- •Виправ за зразком зміст, перевір сторінки, розділи щоб не пересунувся текст . Текст готовий для роздрукування. Дякую!!!!! Друкуй з двох сторін аркуша. Якщо щось не зрозуміло тел.. 0952017413 Вступ
- •Розділ 1. Лекція 1 Тема: Вступ до комп’ютерної схемотехніки
- •Лекція 2 Тема: Поняття про комбінаційні схеми та цифрові автомати
- •Основи теорії перемикальних функцій
- •Лекція 3 Тема: Основи синтезу комбінаційних схем
- •Алгоритм розробки схеми
- •Основні логічні елементи та їх класифікація
- •Тема: Методика структурного проектування цифрових схем Вузли комбінаційного типу
- •Дешифратори
- •Лекція 6
- •Тема: Шифратори
- •Тема: Основні типи комбінаційних вузлів
- •Лекція 7
- •Тема: Мультиплексори і демультиплексори
- •Лекція 8
- •Тема: Компаратори або схеми порівняння
- •Лекція 9
- •Тема: Комбінаційні суматори
- •Тема:Тригери. Різновидності тригерів.
- •Тема: Лічильники. Різновидності лічильників. Принцип роботи.
- •Двійково-кодовані лічильники
- •Тема: Класифікація та основні параметри алп
- •Тема: Загальна характеристика пристроїв «пам’ять»
- •Тема: Різновидності структурної побудови запам’ятовуючих пристроїв
- •Тема: Загальна характеристика процесорів
- •Лабораторні роботи Користування Electronics Workbench
- •1.1.2 Пропоновані програмою елементи
- •2. Основні прийоми роботи
- •2.1 Порядок проведення роботи для розробки принципової електричної схеми
- •2.2 Моделювання радіоелектронних пристроїв за допомогою програмного комплексу Electronics Workbench пристроїв за допомогою програмного комплексу Electronics Workbench
- •2.2.1 Підготовка до роботи Electronics Workbench
- •2.2.2 Моделювання інтегруючої rc - ланцюга
- •2.2.3 Моделювання що диференціює rc - ланцюга
- •2.2.4 Моделювання транзисторного автогенератора
- •2.2.5 Моделювання трехкаскадного транзисторного підсилювача
- •2.2.6 Моделювання тригера Шмидта на аналогових елементах
- •2.2. 7 Моделювання мультивібратора на елементах и-ні
- •2.2.8 Моделювання цифрового генератора
- •2.2.9 Моделювання алгебраїчного суматора на оу
- •2.2.10 Моделювання дешифратора
- •Завдання
- •Розділ 3.Самостійне вивчення
- •Самостійне вивчення 1
- •Перетворювачі кодів
- •Самостійне вивчення 2
- •Зсувачі двійкового коду
- •Послідовні логічні пристрої Узагальнена структурна схема і опис роботи цифрового автомата
- •Регістри
- •Центральний пристрій керування (цпк)
- •Операційні апарати алп
- •Арифметичні вузли операційних апаратів
- •Вузли додавання/віднімання у прямих і доповнюючи кодах
- •2) Додавання/віднімання чисел з плаваючою комою
- •3)Алгоритми і структури вузлів множення чисел
- •Основний алгоритм реалізації вузлів ділення в прямих кодах
- •Приклади схемотехнічної реалізації вузлів додавання / віднімання дворозрядних кодів
- •Виконання логічних операцій в алп
- •Інтегральні схеми арифметико-логічних пристроїв
- •Методика дешифрації адресного простору в 2d пам’яті
- •3D структурна пам’ять
- •Пам’ять зі структурою 2dm
- •Пам'ять з послідовним доступом
- •Організація кеш пам’яті
- •Повністю асоціативний кеш
- •Кеш з прямим розміщенням
- •Набірно – асоціативний кеш
- •Постійна пам’ять. Типи і номенклатура пзп
- •Флеш пам’ять
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Проектування схеми порівняння слова з константою
- •Загальні характеристики мікропроцесора. Мікропроцесорні комплекти.
- •Перелік питань до окр та іспиту: Основи синтезу комбінаційних схем.
- •Дешифратори.
- •Шифратори.
- •Послідовні логічні пристрої.
- •Запам’ятовуючі пристрої цифрових еом.
- •Мікропроцесори.
- •Рекомендована література
Набірно – асоціативний кеш
В
набірно – асоціативній структурі кеш
пам'ять поділяють на набори з невеликим
числом рядків, кратних 2. Середні розряди
адреси, що задаються процесором визначають
не один рядок, а весь набір. Кожний рядок
в наборі обслуговується власним блоком
кеш пам’яті, тегом, компаратором та
буфером даних.
За структурою паралельна система подібна до паралельної узгодженої роботи кількох каналів прямого зміщення. Контролер кеш пам’яті визначає в якому з рядків наборів розміщується черговий пакет даних.
Таку структуру називають двовходовою, оскільки блоки А та В групують відповідно за парними та непарними сторінками оперативної пам’яті. Сторінку даних з оперативної пам’яті можна помістити тільки в той набір, номер якого дорівнює адресі сторінки за модулем. Місце сторінки в наборі може бути довільним. Зчитування та порівняння даних з тегу проводиться одночасно для парних та непарних рядків. Зчитування даних йде з того блоку, де є збіг тегу і тегової адреси від процесора. Якщо такого збігу немає, то проводиться перезапис даних з оперативної пам’яті в кеш.
Постійна пам’ять. Типи і номенклатура пзп
До ПЗП відносять пристрої одно- та багаторазового перезаписування інформації, які програмуються до початку їх експлуатації. Розділяють наступні типи ПЗП:
Одноразово програмовані в процесі виготовлення ПЗП (ROM), інформація в яких записується при виготовленні.
Програмовані ПЗП (ППЗП (PROM)). Запис інформації в них здійснюється з допомогою спеціальних програма торів електричним способом. Метод запису – перепалювання окремих комутаційних доріжок.
Перепрограмовані ПЗП з ультрафіолетовим стиранням (РПЗП – УФ (EPROM)). Дозволяють кількаразовий запис інформації, що забезпечується накопиченням електричних зарядів в окремих областях запам’ятовуючих комірок, та стирання – розсіювання електричного заряду при освітленні кристалу ультрафіолетовим випромінюванням.
Р
епрограмовані
ПЗП з електричним стиранням (РПЗП – ЕС
(EEPROM)).
Вони дозволяють кількаразовий запис
і зчитування інформації з допомогою
електричного поля. ПЗП елементи пам’яті
реалізуються, як правило, на діод них
структурах, багатоемітерних транзисторах
або уніполярних транзисторах, в яких
при поданні високої напруги, порядка
15 – 25В, протікає в окремих комірках
струм, достатній для розігріву і
розплавлення плавких перемичок. Кожна
комірка має свою окрему адресу.
До таких схем відносяться інтегральні схеми типу КР1656РЕ4. В них розділяють шину даних та адресну шину.
В програмованих ПЗП, окрім входів для напруги живлення передбачаються входи програмування, на які подаються підвищені значення програмуючого потенціалу. Фізичний принцип організації запам’ятовуючих комірок аналогічний попередньому, однак напруги, які використовуються для програмування, є значно вищі за напруги живлення комірок, тому відповідно входи розділяються в процесі виготовлення. До програмованих ПЗП відносяться інтегральні схеми КР556РТ5 (РТ1, РТ2, РТ16, РТ17, і т. д.), які відрізняються тільки структурною організацією і загальним об’ємом запам’ятовуючих комірок.
В
даний час широко застосовуються також
так звані програмовані логічні матриці
(ПЛМ). Такий же принцип застосовується
і в репрограмованих схемах з електричним
стиранням. В залежності від типу структур,
загальна споживана потужність схем
може коливатися в межах від 200 до 800 –
900мВт. Час вибірки сигналів в ПЗП дещо
менший порівняно з програмованими ПЗП,
і складає порядка 0,2-0,5мксек.
Найширшого застосування знайшли репрограмовані ПЗП з комірками на основі польових транзисторів спеціальної конструкції. Розрізняють 2 різновидності конструктивного виконання таких ПЗП:
З багатошаровим діелектриком, що відділяю затвор від каналу провідності.
З так званим плаваючим затвором, що виготовляються з полікристалічного кремнію і розміщається в середині шару підзатворного діелектрика.
Структурно комірки пам’яті на МОН транзисторах фактично не відрізняються від аналогічних польових структур, однак діелектрик виконується у вигляді двошарової системи з оксиду та нітриду кремнію. За рахунок такої будови, стокозатворні характеристики зміщуються по вісі напруг для станів логічної одиниці та логічного нуля. Логічна комірка складається з двох транзисторних елементів, один з яких є запам’ятовуючим, інший – керуючим.
Структурна
схема КР1601РР3, основою якої є запам’ятовуюча
матриця на МОН транзисторах, включає
вузли дешифрації рядків DCX
комутуючого регістра RX
та вузли керування. Матриця має розмірність
128
128.
Її основою є 16384 транзистори. Адресний
простір ділиться на 2 частини. Старші
адреси А4-А10
використовуються для дешифрації одного
з 128 рядків матриці. Стовбці дешифруються
окремо за кодом молодших адрес А0-А3.
Окрім того, виходи дешифратора у керують
електронами для зчитування з матриці
певних елементів вибраного рядка. Це
забезпечує вибірку з 128-розрядного слова
одного 8-розрядного коду, що подається
через буфер вводу/виводу на зовнішню
шину даних. Вузол керування генерує
сигнали управління в залежності від
наявності вхідних керуючих імпульсів:
чіпсет
,
,
та сигнал дозволу стирання -
.
Комбінація керуючих сигналів забезпечує 4 режими роботи інтегральної схеми:
|
|
|
|
|
UPR(B) |
t, мкс |
Стирання Запис Зчитування Зберігання |
0 0 0 1 |
1 1 0 Х |
1 0 1 Х |
0 1 1 Х |
-36 -36 -12 Х |
200 20 0,4 |
В структурах пам’яті з ультрафіолетовим стиранням, до яких відносять КР573РФІ-РФ6 використовують 2 типи комірок:
- ввімкнені за схемою з одним плаваючим затвором;
- з одним плаваючим і стаціонарним (додатковим) затвором.
Тоді комірки пам’яті схемотехнічно мають вигляд:
Запис логічної одиниці реалізується при наведенні потенціалу в плаваючому затворі. Це приводить до створення індуктивного каналу провідності. Оскільки плаваючий затвор є ізольованим від комутаційно з’єднаної схеми, то заряд в ньому може зберігатися довго. Так в мікросхемах РФ6 гарантований термін зберігання інформації складає до 10 років. Стирання інформації забезпечується опроміненням комірок пам’яті ультрафіолетовим випромінюванням. Час доступу до інформації в інтегральних схемах фірми Atmel складає до 45нс.
