- •1. Історико-правові етапи становлення соціального захисту
- •2. Концепції соціального захисту
- •4. Поняття «соціальний захист» і його співвідношення з поняттям «соціальне забезпечення»
- •5. Конституційне право особи на соціальний захист
- •6. Предмет і метод права соціального захисту
- •7. Поняття «права соціального захисту» як галузі права, науки, навчальної дисципліни та системи законодавства
- •8. Функції права соціального захисту.
- •9. Організаційно-правові форми соціального захисту в Україні.
- •10. Види соціального захисту.
- •11. Поняття та класифікація принципів права соціального захисту.
- •12. Зміст галузевих принципів права соціального захисту
- •13. Система права соціального захисту
- •14. Поняття та особливості джерел права соціального захисту
- •15. Класифікація джерел права соціального захисту
- •16. Міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана вру, як джерело права соціального захисту
- •17 Поняття, критерії класифікації та особливості правовідносин у сфері соціального захисту
- •18 Поняття суб’єктів права соціального захисту. Їх особливості.
- •19. Класифікація суб’єктів права соціального захисту.
- •22. Пенсійний фонд України як суб’єкт права соціального захисту.
- •24. Пенсійні правовідносини: поняття та особливості.
- •25. Соціально-процедурні правовідносини.
- •26. Соціально-процесуальні правовідносини.
- •27. Поняття стажу у праві соціального захисту
- •28. Соціальний захист осіб які були в зоні ато.
- •29. Соціальний захист внутрішньо переміщених осіб
- •30. Поняття, система та класифікація державних соціальних стандартів.
- •31. Основні державні соціальні гарантії та порядок їх встановлення.
- •32. Сфера застосування державних соціальних стандартів
- •33. Прожитковий мінімум як базовий соціальний стандарт
- •34. Загальна характеристика зодсс на випадок безробіття та його принципи.
- •35. Суб'єкти соціального стахування на випадок безробіття. Особи, які не підлягають страхуванню.
- •36. Поняття безробітного та його правовий статус
- •37. Особи, які не можуть бути визнані безробітніми —не актуальне (норма виключена).
- •Допомога по безробіттю та умови її призначення.
- •Умови надання допомоги по частковому безробіттю.
- •Припинення, відкладення, скорочення тривалості виплат при страхуванні від безробіття.
- •Поняття та суб’єкти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
- •43. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг у здсс у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
- •44. Допомога по тимчасовій непрацездатності. Порядок засвідчення тимчасової непрацездатності.
- •45. Допомога по вагітності і пологах у здсс у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням.
- •46. Поняття та суб'єкти здсс від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
- •47. Поняття нещасного випадку та професійного захворюваня.
- •48. Права та обов’язки застрахованої особи.
- •49. Обов’язки роботодавців та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •50.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •51.Порядок встановлення ступеня втрати працездатності потерпілим на виробництві.
- •52.Види страхових виплат при страхуванні від нещасного випадку та професійного захворювання.
- •53.Пенсійна система України: загальні положення та етапи проведення пенсійної реформи.
- •54.Поняття та види пенсій у законодавстві України
- •1) Пенсія за віком;
- •3) Пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
- •55. Солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного
- •56. Суб’єкти солідарної системи загальнообов’язкового державного
- •57. Пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького
- •58. Особливості пенсій суддів.
- •59. Особливості пенсійного забезпечення наукових та науково-технічних працівників.
- •60. Особливості пенсії за віком.
- •61. Пенсія по інвалідності
- •62. Накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
- •63.Недержавне пенсійне забезпечення . Поняття і особливості
- •64. Пенсія у разі втрати годувальника
- •66.Порядок нарахування , призначення та виплата пенсій у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування
- •67. Пенсії у накопичувальній системі державного пенсійного страхування.
- •68. Пенсії у сфері недержавного пенсійного забезпечення.
- •70. Класифікація соціальних допомог.
- •71. Державні соціальні допомоги сім’ям з дітьми.
- •72. Соціальні допомоги малозабезпеченим сім’ям. Поняття та особливості.
- •79. Види соціальних послуг
- •80. Прядок надання соціальних послуг
- •81. Соціальне обслуговування: поняття та види
- •82. Соціальне обслуговування дітей
- •83. Соціальна адаптація та реабілітація інвалідів
- •84. Право особи на соціальні пільги
- •85. Поняття та особливості соціальних пільг.
- •86. Класифікація соціальних пільг.
- •87. Соціальний захист осіб похилого віку.
- •88. Соціальний захист дітей війни.
- •89. Соціальний захист осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
- •90. Соціальний захист біженців.
51.Порядок встановлення ступеня втрати працездатності потерпілим на виробництві.
НАКАЗ 05.06.2012 Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків.
Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги.
Огляд потерпілого, складання та корегування індивідуальної програми реабілітації інваліда, в якій визначаються види реабілітаційних заходів та строки їх виконання, проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду, суду чи прокуратури.
Основним принципом експертизи професійної працездатності потерпілого є сукупний аналіз таких критеріїв:
1).клініко-функціональних: 2).характеру професійної діяльності (кваліфікації, якості і обсягу праці, здатності до його виконання);3).виду і ступеня обмеження життєдіяльності.
Клініко-функціональні критерії включають:
1).характер і важкість травми, професійного захворювання;2).особливості перебігу патологічного процесу, зумовленого нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням (регресуючий, прогресуючий, стабільний); 3).характер (вид) порушень функцій організму; ступінь порушень функцій організму (значно виражений, виражений, помірний, легкий); 4).клінічний і реабілітаційний прогнози;5).професійні здібності; 6).клініко-трудовий прогноз.
1. При повній втраті здатності потерпілого на виробництві до самообслуговування та потреби у постійному сторонньому догляді чи допомозі (І-А чи I-Б група інвалідності) встановлюються 85 - 100 відсотків втрати професійної працездатності.
2.При виражених порушеннях функцій організму, що призводять до значного обмеження життєдіяльності за умови збереження здатності до самообслуговування, та відсутності потреби в постійному сторонньому догляді чи допомозі (ІІ група інвалідності) і можливості виконання професійної діяльності лише у спеціально створених виробничих умовах ступінь втрати професійної працездатності встановлюється в межах 65 - 80 відсотків.
3.При помірно виражених порушеннях функцій організму (ІІІ група інвалідності), якщо потерпілий може у звичайних виробничих умовах виконувати професійну працю з вираженим зниженням кваліфікації або із зменшенням обсягу виконуваної роботи або якщо він втратив здатність продовжувати професійну діяльність внаслідок помірного порушення функцій організму, але може у звичайних виробничих умовах продовжувати професійну діяльність нижчої кваліфікації, ступінь втрати професійної працездатності встановлюється в межах 30 - 60 відсотків.
4.При невстановленні інвалідності потерпілому на виробництві, якщо він може у звичайних виробничих умовах виконувати професійну працю з помірним або незначним зниженням складності робіт, або із зменшенням обсягу виконуваної роботи, або при зміні умов праці, що призводять до зниження заробітку, або якщо виконання його професійної діяльності вимагає більшого навантаження, ніж раніше, відсотки втрати професійної працездатності не повинні перевищувати 25 відсотків, а при поєднанні декількох травм або професійних захворювань - 40 відсотків.
