- •1. Історико-правові етапи становлення соціального захисту
- •2. Концепції соціального захисту
- •4. Поняття «соціальний захист» і його співвідношення з поняттям «соціальне забезпечення»
- •5. Конституційне право особи на соціальний захист
- •6. Предмет і метод права соціального захисту
- •7. Поняття «права соціального захисту» як галузі права, науки, навчальної дисципліни та системи законодавства
- •8. Функції права соціального захисту.
- •9. Організаційно-правові форми соціального захисту в Україні.
- •10. Види соціального захисту.
- •11. Поняття та класифікація принципів права соціального захисту.
- •12. Зміст галузевих принципів права соціального захисту
- •13. Система права соціального захисту
- •14. Поняття та особливості джерел права соціального захисту
- •15. Класифікація джерел права соціального захисту
- •16. Міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана вру, як джерело права соціального захисту
- •17 Поняття, критерії класифікації та особливості правовідносин у сфері соціального захисту
- •18 Поняття суб’єктів права соціального захисту. Їх особливості.
- •19. Класифікація суб’єктів права соціального захисту.
- •22. Пенсійний фонд України як суб’єкт права соціального захисту.
- •24. Пенсійні правовідносини: поняття та особливості.
- •25. Соціально-процедурні правовідносини.
- •26. Соціально-процесуальні правовідносини.
- •27. Поняття стажу у праві соціального захисту
- •28. Соціальний захист осіб які були в зоні ато.
- •29. Соціальний захист внутрішньо переміщених осіб
- •30. Поняття, система та класифікація державних соціальних стандартів.
- •31. Основні державні соціальні гарантії та порядок їх встановлення.
- •32. Сфера застосування державних соціальних стандартів
- •33. Прожитковий мінімум як базовий соціальний стандарт
- •34. Загальна характеристика зодсс на випадок безробіття та його принципи.
- •35. Суб'єкти соціального стахування на випадок безробіття. Особи, які не підлягають страхуванню.
- •36. Поняття безробітного та його правовий статус
- •37. Особи, які не можуть бути визнані безробітніми —не актуальне (норма виключена).
- •Допомога по безробіттю та умови її призначення.
- •Умови надання допомоги по частковому безробіттю.
- •Припинення, відкладення, скорочення тривалості виплат при страхуванні від безробіття.
- •Поняття та суб’єкти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
- •43. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг у здсс у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
- •44. Допомога по тимчасовій непрацездатності. Порядок засвідчення тимчасової непрацездатності.
- •45. Допомога по вагітності і пологах у здсс у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням.
- •46. Поняття та суб'єкти здсс від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
- •47. Поняття нещасного випадку та професійного захворюваня.
- •48. Права та обов’язки застрахованої особи.
- •49. Обов’язки роботодавців та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •50.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •51.Порядок встановлення ступеня втрати працездатності потерпілим на виробництві.
- •52.Види страхових виплат при страхуванні від нещасного випадку та професійного захворювання.
- •53.Пенсійна система України: загальні положення та етапи проведення пенсійної реформи.
- •54.Поняття та види пенсій у законодавстві України
- •1) Пенсія за віком;
- •3) Пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
- •55. Солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного
- •56. Суб’єкти солідарної системи загальнообов’язкового державного
- •57. Пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького
- •58. Особливості пенсій суддів.
- •59. Особливості пенсійного забезпечення наукових та науково-технічних працівників.
- •60. Особливості пенсії за віком.
- •61. Пенсія по інвалідності
- •62. Накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
- •63.Недержавне пенсійне забезпечення . Поняття і особливості
- •64. Пенсія у разі втрати годувальника
- •66.Порядок нарахування , призначення та виплата пенсій у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування
- •67. Пенсії у накопичувальній системі державного пенсійного страхування.
- •68. Пенсії у сфері недержавного пенсійного забезпечення.
- •70. Класифікація соціальних допомог.
- •71. Державні соціальні допомоги сім’ям з дітьми.
- •72. Соціальні допомоги малозабезпеченим сім’ям. Поняття та особливості.
- •79. Види соціальних послуг
- •80. Прядок надання соціальних послуг
- •81. Соціальне обслуговування: поняття та види
- •82. Соціальне обслуговування дітей
- •83. Соціальна адаптація та реабілітація інвалідів
- •84. Право особи на соціальні пільги
- •85. Поняття та особливості соціальних пільг.
- •86. Класифікація соціальних пільг.
- •87. Соціальний захист осіб похилого віку.
- •88. Соціальний захист дітей війни.
- •89. Соціальний захист осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
- •90. Соціальний захист біженців.
70. Класифікація соціальних допомог.
Виходячи із підстав призначення можна виділити три групи допомог.
Перша група — це допомоги, які виплачуються замість втраченого з поважної причини заробітку. Такі допомоги надаються протягом нетривалого часу в розмірі, який близький до середньомісячного заробітку або співвіднесений із розміром прожиткового мінімуму. Характер призначення допомог цього виду виключає можливість їх отримання одночасно із заробітною платою, хоча і допускає виплату одночасно з пенсією. До цієї групи належать допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами і по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Друга група — це допомоги, які надаються як додаткова допомога до заробітку або до допомог першого виду. Ці допомоги вже не є заміною основного джерела засобів для існування, а покривають додаткові витрати. Залежно від того чи йдеться про покриття разових додаткових витрат, чи систематичних, встановлюються щомісячні та одноразові допомоги. До таких допомог належать: допомога при народженні дитини, допомога малозабезпеченим сім’ям. Третя група — це допомоги, які надаються тим, у кого відсутні або можуть бути відсутні зарплата, пенсія та інші доходи. Прикладом такої допомоги є допомога інвалідам з дитинства.
Існують такі види соціальної допомоги:
•Державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошове забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом «гроші ходять за дитиною» (постанова кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 81)
•Допомога на дітей одиноким матерям Допомога при усиновленні дитини
•Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям – інвалідам
•Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям Компенсаційні виплати на догляд за інвалідом І групи або престарілими старше 80 років
•Компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги
•Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
•Щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з інвалідом 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду
•Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам та державна соціальна допомога на догляд
•Тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме
•Одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня»
•Одноразова матеріальна допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми
Фінансування та виплати забезпечуються державним і місцевими бюджетами. При оцінюванні нужденності враховуються доходи і розміри особистого майна, однак заощадження невеликих розмірів, як правило, не беруться до уваги.
71. Державні соціальні допомоги сім’ям з дітьми.
З 1992 року із прийняттям Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в Україні запроваджено допомогу сім’ям з дітьми. Відповідно до цього Закону (в редакції Закону від 22 березня 2001 р.) сім’ї, в яких проживають і виховуються неповнолітні діти (до 18 років) і які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають право на такі види допомоги:
допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
одноразова допомога при народженні дитини;
допомога на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
допомога на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням;
допомога на дітей одиноким матерям.
Усі види державної допомоги сім’ям з дітьми призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Жінкам з числа військовослужбовців допомоги призначаються і виплачуються за місцем служби.
Допомога у зв’язку з вагітністю і пологами
Право на допомогу мають всі жінки, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного страхування [10, ст. 3], а саме:
жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Прикордонних військ, СБУ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;
жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації незалежно від форм власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше, ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
жінки, зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні;
аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів І—ІV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів;
непрацюючі жінки.
Підставою для призначення допомоги є виданий лікувально-профілактичним закладом листок тимчасової непрацездатності, заява матері та довідка:
з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства;
державної служби зайнятості про те, що жінка зареєстрована як безробітна;
видана житлово-експлуатаційною конторою (сільською, селищною радою) за місцем проживання про те, що жінка не працює (не навчається, не служить).
Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.
Допомога призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки, і виплачується за весь її період, незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Тривалість відпустки становить:
70 календарних днів до пологів і 56 — після;
для постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС — 180 днів (90 + 90);
для усиновителів, опікунів, які усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження — період з дня усиновлення чи встановлення опіки до закінчення післяпологової відпустки.
Допомога у зв’язку з вагітністю і пологами надається у розмірі 100 % середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги у зв’язку з безробіттям), але не менше 25 % від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць. Непрацюючим жінкам — 25 % від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
Одноразова допомога при народженні дитини
Ця допомога призначена для покриття разових потреб сім’ї в додаткових витратах.
Допомога надається одному з батьків дитини, не застрахованому в системі загальнообов’язкового державного страхування [4, ст. 10].
Вона призначається на підставі таких документів, поданих до органів праці та соціального захисту населення: заяви одного із батьків (усиновителя, опікуна); свідоцтва про народження дитини; копії трудових книжок обох батьків; довідки з місця служби, навчання заявника; довідки про склад сім’ї батьків. Усиновителі та опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про усиновлення або про встановлення опіки.
У разі народження двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.
Допомога призначається при народженні живої дитини, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня народження дитини.
Одноразова допомога при народженні дитини виплачується у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років. В 2005 році розмір вказаної допомоги для незастрахованих становить 22,6 розміру прожиткового мінімуму [7, ст. 59].
У разі, якщо один із батьків застрахований у системі загальнообовязкового державного соціального страхування, допомога виплачується за місцем роботи застрахованої особи.
Допомога на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Право на допомогу має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного страхування особа, яка здійснює фактичний догляд за дитиною (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, бабуся, дідусь або інший родич) [4, ст. 13].
Для одержання допомоги подаються такі документи:
заява матері;
виписка з наказу за місцем служби про надання відпустки;
копія свідоцтва про народження дитини;
довідка з місця проживання заявника про те, що з ним проживає дитина; копія трудової книжки особи, що здійснює догляд за дитиною;
довідка з місця навчання;
непрацюючі особи подають довідку органів податкової адміністрації про те, що вони не займаються підприємницькою діяльністю, довідку з державної служби зайнятості про те, що не виплачується допомога у зв’язку з безробіттям та довідку з ЖЕКу про те, що особа не працює;
довідка ліквідаційної комісії;
заява особи, яка здійснює фактичний догляд за дитиною, а також довідка з місця роботи матері про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку відпустки на догляд за дитиною і виплату зазначеної допомоги їй припинено;
усиновителі та опікуни — копію рішення про усиновлення.
Матерям, які мають дітей віком до трьох років і одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога призначається в повному розмірі.
Розмір допомоги на догляд за дитиною до досягнення нею трьох років — прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. На 2005 рік розмір допомоги складає 90 грн [7, ст. 59].
У разі народження двох і більше дітей допомога призначається на кожну дитину.
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням
Цей вид допомоги призначається опікунам чи піклувальникам дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків та з інших причин залишилися без батьківського піклування.
Допомога призначається за умови, що середньомісячний розмір одержуваних на дитину аліментів, пенсії за попередні шість місяців не перевищує прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Така допомога виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між встановленим прожитковим мінімумом і середньомісячним розміром одержуваних на дитину виплат, але не менше 25 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.
Допомога не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні. Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома з опікуном чи піклувальником, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу.
Для одержання допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги;
копія рішення про встановлення опіки чи піклування;
копія свідоцтві про народження дитини;
довідка про склад сім’ї;
довідка про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує на дитину опікун чи піклувальник.
Допомога призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідки про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.
Допомога призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до досягнення дитиною 18 років.
Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, є:
звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника;
працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
досягнення дитиною 18-річного віку.
Допомога на дітей одиноким матерям
Відповідно до статті 181 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері, одинокі усиновителі (які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері, які мають дітей віком до 16 (учнів — до 18) років.
Право на вказану допомогу мають вдови та вдівці з дітьми, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Якщо одинока мати (вдова, вдівець) уклала шлюб, за нею зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу, за умови якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, вона не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.
Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.
Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.
Якщо випускники навчальних закладів віком від 16 до 18 років не продовжують навчання, допомога призначається до 1 вересня.
Якщо діти віком від 16 до 18 років навчаються, виплата допомоги на дітей одиноким матерям продовжується на підставі довідки з місця навчання.
Допомога надається у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям) призначається на кожну дитину.
