- •1. Частина 1 Прогнозування та оцінювання інженерної обстановки під час аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •1.1 Методичні вказівки
- •1.2 Завдання студентам
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки наслідків при аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки наслідків при аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •1.3 Навчальний матеріал
- •1.3.1 Осередок ураження у випадку аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •Характеристика травм незахищених людей в залежності від надмірного тиску ух
- •Стиснення Розрідження
- •1.3.2 Наслідки дії ударної хвилі
- •Мета і зміст прогнозування і оцінки наслідків надзвичайної ситуації при вибуху
- •Послідовність і методика прогнозування та оцінки обстановки при вибухах
- •При вибуху вибухової речовини (вр) (тротилу, тетрилу, гексогену)
- •Результати прогнозування і оцінки наслідків аварії
- •Збитки в залежності від ступеню руйнувань елементів об’єкта (цеха)
- •2. Частина 2 Прогнозування та оцінювання радіаційної обстановки під час аварії на радіаційно небезпечному об'єкті
- •2.1 Методичні вказівки
- •2.2 Завдання студентам
- •2.3 Навчальний матеріал
- •Підсумкова таблиця
- •Вихідні дані до роботи
- •3. Частина 3 Прогнозування та оцінювання хімічної обстановки підчас аварії на хімічно небезпечному об’єкті
- •3.1 Методичні вказівки
- •3.2 Завдання студентам
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки хімічної обстановки при аварії на хно
- •3.3 Навчальний матеріал
- •Порядок прогнозування та оцінювання хімічної обстановки:
- •Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (шпзхз)
- •Площа прогнозованої зони хімічного зараження
- •Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км
- •Поправочні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари сдор, залежно від швидкості вітру, кв.
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари сдор при виливі у «піддон», ксх.
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари сдор на кожному 1 км закритої місцевості, кзм.
- •Середня швидкість переносу хмари сдор, яка заражена речовиною w, м/с.
- •Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії сдор, в осередку хімічного ураження, %.
- •Графік орієнтовної оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря (свсп).
- •3.4 Приклад: Оцінити хімічну обстановку на машинобудівному заводі, що може скластися при аварійному руйнуванні ємності сдор на хімічно небезпечному об'єкті (хно).
- •Підсумкова таблиця
- •Деякі характеристики сдор
- •4. Частина 4 Оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •4.1 Методичні вказівки
- •4.2 Завдання студентам
- •Методика оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта
- •4.3 Навчальний матеріал Розрахунок максимального значення надлишкового тиску у фронті ух, очікуваної у районі об’єкта (δРф max)
- •Розрахунок границі стійкості об’єкта до дії ударної хвилі
- •Алгоритм розрахунку
- •Результати оцінки стійкості об’єкта до дії ударної хвилі
- •Розрахункова частина
- •2. Розрахунок границі стійкості цеха до дії ударної хвилі (δРф гран).
- •Результати оцінювання стійкості цеха до дії ударної хвилі
- •Графічний додаток
- •Вихідні дані для оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •Додаток 1 Ступінь руйнувань елементів об’єкта в залежності від надмірного тиску ударної хвилі ∆Рф, кПа
- •Додаток 2 Характеристика ступенів руйнувань елементів об’єкта
- •Додаток 3 Коефіцієнти ослаблення доз радіації
- •Додаток 4 Графік розрахунку Тдоп.Год
- •Додаток 5 фізико-хімічні й токсичні властивості сдор
- •Додаток 6 промислові протигази
- •Додаток 7 перша медична допомога при ураженні сдор
- •Додаток 8
- •Література
Розрахункова частина
1. Розрахунок максимального значення надлишкового тиску, що очікується в районі цеха (ΔРф max).
Розрахуємо радіус зони детонації хвилі (зони І):
Розрахуємо радіус зони дії продуктів вибуху (зони ІІ):
Порівнюючи
відстань цеха до місця аварії (Ro
=
1000 м) з радіусами зони І (
=138,8 м) і зони ІІ (
=
235,9 м) робимо висновок, що цех виходить
за межі цих зон, тобто цех знаходиться
в зоні повітряної ударної хвилі (в зоні
ІІІ).
Визначаємо надлишковий тиск у фронті ударної хвилі в зоні ІІІ в районі цеха на відстані Rо = 1000 м за:
формулою
графіком (додаток 8) при Rо = 1000 м і Q = 500 т - ΔРф3 гран =23 кПа.
Визначаємо максимальне значення надлишкового тиску за формулою:
Висновок. Таким чином у місці розташування цеха очікується максимальне значення надлишкового тиску у фронті ударної хвилі
ΔРф мах =23 кПа.
2. Розрахунок границі стійкості цеха до дії ударної хвилі (δРф гран).
Границею стійкості цеха до дії ударної хвилі вважається величина надлишкового тиску у фронті ударної хвилі, яка викликає слабкі та середні руйнування елементів цеха.
Виявляємо елементи цеха та їх характеристики за вихідними даними. Основними елементами збирального цеха є:
– будівля – з легким металевим каркасом;
верстати – середньої важкості;
– трубопроводи – на естакаді;
– кабельні мережі – наземні.
Ці данні вносимо в таблицю 4.1.
В таблиці додаток 1 визначаємо для кожного елемента цеха надлишковий тиск (ΔРф), за яким елемент може отримати слабкі, середні, сильні і повні руйнування. І ці данні відображаємо в таблиці 4.5.
Таблиця 4.5
Елементи цеха |
Значення ΔРф, що викликають руйнування |
|||
слабкі |
середні |
сильні |
повні |
|
Будівля цеха з легким металевим каркасом |
10-20 |
20-30 |
30-50 |
50-70 |
Верстати середні |
15-25 |
25-35 |
35-45 |
– |
Кабельні наземні мережі |
10-30 |
30-50 |
50-60 |
60 |
Трубопроводи на естакадах |
20-30 |
30-40 |
40-50 |
– |
Креслимо та заповнюємо таблицю 4.6 «Результати оцінювання стійкості цеха до дії ударної хвилі».
Таблиця 4.6
Результати оцінювання стійкості цеха до дії ударної хвилі
Найменування цеха |
Елементи цеха і їх збільшені характеристики |
Ступінь руйнувань при ΔРф, кПа |
Границя стійкості елемента Па |
Очікувані збитки при ΔРф.мах, % |
Границя стійкості цеха кПа |
||||||||||||
ΔРф.мах=23 кПа
10 20 30 40 50 60 70 80 90 |
|||||||||||||||||
Збиральний |
Будівля цеха з легким металевим каркасом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
35 |
20 |
|||
Верстати середні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
25 |
28 |
|||||
Кабельні мережі наземні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
20 |
|||||
Трубопроводи на естакадах |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
15 |
|||||
Умовні позначення:
с лабкі руйнування
с ередні руйнування
с ильні руйнування
повні руйнування
Висновок. За результатами розрахунків границя стійкості цеха до дії ударної хвилі складає ΔРф гран = 20 кПа.
Аналіз результатів оцінювання стійкості цеха, висновки і пропозиції щодо підвищення його стійкості.
1. Цех може опинитися в зоні середніх руйнувань з максимальним надлишковим тиском ΔРф мах =23 кПа.
2. Оскільки ΔРф мах =23 кПа ˃ ΔРф гран=20 кПа цех не є стійким до дії ударної хвилі
3. Найслабшим елементом є будівля цеха - ΔРф гран=20 кПа.
4. Межу стійкості цеха доцільно підвищити до рівня очікуваного максимального надлишкового тиску - до ΔРф мах=23 кПа.
5. Для підвищення стійкості цеха провести наступні заходи:
встановити додатково колони та ферми перекриття;
встановити підкоси або контрфорси;
обвалювати цокольну частину будівлі грунтом.
