Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теми самостійних 2.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Питання для самоконтролю

1. Які особливості годівлі молодняка в підсисний період і старших вікових груп?

2. Які особливості годівлі коней при вирощуванні на м’ясо?

Годівля водоплавної птиці. План

1. Годівля гусей.

2. Особливості відгодівлі гусей до жирної печінки.

3. Годівля качок.

Література

1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.

2. Ібатулін І.І., інші Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин, - К.; Вища освіта, 2003. – 432 с.

При організації годівлі гусей необхідно враховувати такі біологічні властивості цієї птиці, як підвищена нервова збудженість і миттєва реакція на зовнішні подразники (стреси), особове відчуття сім'ї і групи, здатність поїдати велику кількість зелених соковитих кормів із значним вмістом кліт­ковини, споживати корми вночі без освітлення, або при незначному освіт­ленні. У гусок є продуктивний і непродуктивний періоди, тому чітко вира­жена сезонність яйцекладки. Продуктивний період продовжується близько 5 місяців (з лютого до серпня).

П огреба гусей у поживних речовинах залежить від породи, віку, про­дуктивності, способу утримання.

У продуктивний період гусок годують повнораціонними комбікорма­ми, краще гранульованими (розмір гранул близько 6 мм) досхочу. У цей пері­од у 100 г комбікорму повинно міститись 250 ккал (1,05 1,09МДж обмінної енергії), 14%сирого протеїну, 10% сирої клітковини, 1,6% кальцію, 0,7% фос­фору, 0,3% натрію. Гусаки споживають ті ж самі комбікорми, що й гуски, але для підвищення запліднення яєць, гусаків необхідно підгодовувати окремо сумішами з пророщеного вівса, подрібненої моркви, пекарських дріжджів, риб'ячого борошна та жиру.

У раціонах гусей не можна допускати різкого зменшення або збіль­шення енергії проти рекомендованих норм. Тільки при підвищенні темпе­ратури у пташнику і зниженню споживання корму необхідно підвищити поживність раціону: енергії - до 1,19МДж, протеїну - до 16%, а вміст кліт­ковини знизити до 8% (в 100 г). При вологому і комбінованому типі годівлі гусей у продуктивний період годують 4 рази: вранці і два рази вдень розда­ють вологу мішанку, а ввечері - зерно. Літом в непродуктивний період при утриманні гусей на пасовищі з задовільним травостоєм їх підгодовують один раз ввечері зерном. Коли пасовище витоптується, вигорає, гусям вранці да­ють вологу мішанку, а ввечері - зерно.

У продуктивний період на день витрачається на одну гуску 250-280 г сухого корму і 700-1000 г зелених або соковитих кормів, в непродуктивний - 210-220 г комбікорму і 1000-1200 г зелених або соковитих кормів. При використанні в годівлі гусей силосу або коренеплодів добова витрата комбі­кормів на голову складає 250-280 г, силосу - 200 або картоплі - 300, або буряка - 400 г. Дуже добре їдять гуси вівсяну і просяну полову, подрібнені кукурудзяні качани. Фронт годівлі при сухому способі годівлі - 4 см на го­лову, комбінованому -15. Фронт напування - 3см.

Г одівля гусенят. Добове гусеня (жива маса 100-110 г) за 60 днів досягає живої маси 3,8-4,1 кг (збільшується в 38-40 разів).

В зв'язку з таким інтенсивним ростом гусенята дуже вимогливі до кормів. Годівлю гусенят проводять, враховуючи породу, вік і призначення (м'ясні, ремонтні).

Застосовують як сухий спосіб годівлі - повнораціонними комбікор­мами, так і вологий та комбінований.

Гусенят на м'ясо вирощують двома способами: без використання пасовищ і з використанням пасовищ. При першому способі застосовують сухий тип годівлі повнораціонними комбікормами.

Розпочинати годівлю гусенят потрібно якомога раніше, відразу після надходження з інкубаторію. Годують гусенят тільки якісними кормами. При сухому способі годівлі в перші три дні гусенятам дають мішанки з подріб­нених кукурудзи, пшениці, ячменю (без плівок), гороху (80%) і сухе збира­не молоко (2-3%), а потім годують досхочу повнораціонними комбікорма­ми. Краще годувати гранульованими комбікормами: до 20 днів гранули ро­зміром 2-3,5мм, від 20 днів і старші - 4,8 мм.

При комбінованій годівлі у перші дні гусенятам дають розсипчасті вологі мішанки, приготовлені на свіжому збираному молоці і воді. Гусенята охоче поїдають свіжий сир, покришені круто зварені яйця, подрібнену сві­жу зелень (конюшину, люцерну, молоду кропиву, вико-овес та ін.). У воло­гу мішанку добавляють розмелені зернові корми: кукурудзу, ячмінь, пше­ницю, овес (без плівок) та білкові корми тваринного (рибне і м'ясо-кісткове борошно) і рослинного (макуха, шрот, мелене зерно гороху, бобів) поход­ження. Треба стежити, щоб вологу мішанку гусенята поїдали всю, бо не з'їдена прокисає і може викликати поноси. В першу декаду молодняк году­ють 6-8 раз на день, а потім кількість даванок зменшують. Якщо є випас, то гусенят випускають на пасовища при сприятливій погоді з 3-5 дня. Рано навесні, коли зелені ще немає, гусенятам до вологої мішанки додають под­рібнену червону моркву і люцернове борошно. Свіжу зелень лають у сумі­ші з борошняною мішанкою, або окремо досхочу. При сухому способі фронт годівлі для гусенят становить на одну голову - 2 см, при комбінованому і вологому: до 10 днів - 5 см, від 11 до 25 днів 8 см, старше цього віку - 12 см, фронт напування - 2см.

Ремонтний молодняк гусей до 9-тижневого віку годують так, як і при вирощуванні на м'ясо. З 9 до 26 тижневого віку для ремонтного молодняка гусей згідно з нормами годівлі використовують комбікорми із зни­женим рівнем обмінної енергії та сирого протеїну. Племінних гусенят можна також вирощу­вати з використанням пасовищ. На ніч птицю обов'язково підгодовують зер­ном або комбікормом. Якщо стап пасовищ незадовільний, то молодняк го­дують два рази на день - вранці і ввечері вологими мішанками.

З 30-тижневого віку ремонтний молодняк поступово упродовж 1-2 тижнів переводять на раціон гусей батьківського стада.

В ідгодівля гусей на жирну печінку.

Технологія виробництва гусячої печінки включає у себе 3 періоди: вирощування, підготовчий період і примусову відгодівлю.

У період вирощування створюють умови для доброго розвитку молод­няку, вирощування проводять аналогічно як і при вирощуванні на м'ясо.

Для відгодівлі на печінку молодняк відбирають у 11-12 тижнево­му віці і утримують у закритих приміщеннях по 100-200 голів у одній секції, зі щільністю посадки 2 гол./м2.

Основною умовою при утриманні гусей у підготовчий період є створення умов для обмеженого руху птиці у спокійній обстановці. У підготовчий період гусей годують сумішшю з зерна кукурудзи і кукуру­дзяної крупи у співвідношенні 1:1 з розрахунку 350-400г/гол./добу. Підготовчий період триває 7-10 діб, протягом яких гусей годують 4-5 разів на день через однакові проміжки часу.

За тиждень до переводу гусей у відгодівельні клітки їм дають у 2 рази більшу дозу вітамінів А і С з метою попередження стресу.

На примусову відгодівлю гусей ставлять з живою масою не мен­ше 4-х кг.

Основним обладнанням цеху для відгодівлі є машини для приму­сової відгодівлі (шнекові або поршневі), кормозапарник і місткість для зберігання кормів. У початковий період відгодівлі до кукурудзи добав­ляють соняшниковий шрот і м'ясо-кісткове борошно.

При відгодівлі основним кормом є кукурудза. При відгодівлі гу­сей витрати корму становлять перші 3 дні - 300-340 г/гол., з 4-го по 7-й - 450-580, з 8-го і до кінця відгодівлі - 670-990.

Готові для забою гуси важко дихають і мало рухаються. У них впалі очі і білуватий дзьоб. Гусей, які не досягай цього стану відгодовують ще кілька діб.

Качки характеризуються високою життєздатністю і пристосованістю до умов середовища. Основною умовою високої продуктивності качок є го­дівля, яка забезпечує потребу в обмінній енергії і поживних речовинах згід­но сучасних норм. При нормуванні годівлі велика увага приділяється амі­нокислотному складу кормів, так як качки мають підвищену потребу в аргі­ніні, гістидині, триптофані, гліцині, треоніні та валіні.

П отреба качок у поживних речовинах залежить від породи, віку, про­дуктивності, умов утримання. При сухому способі годівлі викорис­товують повнораціонні комбікорми, краще гранульовані (розмір гранул 5-8 мм.). До складу комбікормів для дорослих качок вводять 60-75% зерна (2-3 види), 6-12% макухи або шроту, 3-4% кормів тваринного походження, 3-6% кормо­вих дріжджів, 5-10% трав'яного борошна і 4-6% - мінеральних кормів, а в період линьки їм необхідно включати пір'яне борошно, яке завдяки значному вмісту цистину стимулює ріст пера. Комбікорми роздають двічі на день.

При вологому і комбінованому способах годівлі качок упродовж дня годують 3—4 рази. Вранці і вдень дають вологі мішанки, до складу яких вво­дять зелені і соковиті корми, а ввечері - зерно. Вологі мішанки повинні бути свіжими, не можна, щоб закисали або замерзали. При наявності водойм качки можуть споживати планктон. У жаркий період при підвищеній температурі повітря в пташнику вище 25°С рівень сирого протеїну в кормосуміші для дорослих качок підвищують до 18%, щоб компенсувати нестачу його при зменшенні споживання корму. Фронт годівлі при використанні повнораціонних комбікормів - 3 см на голову, а при годівлі вологими мішанками -10-11 см. Фронт напування - 3 см.

Г одівля каченят. Висока інтенсивність росту і добре засвоєння кор­мів притаманні для каченят. За 55 днів вирощування каченя збільшує живу масу в 40 - 55 разів, що досягається годівлею повноцінними кормовими сумішами, комбікормами.

При вирощуванні каченят на м'ясо застосовують два періоди зміни раціонів, а для ремонтного молодняка - три.

Годівлю молодняка розпочинають відразу ж після розміщення в пташ­нику до 60-денного віку м'ясних і ремонтних каченят годують досхочу. З 60 днів до 90 днів каченята линяють. У цей період їм дають в комбікормі 14% сирого протеїну, а потім зменшують до 12 13%. В період 90-150 днів, при досягненні стандартної живої маси, можна обмежувати добову даванку кормів.

Для годівлі використовують розсипні або гранульовані комбікорми. До 20-денного віку розмір гранул 1-3 мм, до 55 днів - 3-5 мм. Після 55 днів ремонтний молодняк годують тільки розсипними комбікормами.

При годівлі каченят повнораціонними комбікормами вирощують мо­лодняк живою масою в 55 днів-2,2-2,3 кг при втратах на 1 кг приросту 4-4,2 корму.

Ефективно вирощувати каченят на м'ясо і при використанні місце­вих кормів, застосовуючи комбінований спосіб годівлі. При комбінованому способі годівлі каченятам з перших днів дають вологі мішанки. До їх скла­ду вводять ті ж компоненти, що і в повнораціонні сухі кормосуміші. При відсутності сухих кормів тваринного походження використовують круто ва­рені яйця, сир, варене утильне м'ясо. Також для каченят з 2 до 20-денного віку вводять подрібнену зелень до 20%, з 21 до 30 днів - до 30% і старшим до 50%. Взимку зелень можна заміняти якісним комбінованим силосом, мор­квою, буряками, картоплею. Вологі мішанки на початку вирощування каче­нят роздають 6 разів на день, а потім 4-3 рази. Ремонтному молодняку при комбінованому типі годівлі вологі мішанки згодовують вранці і вдень, а вве­чері дають зерно.

Ремонтний молодняк до 150-денного віку годують досхочу, а з 150 днів поступово переводять на комбікорми дорослих качок-несучок. При ви­користанні гранульованих комбікормів фронт годівлі - 1,5-2см, при дачі розсипних комбікормів - 3см, при комбінованій годівлі 5-12 см. Фронт напування - 2-3 см.

Безперебійне забезпечення каченят доброякісною водою - важлива умова інтенсивного вирощування і утримання їх при відсутності природних водойм. Норма води на дорослу качку - 2,64 л, каченятам 1-8-тижневого віку - 1,84 л і для ремонтного молодняка - 2,28л. Напувалки від годівниць повинні знаходитись на віддалі 3-5 м, що знижує витрати корму.