13. Державні витрати, їх розподіл за ланками фінансової системи.

Державні видатки – це грошові відносини, що виникають між державою і юридич-ними й фізичними особами в процесі розподілу та споживання частини вартості ВВП, вико-ристання фондів фінансових ресурсів держави.

Державні видатки поділяються на:

• поточні (державне споживання);

• капітальні (інвестиційна діяльність держави).

Державне споживання поділяється на військове та цивільне. Військове споживання спрямоване на забезпечення обороноздатності країни. Цивільне споживання забезпечує утримання установ охорони здоров'я, освіти і т.ін., а також соціальні трансферти (державні платежі населенню).

Капітальні витрати держави складаються з державних інвестицій (капітальних вкла-день), субсидій, переказів іншим державам. Перекази іншим державам спрямовуються на фі-нансування державних установ за кордоном, платежі за зовнішніми боргами тощо. Субсидії як безкоштовне фінансування спрямовуються на підтримку соціально значимих видів вироб-ництв, але фактично осідають у вигляді накопичень. Державні інвестиції значно впливають на розширене відтворення, підвищення норми накопичення. Вони можуть бути як зовнішні-ми, так і внутрішніми.

Державні видатки розподіляються нерівномірно. Основну масу державних витрат концентрує державний бюджет, частину – цільові фонди, ще одну частину – місцеві бюдже-ти. Сукупність різних видів бюджетів складає бюджетну систему. Бюджетна система унітар-ної держави, якою є Україна, складається з двох ланок: державного бюджету і бюджетів ор-ганів місцевого самоврядування.

Розподіл витрат визначається основним законом країни – Конституцією – і спеціаль-ним фінансовим законодавством. Основні функції уряду, здійснювані за рахунок державних витрат: підтримка зовнішньоекономічних відносин, курсу національної валюти, утримання митної служби, органів правопорядку, залізничного й повітряного сполучення, центрального телебачення і радіомовлення тощо.

Фінансова діяльність органів місцевого самоврядування формально автономна, але фактично основну частина їх витрат визначає центральний уряд. Ці органи виконують функ-цію підтримки комунальної власності, соціальних служб, фінансування заходів щодо охоро-ни навколишнього природного середовища і т.ін. За рахунок коштів місцевих бюджетів здій-снюється утримання дитячих будинків, інтернатів для інвалідів, будинків для людей похило-го віку, утримання інфраструктури.

За рахунок коштів цільових фондів фінансуються цільові витрати: на соціальні потре-би, субсидії, кредити національним підприємствам, зовнішні кредити тощо.

Між бюджетом і ВВП існує складна система взаємозв'язку. Важливим чинником збі-льшення доходів бюджету є зростання ВВП. При цьому за умови стабільних пропорцій його розподілу, зростають доходи всіх суб'єктів розподільних відносин, у тому числі і держави. Однак стабільне зростання ВВП створює передумови для зменшення частки держави, оскі-льки її потреби на фінансове забезпечення виконання встановлених функцій відносно стабі-льні. Це поступово веде до зменшення рівня оподаткування юридичних і фізичних осіб, а відповідно до збільшення частки ВВП на споживання й виробничі потреби.