- •1. Історико-правові етапи становлення соціального захисту
- •2. Концепції соціального захисту
- •4. Поняття «соціальний захист» і його співвідношення з поняттям «соціальне забезпечення»
- •5. Конституційне право особи на соціальний захист
- •6. Предмет і метод права соціального захисту
- •7. Поняття «права соціального захисту» як галузі права, науки, навчальної дисципліни та системи законодавства
- •8. Функції права соціального захисту.
- •9. Організаційно-правові форми соціального захисту в Україні.
- •10. Види соціального захисту.
- •11. Поняття та класифікація принципів права соціального захисту.
- •12. Зміст галузевих принципів права соціального захисту
- •13. Система права соціального захисту
- •14. Поняття та особливості джерел права соціального захисту
- •15. Класифікація джерел права соціального захисту
- •16. Міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана вру, як джерело права соціального захисту
- •17 Поняття, критерії класифікації та особливості правовідносин у сфері соціального захисту
- •18 Поняття суб’єктів права соціального захисту. Їх особливості.
- •19. Класифікація суб’єктів права соціального захисту.
- •22. Пенсійний фонд України як суб’єкт права соціального захисту.
- •24. Пенсійні правовідносини: поняття та особливості.
- •25. Соціально-процедурні правовідносини.
- •26. Соціально-процесуальні правовідносини.
- •27. Поняття стажу у праві соціального захисту
- •28. Соціальний захист осіб які були в зоні ато.
- •29. Соціальний захист внутрішньо переміщених осіб
- •30. Поняття, система та класифікація державних соціальних стандартів.
- •31. Основні державні соціальні гарантії та порядок їх встановлення.
- •32. Сфера застосування державних соціальних стандартів
- •33. Прожитковий мінімум як базовий соціальний стандарт
- •34. Загальна характеристика зодсс на випадок безробіття та його принципи.
- •35. Суб'єкти соціального стахування на випадок безробіття. Особи, які не підлягають страхуванню.
- •36. Поняття безробітного та його правовий статус
- •37. Особи, які не можуть бути визнані безробітніми —не актуальне (норма виключена).
- •Допомога по безробіттю та умови її призначення.
- •Умови надання допомоги по частковому безробіттю.
- •Припинення, відкладення, скорочення тривалості виплат при страхуванні від безробіття.
- •Поняття та суб’єкти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
- •43. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг у здсс у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
- •44. Допомога по тимчасовій непрацездатності. Порядок засвідчення тимчасової непрацездатності.
- •45. Допомога по вагітності і пологах у здсс у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням.
- •46. Поняття та суб'єкти здсс від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
- •47. Поняття нещасного випадку та професійного захворюваня.
- •48. Права та обов’язки застрахованої особи.
- •49. Обов’язки роботодавців та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •50.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •51.Порядок встановлення ступеня втрати працездатності потерпілим на виробництві.
- •52.Види страхових виплат при страхуванні від нещасного випадку та професійного захворювання.
- •53.Пенсійна система України: загальні положення та етапи проведення пенсійної реформи.
- •54.Поняття та види пенсій у законодавстві України
- •1) Пенсія за віком;
- •3) Пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
- •55. Солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного
- •56. Суб’єкти солідарної системи загальнообов’язкового державного
- •57. Пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького
- •58. Особливості пенсій суддів.
- •59. Особливості пенсійного забезпечення наукових та науково-технічних працівників.
- •60. Особливості пенсії за віком.
- •61. Пенсія по інвалідності
- •62. Накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
- •63.Недержавне пенсійне забезпечення . Поняття і особливості
- •64. Пенсія у разі втрати годувальника
- •66.Порядок нарахування , призначення та виплата пенсій у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування
- •67. Пенсії у накопичувальній системі державного пенсійного страхування.
- •68. Пенсії у сфері недержавного пенсійного забезпечення.
- •70. Класифікація соціальних допомог.
- •71. Державні соціальні допомоги сім’ям з дітьми.
- •72. Соціальні допомоги малозабезпеченим сім’ям. Поняття та особливості.
- •79. Види соціальних послуг
- •80. Прядок надання соціальних послуг
- •81. Соціальне обслуговування: поняття та види
- •82. Соціальне обслуговування дітей
- •83. Соціальна адаптація та реабілітація інвалідів
- •84. Право особи на соціальні пільги
- •85. Поняття та особливості соціальних пільг.
- •86. Класифікація соціальних пільг.
- •87. Соціальний захист осіб похилого віку.
- •88. Соціальний захист дітей війни.
- •89. Соціальний захист осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
- •90. Соціальний захист біженців.
82. Соціальне обслуговування дітей
ЗУ «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю». Соціальне обслуговування сімей, дітей та молоді - система соціальних заходів, спрямованих на сприяння, підтримку і надання послуг сім'ям, дітям та молоді з метою подолання або пом'якшення життєвих труднощів, підтримку соціального статусу та повноцінної життєдіяльності. Соціальне обслуговування сімей, дітей та молоді здійснюється в порядку, визначеному законодавством, шляхом надання комплексу соціальних послуг сім'ям, дітям та молоді, що передбачає: надання психологічних послуг з проведення психодіагностики, психологічної корекції, психологічної реабілітації, надання методичних порад; формування здорового способу життя, збереження здоров'я сімей, дітей та молоді; інформування з питань працевлаштування та сприяння в цьому; соціальну адаптацію, соціальний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; задоволення матеріальних потреб сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, згідно із законодавством; захист прав та інтересів осіб, посередництво у представництві інтересів сімей, дітей та молоді; виявлення, підтримка талановитих дітей та молоді; поширення просвітницьких та культурно-освітніх знань, об'єктивної інформації про види соціальних послуг, формування відповідального ставлення суспільства до соціальних проблем.
83. Соціальна адаптація та реабілітація інвалідів
Соціальна адаптація — пристосування індивіда до умов соціального середовища, формування адекватної системи відносин із соціальними об’єктами, рольова пластичність поведінки, інтеграція особистості у соціальні групи, діяльність щодо освоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища, форм соціальної взаємодії. Адаптація може здійснюватись у формі акомодації (повного підпорядкування вимогам середовища без їх критичного аналізу), конформізму (вимушеного підпорядкування вимогам середовища) та асиміляції (свідомого й добровільного прийняття норм та цінностей середовища на основі особистісної солідарності з ними). Адаптація пов’язана з прийняттям індивідом різних соціальних ролей, адекватним відображенням себе і своїх соціальних зв’язків. Вона відіграє вирішальну роль в соціалізації особистості. Порушенням адаптації вважають асоціальну поведінку, маргінальність, алкоголізм, наркоманію. Соціальна адаптація — це взаємозумовлений процес пристосування індивіда до соціального середовища і пристосування суспільства до потреб особистості через їх задоволення. Відповідність між рівнем соціальних потреб і рівнем їх задоволення визначає рівень соціальної адаптації.Виділяють такі компоненти соціальної адаптації: соціально-побутова, економічна, комунікативна, регулятивна і самореалізація. Соціально-побутова адаптація — пристосування індивіда до нових умов життя, побуту, що передбачає поліпшення його становища, психологічного самопочуття, узгодженість із намірами, інтересами, уподобаннями. Особливо це стосується осіб, які проходять реабілітацію у спеціалізованих закладах, відірвані від сім’ї і звичайного способу життя.Економічна адаптація здійснюється зазвичай в нових соціально-економічних умовах життя і стосується всіх цільових груп населення. У такому випадку держава законодавчо регулює її механізми на різних рівнях соціального захисту населення через надання пільг, субсидій, допомог тощо. У більш вузькому розумінні слова соціальна адаптація здійснюється в умовах безробіття шляхом працевлаштування, перекваліфікації чи підвищення кваліфікації, а також надання допомоги з безробіття, соціально-психологічної підтримки і допомоги. Економічна адаптація залежить від задоволення фізіологічних потреб людей (якісне харчування, одяг тощо).Комунікативна адаптація зумовлює пристосування індивіда до нових взаємозв’язків і взаємостосунків, розвиток соціальних навичок і умінь, соціальної компетенції. Особливо це стосується позитивної адаптації осіб з адиктивною поведінкою, клієнтів, які зазнали посттравматичного стресу, пережили екзистенційні проблеми тощо. Комунікативна адаптація виявляється ефективною тільки в умовах включення індивіда в нормальне соціальне середовище зі збереженням власної індивідуальності та унікальності. Люди, які зазнали інвалідності, потребують прийняття свого стану і формування активної життєвої позиції, орієнтації на власні збережені можливості й потенціал. Соціальна адаптація необхідна при введенні людини в різні сфери суспільних взаємовідносин, розширенні чисельності контактів, формуванні диференційованої поведінки відповідно до її потреб і особливостей психічного стану.
Регулятивна адаптація пов’язана з життєвими циклами людини, переходом від одного віку до іншого, перебігом різних життєвих подій і змін, що потребують формування нових якостей характеру, рис особистості та вимог до суспільства, яке має забезпечувати гідне існування громадян. Особливо важливою соціальна адаптація виявляється для статево-рольових взаємовідносин і взаємостосунків на різних вікових стадіях життя людини. Регулятивна адаптація пов’язана із задоволенням потреб у безпеці й повазі. Самореалізація — рівень задоволення духовних потреб особистості, реалізації творчого потенціалу. Соціальна адаптація до нової життєвої ситуації чи умов життя здійснюється через активізацію сильних сторін особистості, самореалізацію в трудовій діяльності чи творчості, розширення кругозору і світогляду, подолання екзистенціальних проблем.
Відповідно до умов, які її викликають, розрізняють такі види соціальної адаптації клієнтів соціальних служб: соціальна адаптація до статусу “клієнт соціальної служби”; соціальна адаптація до реабілітаційного соціального фону, який створює соціальна служба; соціальна адаптація до нових соціальних взаємозв’язків і взаємостосунків; допомога в соціальній адаптації до нових умов праці, проживання, відпочинку тощо.
Соціальна реабілітація — комплекс заходів, спрямованих на відновлення людини в правах, соціальному статусі, здоров’ї, дієздатності. Цей процес націлений не тільки на відновлення здатності людини до життєдіяльності в соціальному середовищі, але і самого соціального середовища, що зазнало негативних змін внаслідок соціальних причин. Принципи соціальної реабілітації: етапність, диференційованість, комплексність, наступність, послідовність, безперервність у вжитті реабілітаційних заходів, безкоштовність для найбільш нужденних (інвалідів, пенсіонерів, біженців та ін.).У межах соціально-реабілітаційної діяльності виділяють різні види: медико-соціальний, професійно-трудовий, соціально-психологічний, соціально-рольовий, соціально-побутовий, соціально-правовий. У практичній соціальній роботі реабілітаційна допомога надається різним категоріям населення. Залежно від цього визначаються і найважливіші напрямки реабілітаційної діяльності. До таких напрямків зараховують: соціальну реабілітацію інвалідів і дітей з обмеженими фізичними можливостями; людей похилого віку; військовослужбовців, які брали участь у війнах і військових конфліктах; реабілітацію осіб, що відбули покарання в місцях позбавлення волі та ін. Соціальна реабілітація націлена на сприяння позитивним змінам у житті індивіда чи соціальної групи. Як технологія соціальної роботи соціальна реабілітація проводиться завдяки законодавству і сформованим підходам в практиці роботи соціальних служб: реалізація програм і проектів, діяльність реабілітаційних центрів, реабілітація як система підтримки найбільш соціально уразливих верств населення.
Соціальна реабілітація інвалідів — це система відновлення соціальних взаємозв’язків, соціального статусу, працездатності через комплекс соціально-медичних, соціально-психологічних і соціально-правових заходів.
Соціальна реабілітація інвалідів проводиться органами охорони здоров’я, реабілітаційними центрами, соціальними службами для молоді та іншими організаціями й установами, до компетенції яких входять завдання з соціальної реабілітації інвалідів різних груп інвалідності та вікових категорій. Соціальна реабілітація тісно пов’язана із соціальним забезпеченням і страхуванням. Зміст реабілітаційних заходів визначається специфікою організації та установи, яка його проводить.
