8. Сутність і структура фінансової системи України.

Фінансова система – це сукупність взаємних сфер і ланок фінансових відносин, вла-стивих їм централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів і апарата управління ними.

Фінансова система розглядається з двох сторін: відповідно до внутрішньої побудови та за організаційною структурою. Відповідно до внутрішньої побудови фінансова система являє собою сукупність взаємозалежних фінансових відносин, що відображають специфічні форми й методи розподілу і перерозподілу ВВП. За організаційною структурою фінансова система являє собою сукупність фінансових органів та інститутів, що управляють грошови-ми потоками.

Внутрішня структура фінансової системи відображає об'єктивну сукупність фінансо-вих відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається зі сфер і ланок.

Сфера характеризує узагальнену відповідно до певної ознаки сукупність фінансових відносин. В основу виділення сфер покладений рівень економічної системи (рис.2.1). Виді-ляють п'ять сфер:

• рівень мікроекономіки – фінанси суб'єктів господарювання і фінанси населення;

• рівень макроекономіки – державні фінанси;

• рівень світового господарства – міжнародні фінанси;

• забезпечуюча сфера – фінансовий ринок.

Ланка показує відособлену частину фінансових відносин. Виділення ланок здійсню-ється за ознакою наявності або відособленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і методів фінансових відносин.

Сфера міжнародних фінансів відображає перерозподільно-обмінні відносини і централізацію ресурсів на світовому рівні. Сфера державних фінансів характеризує фінансо-ву діяльність держави. Сфера фінансів суб'єктів господарювання відображає рух грошових потоків підприємств. Сфера фінансового ринку охоплює кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару. Кожна із зазначених сфер включає в себе ланки фінансової системи:

1) у сфері міжнародних фінансів – міжнародні фінансові розрахунки, фінанси між-народних організацій, міжнародні фінансові інститути;

2) у сфері державних фінансів – державний і місцевий бюджети, позабюджетні фон-ди, державний кредит, фінанси державного сектора;

3) у сфері фінансів суб'єктів господарювання – фінанси підприємств, що функціону-ють на комерційній основі, фінанси установ і організацій, що здійснюють некоме-рційну діяльність, фінанси суспільних об'єднань;

4) фінанси населення – це особисті грошові кошти та накопичення громадян держа-ви;

5) у сфері фінансового ринку – ринок грошей, ринок позичкових капіталів, ринок цінних паперів (фондовий ринок).

Відособленою ланкою фінансової системи виступає страхування, що не відноситься до яко-їсь конкретної сфери.

Розглядаючи внутрішню структуру фінансової системи, необхідно враховувати регіо-нальний аспект її побудови. Виходячи з цього, можна виділити національні, регіональні і сві-тову фінансові системи.

Національні фінансові системи відображають структуру фінансів окремих країн. До їх складу входять:

• фінанси суб'єктів господарювання;

• державні фінанси;

• страхування;

• міжнародні фінансові відносини;

• внутрішній фінансовий ринок.

Світова і регіональні фінансові системи містять у собі два рівні:

• національні фінансові системи країн світу або окремого регіону;

• міжнародні фінанси, що відображаються в централізованих на світовому або регіональ-ному рівнях фінансових ресурсах.

До складу міжнародних фінансів входять:

• фінанси міжнародних організацій;

• міжнародні фінансові інститути;

• міжнародний фінансовий ринок (банки і фондові біржі, що здійснюють операції в усьому світі або у певному регіоні).