- •Виправ за зразком зміст, перевір сторінки, розділи щоб не пересунувся текст . Текст готовий для роздрукування. Дякую!!!!! Друкуй з двох сторін аркуша. Якщо щось не зрозуміло тел.. 0952017413 Вступ
- •Розділ 1. Лекція 1 Тема: Вступ до комп’ютерної схемотехніки
- •Лекція 2 Тема: Поняття про комбінаційні схеми та цифрові автомати
- •Основи теорії перемикальних функцій
- •Лекція 3 Тема: Основи синтезу комбінаційних схем
- •Алгоритм розробки схеми
- •Основні логічні елементи та їх класифікація
- •Тема: Методика структурного проектування цифрових схем Вузли комбінаційного типу
- •Дешифратори
- •Лекція 6
- •Тема: Шифратори
- •Тема: Основні типи комбінаційних вузлів
- •Лекція 7
- •Тема: Мультиплексори і демультиплексори
- •Лекція 8
- •Тема: Компаратори або схеми порівняння
- •Лекція 9
- •Тема: Комбінаційні суматори
- •Тема:Тригери. Різновидності тригерів.
- •Тема: Лічильники. Різновидності лічильників. Принцип роботи.
- •Двійково-кодовані лічильники
- •Тема: Класифікація та основні параметри алп
- •Тема: Загальна характеристика пристроїв «пам’ять»
- •Тема: Різновидності структурної побудови запам’ятовуючих пристроїв
- •Тема: Загальна характеристика процесорів
- •Лабораторні роботи Користування Electronics Workbench
- •1.1.2 Пропоновані програмою елементи
- •2. Основні прийоми роботи
- •2.1 Порядок проведення роботи для розробки принципової електричної схеми
- •2.2 Моделювання радіоелектронних пристроїв за допомогою програмного комплексу Electronics Workbench пристроїв за допомогою програмного комплексу Electronics Workbench
- •2.2.1 Підготовка до роботи Electronics Workbench
- •2.2.2 Моделювання інтегруючої rc - ланцюга
- •2.2.3 Моделювання що диференціює rc - ланцюга
- •2.2.4 Моделювання транзисторного автогенератора
- •2.2.5 Моделювання трехкаскадного транзисторного підсилювача
- •2.2.6 Моделювання тригера Шмидта на аналогових елементах
- •2.2. 7 Моделювання мультивібратора на елементах и-ні
- •2.2.8 Моделювання цифрового генератора
- •2.2.9 Моделювання алгебраїчного суматора на оу
- •2.2.10 Моделювання дешифратора
- •Завдання
- •Розділ 3.Самостійне вивчення
- •Самостійне вивчення 1
- •Перетворювачі кодів
- •Самостійне вивчення 2
- •Зсувачі двійкового коду
- •Послідовні логічні пристрої Узагальнена структурна схема і опис роботи цифрового автомата
- •Регістри
- •Центральний пристрій керування (цпк)
- •Операційні апарати алп
- •Арифметичні вузли операційних апаратів
- •Вузли додавання/віднімання у прямих і доповнюючи кодах
- •2) Додавання/віднімання чисел з плаваючою комою
- •3)Алгоритми і структури вузлів множення чисел
- •Основний алгоритм реалізації вузлів ділення в прямих кодах
- •Приклади схемотехнічної реалізації вузлів додавання / віднімання дворозрядних кодів
- •Виконання логічних операцій в алп
- •Інтегральні схеми арифметико-логічних пристроїв
- •Методика дешифрації адресного простору в 2d пам’яті
- •3D структурна пам’ять
- •Пам’ять зі структурою 2dm
- •Пам'ять з послідовним доступом
- •Організація кеш пам’яті
- •Повністю асоціативний кеш
- •Кеш з прямим розміщенням
- •Набірно – асоціативний кеш
- •Постійна пам’ять. Типи і номенклатура пзп
- •Флеш пам’ять
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Проектування схеми порівняння слова з константою
- •Загальні характеристики мікропроцесора. Мікропроцесорні комплекти.
- •Перелік питань до окр та іспиту: Основи синтезу комбінаційних схем.
- •Дешифратори.
- •Шифратори.
- •Послідовні логічні пристрої.
- •Запам’ятовуючі пристрої цифрових еом.
- •Мікропроцесори.
- •Рекомендована література
Регістри
Регістрами називають послідовні цифрові автомати, призначені для запису, зберігання та відтворення багато розрядних двійкових кодів. Використовуються в цифрових ЕОМ для зберігання та відтворення багато розрядних двійкових кодів, а також для зберігання тимчасових значень операндів, непрямих адресних звертань та ін.
Класифікують їх за:
методом запису інформації:
послідовні
паралельні
універсальні
за методом керування записом:
синхронні
асинхронні
за кількістю сигналів, що використовуються для керування:
однофазні
парафазні
за основним призначенням:
регістри пам’яті
регістри зсуву
Будують регістри на основі періодичних структур, кількість яких визначається розрядністю запам’ятовуючих слів. Структурно вони складаються з елементів памяті та комбінаційних схем керування. Останні забезпечують синхронний запис та зчитування інформації, обнулення та ін. В багато контактних схемах застосовуються двоступінчасті тригери, які комутуються з допомогою динамічних сигналів, тобто з допомогою динамічних перепадів логічних «0» та «1».
Паралельні регістри
Паралельні регістри синхронного та асинхронного типу найпростіше синтезувати на основі паралельного ввімкнення RS-тригерів. При цьому сигнал тактового запису та обнулення запаралелюється, а інформаційні входи призначаються для паралельного подання на них потрібних кодових слів.
Запис всіх біт інформації здійснюються за допомогою одного тактового імпульсу. Якщо для обнулення інформації чи запису використати парафазні сигнали, які подаються на кожен біт (тригер) окремо, то кажуть, що така схема працює за парафазною схемою керування. Для одержання нового інформаційного слова в інверсному вигляді можна використовувати інверсні Q виходи тригерів. Аналогічно для реалізації двофазної схеми паралельного регістра можна використати інформаційні D-тригери. В такому регістрі сигнали реалізації теж запаралелені.
В якості елементів пам’яті використовують комірки на основі складних елементів 2, 2І-АБО, а також D-тригери, в яких реалізовано зворотній зв'язок для двох ступенів. Сигнали синхронізації (С) та обнулення (R) запаралелені для всіх комірок і подаються на відповідні входи D-тригерів. Дозвіл запису вхідних інформаційних сигналів D забезпечується керуючими сигналами Е1, Е2, ввімкненими за схемою АБО з додатною інверсією входу. Вхідні елементи DD1 та DD2 дозволяють розділити режими запису та зберігання інформації. Сигнали Ez1 i Ez2 також ввімкнені за схемою диз’юнкції при інверсії і забезпеченні переведення входів регістру Qi у високоімпедансний стан.
Для запису сигналів з різних джерел можна використовувати комбінаційні схеми 2, 2І-АБО, які забезпечують синхронізацію подачі сигналів S та R на комірки пам’яті. Керування комутацією різних джерел реалізується з допомогою двопозиційного коду С1С2.
В залежності від двійкового коду С1С2 на вхід установки комірки регістру подається вхідний сигнал Х або У. синхронно з ним інверсні сигнали записуються на вхід R. Розрядність нарощування регістрів не обмежується за кількістю інформаційних сигналів, однак в реальних схемах потрібно враховувати допустимі значення коефіцієнтів розгалуження за виходом базових логічних елементів, що застосовуються в комбінаційних схемах керування, щоб не допустити зменшення вихідного рівня сигналу за мінімальне значення логічної одиниці.
Регістри зсуву
В схемах зсуву запис багаторозрядного коду розрядністю n здійснюється за n тактів синхронізації. При цьому найстарший біт постійно перезаписується в усі комірки багаторозрядного регістра. Схему такого регістра можна реалізувати з допомогою базових комірок на основі комбінаційних RS та D-тригерів.
Режим роботи схеми визначається сигналом, що подається на вхід s/p (мікросхема DD2). При нульовому значенні s/p інвертор DD2 подає логічний рівень 1 на DD4, DD6. Це забезпечує інвертування сигналу на входах R, що дозволяє проходження паралельного двійкового коду інформаційних входів D0, D1 на входи установки RS-тригерів. Запам’ятовування інформації здійснюється за тактовим перепадом імпульсу на входах з високого до низького рівня. Наявність DD4, DD6 забезпечує неоднозначність сигналів на RS-входах. Зміна вхідного s/p сигналу приведе до блокування входів D0, D1 і запис інформації можливий з інформаційного входу V, з’єднаного з D-входом інформаційного тригера DD7. За такт перепадом синхроімпульсу С інформація з виходу Q DD7 записується на вхід DD8. Таким чином реалізується послідовний зсув інформації за кожним тактовим імпульсом на одну позицію вправо.
Розрізняють одно- та двонаправні регістри зсуву. В перших реалізується на схемотехнічному рівні зсув тільки вліво або тільки вправо. В других схемотехніка дозволяє з допомогою програмованого входу реалізувати зсув чи вліво, чи вправо. В умовних позначеннях це відображається стрілкою.
Універсальні регістри
Універсальними регістрами можуть бути і розглядувані вище схеми, що дозволяють заносити або зчитувати інформацію в паралельному чи послідовному вигляді. Окрім того можна реалізувати одночасне зчитування інформації в доповнюючому коді. В узагальненому випадку можлива реалізація шинної структури запису зчитування, при якій входи та виходи регістрів під’єднано до спільної шини.
І
нформація
одночасно виставляється на всіх входах
та виходах, але запис здійснюється
тільки в активований регістр. Так само
зчитування інформації з певного регістру
реалізується тільки після його активації.
Таким чином міжкаскадні зв’язки
регістрів можна реалізувати за паралельною
або послідовною схемою.
Самостійне вивчення 5
