команди обличчям в один бік, другої — в протилежний). Кисті рук з'єднують у борцівському захваті на грудях.

За другим сигналом кожна команда намагається протягом 1 хв. виштовхнути суперників за межі килима. Команда, якій це вдається, одержує очко. Гру повторити 3-4 рази.

Перемагає команда, яка набрала більше очок.

Правила: якщо «ланцюг» розірвався, гру припиняють і знову починають з центра, очко не нараховують жодній з команд; якщо гравець однієї команди упав, перемогу присуджують суперникам; якщо впали гравці обох команд, жодна з них не одержує очко, й гру знову починають з центра.

Варіант: та сама гра, але суперників витягують за межі килима назад (у бік своєї спини).

«Троє на лаві»

Учнів поділяють на 2 рівні команди (бажано, щоб у команді було 9, 12 або 15 чоловік). У кожній з них по одній гімнастичній лаві.

Лави встановлюють на підлозі за краєм килима, перпендикулярно до нього, й на них верхи сідають по троє гравців, тримаючись руками за краї лави. Інші учасники рівномірно розташовуються з обох боків лави.

За сигналом керівника гравці швидко піднімають лави і, тримаючи їх у руках або поставивши на плече, бігом переносять за протилежний край килима й опускають їх на підлогу. Тут на лави сідають нові трійки, а ті, яких несли, займають їхні місця, і завдання повторюють у протилежному напрямку і т. д. Перемагає команда, яка швидше «перевезе» всіх «вершників» і вишикується в колону по одному біля лави. Повторити 2 — З рази.

Вказівка до гри. Якщо гравців у командах мало, можна зменшити кількість «вершників» або переносити лаву без них.

«Хто впертіше»

Учасників поділяють на 2 рівні команди й шикують у шеренги обличчям одна до одної біля лінії, що проходить через центр килима так, щоб гравці однакових вагових категорій стояли навпроти один одного. Інтервали між гравцями — 0,5 м.

За першим сигналом тренера учасники набирають положення упору лежачи, руки перед лінією і впираються правими плечима.

За другим сигналом кожен з гравців, переступаючи вперед ногами й руками, прагне виштовхнути суперника за лінію, позначену на відстані 2 — 3 м від середньої. Очко команді приносить гравець, якщо ступні суперника опинились за лінією.

Гра триває 1— 2 хв. Після цього спортсмени впираються лівими плечима й повторюють гру. Перемагає команда, яка набрала більше очок.

Гру повторюють 2—3 рази з кожного боку.

«Ю н г и»

Гравців поділяють на 2 або більше команд (залежно від того, скільки в залі є гімнастичних канатів). Під канати кладуть 2—3 мати. Команди шикують у колони по одному обличчям до канатів на відстані З—4 м за лінією старту. Направляючі набирають положення упору лежачи (руки за стартовою лінією).

За сигналом керівника вони підхоплюються на ноги, підбігають до каната, стрибають угору, захоплюючи канат руками й ногами, і стрімко лізуть угору до вказаної позначки. Торкнувшись її руками, опускаються вниз, перехоплюючи канат лише руками, підбігають до своєї колони й передають дотиком естафету наступному гравцеві, який повторює те саме. Той, хто фінішував, стає в кінець колони.

Виграє команда, гравці якої першими закінчили гру й вишикувалися у колону по одному.

Гру повторити 3—4 рази.

Правила: опускатися можна тільки перехоплюючи канат руками; не дозволяється ставати на ноги раніше, ніж попередній гравець перетне лінію старту; якщо гравець не торкнувся позначки, команда одержує штрафне очко.

Варіанти:

1. Та сама гра, але стартують з положень:

а) упору лежачи ногами в бік каната;

б)лежачи на грудях головою або ногами в бік каната;

в) упору лежачи позаду головою або ногами в бік каната;

г) упору сидячи позаду спиною або ногами в бік каната.

2. Та сама гра, але лазіння без допомоги ніг (з різних вихідних положень).

3. Та сама гра, але після старту виконують перекид уперед на килимі (або маті); лазіння — за допомогою або без допомоги ніг; повертаючись назад, знову виконують перекид уперед.

« Скинь вершника»

Гравців поділяють на 2 рівні команди. Кожна команда утворює пари — «кінь» і «вершник». «Вершники» сідають на спини «коням» і команди шикують з протилежних боків килима одна проти одної.

За сигналом учасники прямують до середини кола, й починається боротьба, мета якої стягти будь-кого з суперників з «коня», самому залишаючись у «сідлі».

Гра триває 2-3 хв. Перемагає команда, в якої більше залишиться «вершників».

Правила: якщо обидва «вершники» впали на килим, вони вибувають з гри; у боротьбу можна вступати з будь-яким «вершником»; заборонено штовхати й бити суперника, захоплювати його за пальці.

Варіанти:

1. Та сама гра, але «вершники» сидять на плечах.

2. Та сама гра, але «коні» стоять у партері, «вершники» сидять у них на спинах (верхи).

«Верхи на слоні»

Гравців поділяють на рівні команди по 6—7 учнів у кожній. За жеребом одна команда стає «слоном»: один із гравців цієї команди стає спиною до стіни, другий (з цієї ж команди) нахилившись, обхоплює його за поперек, ховаючи голову під плече, третій — за поперек другого й ховає голову йому під плече і т. д.

За сигналом гравці другої команди з розбігу роблять опорний стрибок, настрибуючи на «слона». Той, хто стрибнув на «слона», не має права пересуватися вперед, триматись руками. Завдання першого — настрибувати на «слона» якомога далі, щоб лишилося більше місця для інших гравців.

Коли всі учасники осідлають «слона», керівник відлічує 10 с., після чого «слон» обертається на 360 °. Ті, що знаходяться на «слоні», прагнуть втриматися, не впасти. За того, хто впав, команда втрачає очко. Потім команди міняються ролями.

Якщо впав «слон», команди ролями не міняються. Гру повторюють, а перемогу здобуває протилежна команда.

Перемагає команда, яка втратила менше очок.

Гру повторюють 2—3 рази.

Варіант: та сама гра, але голова «слона», що стоїть по діаметру килима, спрямована за килим. «Слон» обертається на 180 ° і несе суперників до протилежного краю. Якщо «слону» вдається пронести суперників до краю килима, він перемагає. Команди міняються ролями.

«Розвідники та «язики»

Гравців поділяють на 2 рівні команди й розташовують на протилежних сторонах килима в шеренгах у положенні лежачи на грудях. Учасники обох команд розраховуються за порядком. Одна команда — «розвідники», друга — «язики». Керівник називає номер, і відповідні гравці вибігають до центра килима. За свистком «розвідник» захоплює за тулуб «язика» й намагається, відірвавши його від землі, віднести до своєї команди за килим. «Язик» чинить опір, намагаючись розірвати захват. Сутичка триває 10—15 с. Якщо за цей час «розвідникові» вдається віднести суперника за килим, його команда одержує очко. Коли всі гравці візьмуть участь у грі, підраховують кількість «язиків», і команди міняються ролями. Перемагає команда, яка більше полонила «язиків».

Правила:

1 Захват можна робити за тулуб або тулуб з рукою спереду ззаду, збоку.

2. Спортсмен визволяється від захвату лише дозволеними в боротьбі прийомами.

«Заволодій палицею»

Учасників поділяють на 2 рівні команди. Гравці протилежних команд утворюють пари за ваговими категоріями.

Ставши обличчям один до одного, спортсмени беруться руками хватом зверху за гімнастичну палицю, утримуючи її у горизонтальному положенні. Хват на ширині плечей, праві руки кожного гравця зовні.

За сигналом гравці викручують палицю протягом 30 с. — 1 хв., примушуючи суперника відпустити один з її кінців. Той, кому це вдалося, приносить команді очко.

Повторити 3—4 рази. Перемагає команда, яка набрала більше очок.

Варіанти:

1. Та сама гра, але гравці тримають дві естафетні палички вертикально. Кожен тримає паличку правою рукою зверху.

2. Борці в партері лицем один до одного. Обхвативши м'яч руками, вони намагаються заволодіти їм.

В аріанти гри:

«Лебідь, рак і. щука»

Товсту мотузку або канат довжиною 4—5 м зв'язують вільними кінцями й кладуть на середині килима, а по колу небезпечної зони кладуть 3—4 набивні м'ячі на рівній відстані один від одного.

Учнів поділяють на групи по 3—4 гравці в кожній за ваговими категоріями. За першим сигналом одна з команд підходить до каната, гравці розташовуються напроти м'ячів, беруться однією рукою за канат і піднімають його з килима. За другим сигналом кожен гравець починає тягти канат у свій бік, намагаючись підійти до м'яча й вільною рукою підняти його з килима. Учасник, який перший підняв м'яч, одержує очко. Гра повторюється іншою рукою. Те саме роблять інші групи. Повторити 2—3 рази. Перемагає гравець кожної групи, який набрав більше очок.

Правила: 1. Не можна відпускати руку, що тримає канат.

2. Якщо гравець упав, він вибуває з гри.

Варіант: та сама гра, але змагаються переможці кожної групи між собою.

«Хто сильніший?»

Учні діляться на дві команди. Посередині майданчика малюють 5—6 кружків. У кожен кружок кладуть по мотузяному кільцю (діаметром 30 см). На відстані двох метрів по обидві сторони від кружків проводять по контрольній межі. Учні, по 5—6 чоловік з кожної команди, підходять до кружків і, складаючи пари, беруть мотузяні кільця правою (лівою) рукою. Кожен гравець із пари по сигналу прагне перетягнути противника за свою контрольну межу. Той, хто перетягнув, отримує для своєї команди очко. Команда, що набрала більше очок, виграє.

«Перетягування з віжками»

З'єднавши три пояси від кімоно в одну петлю і просмикнувши їх через шию під плечі (як при грі в конячки), борці прагнуть перетягнути один одного за наперед намічену межу.

«Перетягування з віжками в партері»

Те ж саме, що і в стійці, але при цьому борці упираються в килим руками і ступнями.

«Боротьба за відрізок каната»

Борці намагаються відняти один у одного відрізок каната завдовжки 40 см.

«Боротьба за м'яч»

Борці, що стоять один проти одного, тримають м'яч однаковим захватом, а потім по сигналу кожен прагне заволодіти їм і підняти над головою. Замість м'яча можна використовувати гімнастичну палицю, шматок мотузка і тому подібне.

«Накручування шнура»

Сильні пальці потрібні у будь-якому виді спорту. Візьміть круглу палицю завдовжки 40 см і діаметром 5 см, в середині її зробіть отвір, продіньте в нього шнур (80 см) з вузлом на кінці. На іншому кінці закріпіть вантаж масою 6—8 кг. Тепер, стоячи на підвищенні, зусиллями одних тільки пальців намотайте на палицю шнур до кінця. Потім, обертаючи палицю в протилежному напрямі, опустіть вантаж у початкове положення і, не роблячи паузи для відпочинку, повторіть вправу. Переможе той, хто зробить більше повторів цієї вправи.

«Перетягування в шеренгах»

Гравців поділяють на 2 рівні команди. Канат або жердину кладуть на середину килима. Команди стають у шеренги з обох боків каната обличчям одна до одної, учасники тримають канат у руках.

За сигналом гравці тягнуть канат у свій бік, намагаючись перетягти суперників за межі килима. Перемагає команда, яка за 5

спроб більше разів перетягне суперників.

Варіанти:

1. Та сама гра, але гравці перебувають у положенні сидячи обличчям один до одного, впираючись ступнями.

2. Та сама гра, але спортсмени перебувають у положенні сидячи спиною один до одного, захопивши канат зігнутими в ліктях руками.

«Хто кого?»

Гравців поділяють на пари за ваговими категоріями. Учасників розташовують на килимі довільно. Кожна пара має гімнастичну палицю. Учні сідають на килим обличчям один до одного і впираються ступнями випростаних ніг, палиця в руках уперед (хват правими руками ззовні).

За сигналом кожен з гравців, тягнучи палицю на себе, намагається відірвати суперника від килима. Той, кому це вдалося, одержує очко. Повторити 5—6 разів.

Спортсмен, який набрав більше очок, перемагає. Гру можна проводити як командну.

Правила: 1. Палицю викручувати не можна.

2. Заборонено змінювати захват.

Варіант: та сама гра, але вправу виконують сидячи, впираючись спинами, тримаючи вгорі товсту палицю. Учасники намагаються нахилом уперед відірвати суперника від килима.

«Штовхані»

Групу поділяють на 2 рівні команди. В коло діаметром 2 м входять двоє гравців від протилежних команд приблизно рівні за вагою. Вони беруться рукам за гімнастичну палицю (права рука кожного зовні).

Боротьбу починають за сигналом. Спортсмени намагаються за допомогою палиці (відпускати й викручувати її не можна) виштовхнути один одного за межі кола. Учасник, який переступив лінію, вибуває з гри і віддає переможне очко команді суперників. Перемагає команда, яка набрала більше очок.

Варіанти:

  1. «Бій півнів», який проводять за тим самим правилом, але гравці стрибають на одній нозі, руки тримають за спиною і виштовхують суперника грудьми або плечем.

  2. Та сама гра, але тримаючи дві палиці за кінці (у кожній руці по палиці).

  3. «Бій півнів» з набивним м'ячем, притиснутим до грудей. Штовхати м'ячем об м'яч.

«Боротьба з жердиною

Гравців поділяють на 2 рівні команди, й вони сідають за килимом з протилежних сторін. На килим виходять двоє суперників приблизно однієї ваги й стають у коло з діаметром 4 м. У колі лежить жердина довжиною 3—3,5 м, діаметром 5—6 см. Гравці піднімають її і захоплюють з різних боків лівими руками біля позначок, зроблених на відстані 1 м у кожний бік від середини жердини, а кінці її — під праве плече, встановивши середину над центром кола.

За сигналом гравці виштовхують один одного з кола протягом 1—2 хв. Потім те саме роблять інші пари суперників.

Гравець виграє очко, якщо суперник випустив жердину з обох рук, перехопив її лівою рукою за позначку ближче до центра, впав чи став на коліно, вийшов з кола обома ногами. Перемагає команда, яка одержала більше очок. Повторити 2—З рази.

Правила:

1. Не можна захоплювати жердину за метровою позначкою, ближче до її середини.

2. Кінець жердини з-під правого плеча повинен виходити назовні не менше ніж на 15 см.

«Сильний кидок»

Гравці, розділившись на дві команди, встають одна проти іншої на відстані 20 м за лініями. Попереду, в трьох метрах від кожної лінії, проводиться ще по одній паралельній («міський») межі. Посередині майданчика — баскетбольний м'яч, а у всіх гравців — по одному малому м'ячу. По сигналу гравці (у довільній черговості) кидають м'ячі в баскетбольний м'яч, прагнучи перекотити його за міську межу противника. Виграє команда, що перекотила м'яч першою.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]