- •Питання для самоконтролю
- •Протеїнова поживність кормів. План
- •Питання для самоконтролю
- •Мінеральна поживність кормів. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Вітамінна поживність кормів. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Солома і інші грубі корми. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Залишки пивоварної і спиртової промисловості. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Залишки крохмального виробництва. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Кормові добавки. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Підготовка кормів до аналізу. План
- •Питання для самоконтролю
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Особливості годівлі дійних корів. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Особливості відгодівлі сільськогосподарських тварин. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Особливості годівлі овець. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Особливості годівлі підсисних свиноматок. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Особливості годівлі молодняку свиней. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Особливості годівлі кнурів-плідників. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Годівля коней. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •2. Кононенко в.К., інші Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин: Навч. Посіб. К – Вища шк., 1999. – 144 с.: іл.
- •Питання для самоконтролю
- •Годівля водоплавної птиці. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Годівля хутрових звірів. План
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
- •3. Кононенко в.К., інші Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин: Навч. Посіб. К – Вища шк., 1999. – 144 с.: іл.
Питання для самоконтролю
1. Що таке солома?
2. Солому яких культур використовують для годівлі тварин?
3. Який хімічний склад соломи?
4. Яка поживність соломи?
5. Які є способи підготовки соломи до згодовування?
6. Як можуть використовуватись для годівлі тварин стрижні кукурудзяних качанів та соняшникові кошики?
7. Що таке гілковий корм та як його використовувати при годівлі тварин?
Залишки пивоварної і спиртової промисловості. План
1. Склад і поживність.
2. Способи і норми згодовування.
Література
1. Бомко в.С., Бабенко с.П., Москалик о.Ю. Годівля сільськогосподарських тварин: Підручник. – к., 2010. – 278 с.
2. Ібатулін І.І., інші Практикум із годівлі сільськогосподарських тварин навч. посіб. – К.: Аграрна освіта, 2009. – 328 с.
Б
арда
- це залишок від виробництва харчового
спирту із сировини багатої крохмалем
або цукром. Вона являє собою рідку гущу,
що має специфічний запах. В залежності
від сировини, з якої виготовляють спирт,
розрізняють барду: картопляну, зернову
(пшеничну, житню, ячмінну, кукурудзяну),
мелясову. У свіжому вигляді її відносять
до об'ємистих водянистих кормів, у
висушеному - до концентрованих. Процес
бродіння відбувається у осолодженій
сировині після
добавки
необхідної кількості дріжджів. При
зброджуванні на спирт використовуються
цукри та крохмаль, а всі інші поживні
речовини, що містяться у сировині, майже
повністю залишаються у барді. Склад
барди досить різноманітний. Так, свіжа
барда містить велику кількість води -
88-95%, сирого протеїну- 0,7-1,5%, сирого жиру-
0,6-0,9% сирої клітковини- 0,5- 1%, БЕР - 2-6%,
сирої золи -0,2-0,5%.
Загальна поживність барди низька, а протеїнова - висока. В 1 кг барди міститься від 0,04 корм. од. або 0,4МДж обмінної енергії (картопляна свіжа) до 0,12 корм. од. або 1,2 МДж обмінної енергії (злакових зернових), 8-20 г перетравого протеїну. Концентрація енергії в 1 кг сухої речовини складає 0,8-1,2 корм, од., а вміст перетравного протеїну у розрахунку на 1 корм. од. становить 150- 250 г. Барда містить значну кількість фосфору та вітамінів групи В ( крім В12), мало кальцію, відсутні каротин і жиророзчинні вітаміни. Реакція золи - кисла.
Найкращі кормові якості має барда зернових. Картопляна барда у 2-3 рази має нижчу загальну поживність, ніж зернова. Ще нижча загальна поживність мелясової барди. Крім цього, в ній високий вміст солей калію, які негативно впливають на обмін речовин у тварин.
С
олодові
паростки отримують шляхом виділення
їх із пророщеного і висушеного зерна.
Вони дуже гігроскопічні і тому швидко
псуються (пліснявіють та киснуть).
Солодові ростки відносять до концентрованого
корму. Суха речовина цього корму становить
близько 90%, кількість сирого протеїну
досягає 24%, а БЕР - 45%. Вміст сирого жиру
становить 1-2%, клітковини - 13-17%, золи
- 3-4%. У 1 кг солодових паростків міститься
0,7-0,8 корм. од, або 7,5-9,1МДж обмінної
енергії, 170-190 г перетравного протеїну.
Пивна дробина - залишок солоду, після видалення пивного сусла. Вона являє собою густу рідину світло-коричневого кольору, що має специфічний запах. У свіжому вигляді її відносять до об'ємистих, водянистих кормів, а у висушеному - до концентрованих. У свіжій пивній дробині суха речовина становить 20-25%, сирий протеїн -4-5%, сирий жир 1,0-1,5%, сира клітковина 3,5-4%, БЕР - 10-12%, сира зола - 1-2%. Загальна поживність цього корму є низькою, а протеїнова - високою. У 1 кг пивної дробини міститься біля 0,2 корм. од. або 2,18МДж обмінної енергії, 30-40г перетравного протеїну.
П
ивні
дріжджі -
залишок після ферментації сусла і
видалення пива. У натуральному вигляді
вони являють собою рідину від світло
до темно-коричневого кольору, що має
специфічний запах. У свіжому вигляді
їх відносять до об'ємистого водянистого
корму, а у висушеному до концентрованого.
Суха речовина висушених пивних дріжджів становить - 87-90%, сирий протеїн - 45-50%, сирий жир - 3-4%, сира клітковина - 0,5-1%, БЕР біля 34%, зола 6-8%. Загальна і протеїнова поживність сухих пивних дріжджів є високими. У 1 кг цього корму міститься 1,05-1,10 корм. од, або 10,9МДж обмінної енергії, 425-450г перетравного протеїну. Вони містять багато фосфору і вітамінів групи В (крім В12). Під впливом ультрафіолетового опромінення ергостерин сухих пивних дріжджів перетворюється у вітамін Д, (в 1кг від 1 млн. до 5 млн. М.О.).
Кормові дріжджі - відходи від виробництва на спиртових заводах, які одержують шляхом сепарування біомаси дріжджів, що утворюються у процесі спиртового бродіння, або спеціально вирощених на малоцінних відходах, що містять клітковину (солома, стебла соняшників, стрижні кукурудзи, відходи деревини та інші). Щоб клітковина була доступною для дріжджів її попередньо гідролізують кислотами, тому такі дріжджі називають гідролізними. А кормові дріжджі, які одержують з відходів нафти при допомозі дріжджових рас грибків дістали назву білково-вітамінного концентрату (БВК), або кормового мікробного білка (папрін). У свіжому вигляді їх відносять до об'ємистих водянистих кормів, а у висушеному - до концентрованих. Так, у натуральному вигляді кормові дріжджі містять 10-13% сухої речовини, 2,5-3,0% - сирого протеїну, 0,7-0,9% - клітковини, (папрін клітковини не містить зовсім), 0,4-0,8% жиру, 4,5-6% - БЕР, 1,8-2,2% - золи. У 1 кг свіжих дріжджів міститься 0,08-0,12 корм, од., або 0,6-1,17МДж обмінної енергії, 20-30 г перетравного протеїну. Слід зазначити, що рідкі дріжджі швидко псуються, тому доцільніше їх висушувати, що забезпечує тривале їх зберігання та раціональне використання.
Хімічний склад сухих кормових дріжджів: сухої речовини - 87-90%, сирого протеїну - 45-50%, сирого жиру - 1,5-2%, сирої клітковини 1,5-5% (папрін - відсутній), БЕР - 30-35%, золи - 7-6%, Загальна та протеїнова поживність дріжджів є високою. У 1 кг цих кормів міститься 1,1-1,2 корм, од, або 10,8- 12,8МДж обмінної енергії, 350-420г перетравного протеїну.
Найчастіше у годівлі сільськогосподарських тварин використовують хлібну та картопляну барду у свіжому вигляді у кількості, кг/гол./добу:
дорослій худобі на відгодівлі - |
50-70; |
молодняку на відгодівлі - |
20-40; |
дійним коровам - |
20-30; |
молодняку старшому року - |
10-20; |
робочим коням - |
10-15; |
дорослим вівцям - |
1-2.
|
Для свиней барду можна згодовувати лише на відгодівлі, у кількості 3-8кг і використовують її, переважно, для зволоження решти кормів раціону. Не слід згодовувати барду коровам, нетелям, кобилам, вівцематкам за 2-3 місяці до родів, так як вона може призводити до абортів.
Тварин до споживання барди привчають поступово, найкраще її використовувати для здобрення соломи і полови свіжою, так як, вона швидко псується (закисає та загниває). Для тривалого зберігання барду можна силосувати або висушувати. Силосують її у суміші з подрібненою соломою та добавкою меляси, концентратів і цукрових буряків.
Суха барда добре зберігається і може використовуватись у складі комбікормів для всіх видів сільськогосподарських тварин.
Солодові паростки найкраще використовувати як білково-вітамінну добавку у складі комбікормів для всіх видів сільськогосподарських тварин.
Для годівлі тварин пивну дробину згодовують, переважно, у свіжому вигляді (так як вона швидко псується) у кількості, кг/гол./добу:
дорослій худобі на відгодівлі - 20-25
молодняку на відгодівлі - 10-20;
дійним коровам - 15-20;
свиням на відгодівлі - 2-5;
Свіжа пивна дробина є молокогінним кормом. Її рекомендується згодовувати для великої рогатої худоби у суміші з якісним грубим кормом.
Для тривалого зберігання пивну дробину висушують, після чого вона придатна для використання як у складі раціонів так і комбікормів для всіх видів сільськогосподарських тварин.
У натуральному вигляді пивні дріжджі неохоче поїдаються тваринами і дуже швидко псуються, тому їх висушують.
Їх можна згодовувати всім видам сільськогосподарських тварин, але через гіркий смак вони поїдають їх у незначних кількостях, а саме: (кг/ гол/ добу):
корови - 1-2;
молодняк великої рогатої худоби старшими 1 року - 0,3-0,5;
робочі коні - 0,5-1,0;
молодняк великої рогатої худоби до 1 року - 0,1 - 0,3;
вівці дорослі - 0,05-0,1;
свині дорослі - 0,25-0,6.
Проте, найдоцільніше їх застосовувати у складі комбікормів, як джерело протеїну і вітамінів у кількості до 10% за масою.
За вмістом амінокислот білок кормових дріжджів подібний до білків тваринного походження, за кількістю вітамінів Д та групи В (крім В12) вони переважають майже всі корми, тому їх рекомендують використовувати як білково-вітамінну добавку у складі раціонів та комбікормів у таких кількостях як і сухі пивні дріжджі, що дозволяє їх балансувати за вмістом протеїну та покращувати амінокислотний склад і вітамінну поживність.
