- •1. Частина 1 Прогнозування та оцінювання інженерної обстановки під час аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •1.1 Методичні вказівки
- •1.2 Завдання студентам
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки наслідків при аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки наслідків при аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •1.3 Навчальний матеріал
- •1.3.1 Осередок ураження у випадку аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •Характеристика травм незахищених людей в залежності від надмірного тиску ух
- •Стиснення Розрідження
- •1.3.2 Наслідки дії ударної хвилі
- •Мета і зміст прогнозування і оцінки наслідків надзвичайної ситуації при вибуху
- •Послідовність і методика прогнозування та оцінки обстановки при вибухах
- •При вибуху вибухової речовини (вр) (тротилу, тетрилу, гексогену)
- •Результати прогнозування і оцінки наслідків аварії
- •Збитки в залежності від ступеню руйнувань елементів об’єкта (цеха)
- •2. Частина 2 Прогнозування та оцінювання радіаційної обстановки під час аварії на радіаційно небезпечному об'єкті
- •2.1 Методичні вказівки
- •2.2 Завдання студентам
- •2.3 Навчальний матеріал
- •Підсумкова таблиця
- •Вихідні дані до роботи
- •3. Частина 3 Прогнозування та оцінювання хімічної обстановки підчас аварії на хімічно небезпечному об’єкті
- •3.1 Методичні вказівки
- •3.2 Завдання студентам
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки хімічної обстановки при аварії на хно
- •3.3 Навчальний матеріал
- •Порядок прогнозування та оцінювання хімічної обстановки:
- •Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (шпзхз)
- •Площа прогнозованої зони хімічного зараження
- •Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км
- •Поправочні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари сдор, залежно від швидкості вітру, кв.
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари сдор при виливі у «піддон», ксх.
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари сдор на кожному 1 км закритої місцевості, кзм.
- •Середня швидкість переносу хмари сдор, яка заражена речовиною w, м/с.
- •Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії сдор, в осередку хімічного ураження, %.
- •Графік орієнтовної оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря (свсп).
- •3.4 Приклад: Оцінити хімічну обстановку на машинобудівному заводі, що може скластися при аварійному руйнуванні ємності сдор на хімічно небезпечному об'єкті (хно).
- •Підсумкова таблиця
- •Деякі характеристики сдор
- •4. Частина 4 Оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •4.1 Методичні вказівки
- •4.2 Завдання студентам
- •Методика оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта
- •4.3 Навчальний матеріал Розрахунок максимального значення надлишкового тиску у фронті ух, очікуваної у районі об’єкта (δРф max)
- •Розрахунок границі стійкості об’єкта до дії ударної хвилі
- •Алгоритм розрахунку
- •Результати оцінки стійкості об’єкта до дії ударної хвилі
- •Розрахункова частина
- •2. Розрахунок границі стійкості цеха до дії ударної хвилі (δРф гран).
- •Результати оцінювання стійкості цеха до дії ударної хвилі
- •Графічний додаток
- •Вихідні дані для оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •Додаток 1 Ступінь руйнувань елементів об’єкта в залежності від надмірного тиску ударної хвилі ∆Рф, кПа
- •Додаток 2 Характеристика ступенів руйнувань елементів об’єкта
- •Додаток 3 Коефіцієнти ослаблення доз радіації
- •Додаток 4 Графік розрахунку Тдоп.Год
- •Додаток 5 фізико-хімічні й токсичні властивості сдор
- •Додаток 6 промислові протигази
- •Додаток 7 перша медична допомога при ураженні сдор
- •Додаток 8
- •Література
Мета і зміст прогнозування і оцінки наслідків надзвичайної ситуації при вибуху
Прогнозування і оцінка обстановки, що може скластися внаслідок вибуху при аварії або застосуванні зброї, проводиться з метою отримання інформації для прийняття рішення, щоб спланувати і здійснити заходи щодо запобігання або зменшення наслідків техногенної небезпеки, захисту населення, організації проведення аварійно-рятувальних та відновлюваних робіт в осередку ураження.
Вхідними даними для розв’язання завдання є:
місце (координати) вибуху (центр вибуху – ЦВ);
потужність вибуху (маса вибухової речовини) – Q, т;
характеристики будівель і споруд: тип, поверховість, ступінь вогнестійкості та інше.
категорія пожежної небезпеки виробництва;
характеристики обладнання, комунальних і технологічних мереж.
Визначаються:
значення параметру уражаючого фактору (ударної хвилі) – надмірний тиск ударної хвилі (∆Рф), що очікується в місці знаходження об’єкта (цеха);
параметри осередку ураження (радіус осередку Rос, радіуси зон руйнувань Rсл, Rср, Rсил, Rпов, площа Sос);
ступені руйнувань елементів об’єкта (цеха);
можливі втрати виробничого персоналу.
Послідовність і методика прогнозування та оцінки обстановки при вибухах
Прогнозування та оцінка обстановки при вибухах здійснюється розв’язанням наступних задач:
Задача 1. Визначення параметрів осередку ураження і можливості потрапляння об’єкта в осередок ураження.
Визначаються:
1. Радіус осередку ураження Rос і радіуси зон руйнувань: слабких Rсл = Rос, середніх Rср, сильних Rсил, повних Rпов (див. Рис. 1.4):
- при вибуху вибухової речовини – за графіком рис.1.2.
2. Площа осередку ураження Sо – за формулою:
,
км2
3. Можливість потрапляння об‘єкта в осередок ураження за умови Roc ≥ R0
Задача 2. Визначення надмірного тиску ударної хвилі ∆Рф, що очікується на об’єкті.
Величина надмірного тиску УХ визначає можливі наслідки вибуху і залежить від типу і кількості вибухової речовини (Q), відстані від ЦВ (R0).
При вибуху вибухової речовини (вр) (тротилу, тетрилу, гексогену)
Надмірний тиск на відстані R0 від ЦВ визначається за формулою:
При вибуху тротилу:
,
кПа
При вибуху інших вибухових речовин в наведену вище формулу підставляється значення маси продукту QВР перерахованої у тротиловий еквівалент за формулою:
,т
де Qср – кількість відповідної ВР, т
Кср = 0,97 (пікринова кислота)/1,08 (тетрил)/1,28 (гексоген)
Рис. 1.4 Характеристика осередку ураження при вибуху
ОГ – об’єкт господарювання, І – зона слабких руйнувань, ІІ – середніх, ІІІ – сильних, ІV – повних, ЦВ – центр вибуху.
Задача 3. Визначення ступеню руйнувань елементів об’єкта і очікуваних збитків.
1. Ступінь руйнувань елементів – за додатком 2 при надмірному тиску ∆Рф, що очікується на об’єкті.
2. Очікувані збитки (% ушкоджених, зруйнованих конструкцій, елементів, обладнання) – за таблицею 1.4 залежно від можливого ступеню руйнування даного елемента при очікуваному ∆Рф.
Задача 4. Визначення можливого ураження виробничого персоналу.
1. Ступінь ураження людей на відкритій місцевості , залежно від надмірного тиску ∆Рф, визначається за таблицею 2.
2. Можливі ураження людей, що знаходяться в будівлях, визначаються залежно від ступеню руйнування будівлі, виходячи з того, що:
- при повних руйнуваннях будівель всі люди гинуть;
- при сильних і середніх руйнуваннях можуть вижити всі працівники, але більша частина іх буде уражена шляхом прямої дії УХ і додатково непрямої дії – уламками зруйнованих будівель та споруд, а також опинитись під завалами;
- при середніх руйнуваннях можуть вижити всі працівники, але більша частина їх буде уражена шляхом непрямої дії УХ – уламками зруйнованих перегородок, склом;
- при слабких руйнуваннях будівель загибель людей малоймовірна, але частина з них може отримати травми різного ступеню ураження від непрямої дії УХ.
Приклад: Провести оцінку наслідків в механічному цеха об’єкта господарювання при аварії на вибухонебезпечному об’єкті.
Вихідні дані:
Відстань від цеха до місця аварії (вибуху) Ro = 1000м;
Тип вибухової речовини – тетрил;
Маса вибухової речовини Q = 500т;
Характеристики елементів цеха:
- будівля цеха (виробнича, одноповерхова, цегляна, межа вогнестійкості несучих стін – 2год, перегородок – 0,25год);
- обладнання (верстати середньої важкості, контрольно-вимірювальна апаратура в цеха, трубопроводи на естакадах, кабельні мережі наземні).
Розв’язання:
Задача 1. Визначення параметрів осередку ураження і можливості потрапляння цеха в осередок ураження.
1. Параметри визначаємо за графіком рис. 1.2. Виходячи з того, що тип вибухової речовини тетрил, перерахуємо масу тетрилу Q з урахуванням коефіцієнта поправки Квр.
Qтр = Qпр Квр = 5001,08 = 540 т.
Радіус осередку ураження Rос і радіус зони слабких руйнувань Rсл при Q = 540т (для ∆Рф = 10 кПа) складає Rос= Rсл=1700 м.
Радіус зони середніх руйнувань (∆Рф = 20 кПа) Rср = 1100 м.
сильних (∆Рф = 30 кПа) Rснл =900 м.
повних (∆Рф =50 кПа) Rп = 700 м.
Площа осередку ураження Soc = πR2oc = 3,141,12 = 3,8 км2
2. Порівнюємо радіус осередку ураження Rос = 1100 м і відстань цеха до місця аварії Ro = 500м.
Оскільки Rос= 1100м Ro=500м цех опинитися в осередку ураження.
Задача 2. Визначаємо величину надмірного тиску ударної хвилі, що очікується в районі цеха (∆Рф) при величині Rо = 1000м і Qтр=540 т.
Висновок: В місці розташування цеха очікується максимальний надмірний тиск 25,4 кПа. Виходячи з нерівності ∆Рф = 30 кПа > ∆Рф = 24,4 кПа >∆Рф = 20 кПа цех може опинитися в зоні середніх руйнувань.
Задача 3. Визначення ступеню руйнувань елементів цеха і очікуваних збитків.
1. При величині ∆Рф = 25,4 кПа визначаємо можливу ступінь руйнувань кожного елемента цеха за додатком 1.
2. Очікувані збитки визначаємо за таблицею 1.4 виходячи із ступеню руйнувань елементів.
3. Результати заносимо в підсумкову таблицю 1.3.
Задача 4. Визначення можливого ураження виробничого персоналу.
При ∆Рф = 25,4 кПа люди отримають травми, надані у таблиці 1.2:
а) на відкритій місцевості – легкого ступеню (легка контузія організму, часткова втрата слуху);
б) в будинку цеха (при середньому ступені руйнування) – люди отримають ураження уламками зруйнованих елементів будівлі, розбитим склом та іншими предметами.
Таблиця 1.3
