32. Зміст і призначення страхування. Об’єкти страхових правовідносин.

У міждержавних економічних відносинах у зв'язку з майновою відособленістю стра-ховий захист об'єктів і зовнішньої торгівлі стає можливий тільки за допомогою страхування. Таким чином, майнова відособленість кожного власника – головна причина застосування ка-тегорії страхування.

Економічній сутності страхування відповідають його функції, що виражають суспіль-не призначення даної категорії. Вони є зовнішніми формами, що дозволяють виявити особ-ливості страхування як ланки фінансової системи. Категорія фінансів виражає свою економі-чну сутність насамперед через розподільну функцію. Ця функція знаходить конкретний, специфічне, прояв у функціях, властивому страхуванню – ризиковій, попереджувальній й ощадній.

Головною є ризикова функція, оскільки страховий ризик як імовірність збитку безпо-середньо пов'язаний з основним призначенням страхування по наданню грошової допомоги постраждалим господарствам. Саме в рамках ризикової функції відбувається перерозподіл грошової форми вартості серед учасників страхування в зв'язку з наслідками випадкових страхових подій.

Попереджувальна функція спрямована на фінансування за рахунок частини коштів страхового фонду заходів щодо зменшення страхового ризику. Контрольна функція страхування укладена в строго цільовому використанні коштів страхового фонду. Дана функція випливає з зазначених вище трьох специфічних функцій і виявляється одночасно з ними в конкретних страхових відносинах, в умовах страхування. Відповідно до контрольної функції на підставі законодавчих і інструктивних документів здійснюється фінансовий контроль за правильним проведенням страхових операцій.

Страховик – юридична особа – страхова компанія, яка діє на підставі відповідної лі-цензії, беручи на себе зобов'язання щодо створення колективного страхового фонду і випла-ти з нього страхового відшкодування. За методом фінансової діяльності страховик є звичай-ною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предметом діяльності (фінансовими ресурсами) страховик є фінансовою інституцією.

Страхувальник – юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.

Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Крім того, може виділятись такий суб'єкт, як отримувач страхового відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахований.

Відносини страхування є досить різноманітними. Як правило, вони є дво- чи тристо-ронніми. Двосторонні відносини складаються між страховиком і страхувальником, який вод-ночас є і застрахованим. Тристоронні відносини виникають між страховиком, страхувальни-ком і застрахованим.

В окремих випадках у страхових відносинах може брати участь кілька страховиків. Це засновується на двох формах страхових відносин: співстрахування і перестрахування. Співс-трахування – це участь у страхуванні відразу кількох страховиків. Перестрахування – це пе-редання договору страхування від одного страховика до іншого. У цих відносинах виділя-ються два суб'єкти: перестрахувальник і перестраховик. Перестрахувальник – це страховик, який передає другому договір страхування, перестраховик – це страховик, який приймає до-говір страхування і зобов'язання з нього.

Страхові відносини характеризуються рухом грошових потоків, зображених на схемі 17 (пунктирними лініями зображено відносини перестрахування).

Як видно з наведеної схеми, страхові відносини охоплюють:

– страхові платежі;

– виплату страхового відшкодування;

– перестрахування;

– розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку;

– отримання доходів від розміщення коштів на фінансовому ринку.