- •1. Частина 1 Прогнозування та оцінювання інженерної обстановки під час аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •1.1 Методичні вказівки
- •1.2 Завдання студентам
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки наслідків при аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки наслідків при аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •1.3 Навчальний матеріал
- •1.3.1 Осередок ураження у випадку аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •Характеристика травм незахищених людей в залежності від надмірного тиску ух
- •Стиснення Розрідження
- •1.3.2 Наслідки дії ударної хвилі
- •Мета і зміст прогнозування і оцінки наслідків надзвичайної ситуації при вибуху
- •Послідовність і методика прогнозування та оцінки обстановки при вибухах
- •При вибуху вибухової речовини (вр) (тротилу, тетрилу, гексогену)
- •Результати прогнозування і оцінки наслідків аварії
- •Збитки в залежності від ступеню руйнувань елементів об’єкта (цеха)
- •2. Частина 2 Прогнозування та оцінювання радіаційної обстановки під час аварії на радіаційно небезпечному об'єкті
- •2.1 Методичні вказівки
- •2.2 Завдання студентам
- •2.3 Навчальний матеріал
- •Підсумкова таблиця
- •Вихідні дані до роботи
- •3. Частина 3 Прогнозування та оцінювання хімічної обстановки підчас аварії на хімічно небезпечному об’єкті
- •3.1 Методичні вказівки
- •3.2 Завдання студентам
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки хімічної обстановки при аварії на хно
- •3.3 Навчальний матеріал
- •Порядок прогнозування та оцінювання хімічної обстановки:
- •Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (шпзхз)
- •Площа прогнозованої зони хімічного зараження
- •Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км
- •Поправочні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари сдор, залежно від швидкості вітру, кв.
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари сдор при виливі у «піддон», ксх.
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари сдор на кожному 1 км закритої місцевості, кзм.
- •Середня швидкість переносу хмари сдор, яка заражена речовиною w, м/с.
- •Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії сдор, в осередку хімічного ураження, %.
- •Графік орієнтовної оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря (свсп).
- •3.4 Приклад: Оцінити хімічну обстановку на машинобудівному заводі, що може скластися при аварійному руйнуванні ємності сдор на хімічно небезпечному об'єкті (хно).
- •Підсумкова таблиця
- •Деякі характеристики сдор
- •4. Частина 4 Оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •4.1 Методичні вказівки
- •4.2 Завдання студентам
- •Методика оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта
- •4.3 Навчальний матеріал Розрахунок максимального значення надлишкового тиску у фронті ух, очікуваної у районі об’єкта (δРф max)
- •Розрахунок границі стійкості об’єкта до дії ударної хвилі
- •Алгоритм розрахунку
- •Результати оцінки стійкості об’єкта до дії ударної хвилі
- •Розрахункова частина
- •2. Розрахунок границі стійкості цеха до дії ударної хвилі (δРф гран).
- •Результати оцінювання стійкості цеха до дії ударної хвилі
- •Графічний додаток
- •Вихідні дані для оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •Додаток 1 Ступінь руйнувань елементів об’єкта в залежності від надмірного тиску ударної хвилі ∆Рф, кПа
- •Додаток 2 Характеристика ступенів руйнувань елементів об’єкта
- •Додаток 3 Коефіцієнти ослаблення доз радіації
- •Додаток 4 Графік розрахунку Тдоп.Год
- •Додаток 5 фізико-хімічні й токсичні властивості сдор
- •Додаток 6 промислові протигази
- •Додаток 7 перша медична допомога при ураженні сдор
- •Додаток 8
- •Література
3.3 Навчальний матеріал
Прогнозування та оцінювання хімічної обстановки під час аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
Прогнозування та оцінювання хімічної обстановки при аварії на хімічно небезпечному об’єкті здійснюється для визначення можливих наслідків аварії, порядку дій в зоні зараження і здійснення заходів щодо захисту людей, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки об’єктів які зберігають або використовують СДОР і адміністративно-територіальних одиниць (АТО), у межах яких живе населення, пов’язано з ризиком його ураження СДОР, завчасно складання планів здійснення заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків аварії.
При прогнозуванні обстановки після аварії визначаються параметри прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ) .
Методика прогнозування і оцінка ХО основана на тому, що при руйнуванні ємності, в якій знаходиться СДОР, утворюється первинна або вторинна хмара зараженого повітря.
Первинна хмара СДОР – це хмара, яка виникає внаслідок миттєвого переходу (1-2хв.) в атмосферу пароподібної частини СДОР з ємності при руйнуванні.
Вторинна хмара СДОР – це хмара, що виникає внаслідок випаровування речовини з поверхні розливу СДОР.
Параметри зони хімічного зараження (глибина Г, ширина Ш, площа S) залежать від кількості і типу СДОР, що перейшла в первинну або вторинну хмару, умов зберігання (ємності обваловані, не обваловані): метеоумов, характеру місцевості (відкрита, закрита) та ін. При «вільному» виливу СДОР висота шару (h) вважається такою, що не перевищує 0.05 м, при виливі «у піддон» висота шару приймається h=H-0,2 м, де H – висота обвалування.
Вихідними даними при прогнозуванні є:
тип та кількість СДОР на об’єкті Q, т;
умови зберігання СДОР: в ємностях (обваловані, не обваловані), в трубопроводах;
висота обвалування ємності Н, м;
метеоумови: швидкість вітру (V, м/с), температура повітря (˚С), ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП): інверсія, ізотермія, конвекція (табл. 3.8);
характер місцевості (відкрита, закрита, довжина забудови, лісового масиву перед об’єктом (L, км);
місце знаходження об’єкта господарювання (координати), відстань до ХНО (R, км);
забезпеченість людей протигазам ГП-5, %.
Визначаються:
Глибина прогнозованої зони хімічного зараження, ГПЗХЗ, км.
Ширина прогнозованої зони хімічного зараження, ШПЗХЗ, км.
Площа зони хімічного зараження, SЗМХЗ, км2.
Час підходу хмари зараженого повітря до заданого об’єкта tпідх, хв.
Час уражаючої дії СДОР, tур, год.
Можливі втрати людей в осередку хімічного ураження N, осіб.
Прогнозування і оцінка хімічної обстановки здійснюється з використанням таблиць і розрахунків.
Порядок прогнозування та оцінювання хімічної обстановки:
Задача1.Визначення розмірів (глибини, ширини) та площі зони хімічного зараження
Глибина прогнозованої зони (глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями) визначається за формулою:
а)
для відкритої місцевості:
;
б)
для закритої місцевості:
,
де ГТ – табличне значення глибини зони визначене за табл. 3.1 для умов: місцевість відкрита, ємності СДОР не обваловані («вільний» розлив), швидкість вітру V=1 м/с, температура повітря 0˚С. Вхідними даними до таблиці є: кількість викинутої при аварії СДОР Q, т, ступінь вертикальної стійкості повітря. У знайдене значення глибини зони вводиться поправка на задану температуру повітря за приміткою 1 або 2 до табл. 3.1.
Кв – поправочний коефіцієнт на швидкість вітру за табл. 3.2;
КСХ – коефіцієнт, що враховує тип сховища і характеризує зменшення глибини розповсюдження хмари СДОР при виливі у «піддон» (при умові зберігання СДОР в обвалованих ємностях) за табл. 3.3 з урахуванням висоти обвалування Н, м. Для не обвалованої ємності КСХ=1.
ГЗМ
– величина на яку зменшується глибина
розповсюдження хмари СДОР на закритій
місцевості, (міська, сільська забудова,
лісовий масив), км. Визначається за
формулою:
,
де L – довжина закритої місцевості на осі сліду хмари СДОР, км (в межах глибини, на яку розповсюдилась би хмара на відкритій місцевості); КЗМ – коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари СДОР для кожного 1 км довжини закритої місцевості за табл. 3.4 (для відкритої місцевості КЗМ=1).
