Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (шпзхз)

Залежно від СВСП її ширина розраховується за формулами:

при інверсії Ш_ПЗХЗ = 0,2 Г_Р, км;

при ізотермії Ш_ПЗХЗ = 0,35 Г_Р, км;

при конвекції Ш_ПЗХЗ = 0,6 Г_Р, км;

де Г_Р– глибина зони хімічного зараження.

Ширину зони хімічного зараження в місці знаходження об’єкта для якого здійснюється прогнозування, можна визначити за цими ж формулами, якщо замість Г_Р підставить відстань об’єкта R₀ від місця аварії.

Площа прогнозованої зони хімічного зараження

Площа ПЗХЗ визначається за формулою:

S_ПЗХЗ = 0,5∙Г_Р∙Ш, км²,

Г_Р– глибина зони хімічного зараження, км;

Ш – ширина зони хімічної зараження, км.

Задача 2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до заданого об’єкта (t_підх)

Час підходу хмари СДОР до заданого об’єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W визначається за формулою , хв,

де R – відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об’єкта, км; W – швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря визначається за табл. 3.5 (швидкість вітру на висоті хмари більша ніж у поверхні землі), м/с.

Задача 3. Визначення часу уражаючої дії СДОР (t_ур)

Час дії СДОР визначається терміном випаровування СДОР з поверхні її розливу (t_ур=t_вип), що залежить від характеру розливу («вільно» чи «у піддон»), швидкості вітру, типу СДОР й може бути визначено за табл. 3.6 або розрахунком за формулою: , год, де h – товщина шару розлитої СДОР, м. Якщо ємності не обваловані буде «вільний» розлив h=0,05 м. Якщо обваловані – розлив «у піддон» h=H-0,2 м, H – висота обвалування, м; d – щільність СДОР (табл. 3.9): К₁, К₂, К₃ - коефіцієнти, що враховують тип СДОР, температуру повітря, швидкість вітру, відповідно. К₁ та К₂ беруть з табл. 3.9, К₃ розраховують .

Задача 4. Визначення можливих втрат робітників об’єкта від уражаючої дії СДОР

Очікуванні втрати визначаються за табл. 3.7 в залежності від чисельності людей, що можуть опинитися в прогнозованій зоні хімічного зараження, ступені їх захищеності – забезпеченості людей протигазами.

Результати розрахунків з оцінки хімічної обстановки зводяться до «Підсумкової таблиці».

У висновках зазначаються:

1. Чи опинитися об’єкт в зоні хімічного зараження (опиниться, якщо Г_Р>R₀ і напрямок вітру з боку ХНО на об’єкт господарської діяльності).

2. Можливі міри захисту людей в залежності від часу підходу хмари зараженого повітря бо об’єкта (це можуть бути: евакуація людей, укриття в захисних спорудах або в загерметизованих приміщеннях, використання засобів індивідуального захисту).

3. Протягом якого часу необхідно застосувати міри захисту.

4. Очікувані втрати працівників об’єкта від уражаючої дії СДОР при знаходженні людей на відкритій місцевості і в будівлях.

Далі з наданих пропозицій визначити заходи щодо зменшення очікуваних втрат людей.

Пропозиції щодо захисту людей та зменшення збитків від СДОР:

• Перевірити систему оповіщення та зв’язку;

• Перевірити готовність сховищ для укриття виробничого персоналу;

• Перевірити готовність системи постачання повітря при роботі в режимі ІІ – «фільтровентиляції».

Пропозиції, щодо захисту виробничого персоналу:

• Спланувати і за необхідності провести евакуацію працівників із зони хімічного зараження;

• Довести забезпеченість виробничого персоналу протигазами до 100%

• Завчасно провести перевірку розміру лицьової частини протигазу кожним працівником;

• Перевірити ступінь герметизації виробничих приміщень;

• Перевірити готовність системи вентиляції виробничих приміщень до миттєвої зупинки при зараженні об’єкта СДОР.

Можливі шляхи зменшення збитків на об’єкті при хімічному зараженні:

• Своєчасна розробка плану попередження та локалізації причин аварійного виливу СДОР;

• Своєчасне використання засобів індивідуального захисту;

• Створення спеціальних органів планування і проведення евакуації виробничого персоналу;

• Створення та своєчасне використання всіх видів резервів;

• Проведення досліджень для підвищення стійкості роботи об’єкта в умовах хімічного зараження.

Примітка:

1. При довгостроковому (оперативному) прогнозуванні для визначення масштабів хімічного забруднення, завчасного планування заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків аварії, а також визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО, АТО використовують наступні умови і вихідні дані:

• Кількість СДОР в одиничній максимальній технологічній ємності. Розлив – «у піддон» або «вільно» залежно від умов зберігання. На воєнний час та для сейсмонебезпечних районів – загальна кількість СДОР на об’єкті. У цьому разі приймається розлив «вільно». При аваріях на «продуктопроводах» (аміакопроводах тощо) кількість СДОР приймається за її кількість між відсікателями (для продуктопроводів кількість СДОР приймається 300-500т).

• Метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі V=1 м/с, температура повітря +20˚С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари СДОР приймається у колі 360˚С, з радіусом, що дорівнює глибині Г поширення хмари.

• Площа прогнозованої зони хімічного зараження розраховується за формулою

, км².

2. Глибину розрахункової прогнозованої зони хімічного забруднення, орієнтовно можна визначити розрахунком за емпіричною формулою (при t=0˚С):

, м

де Q – кількість СДОР, кг; D – уражаюча токсодоза, мг/л∙хв; V – швидкість вітру, м/с; К_СП – коефіцієнт, що враховує стійкість повітря і становить, при інверсії – 1, при ізотермії – 2,5, при конвекції – 4,7; К_ЗМ – коефіцієнт, що враховує характер закритої місцевості за табл. 4 (для відкритої К_ЗМ = 1); К_СХ – коефіцієнт, що враховує умови зберігання СДОР за табл. 3 (для не обвалованої ємності К_СХ = 1).

Таблиця 3.1