- •1. Частина 1 Прогнозування та оцінювання інженерної обстановки під час аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •1.1 Методичні вказівки
- •1.2 Завдання студентам
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки наслідків при аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки наслідків при аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •1.3 Навчальний матеріал
- •1.3.1 Осередок ураження у випадку аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •Характеристика травм незахищених людей в залежності від надмірного тиску ух
- •Стиснення Розрідження
- •1.3.2 Наслідки дії ударної хвилі
- •Мета і зміст прогнозування і оцінки наслідків надзвичайної ситуації при вибуху
- •Послідовність і методика прогнозування та оцінки обстановки при вибухах
- •При вибуху вибухової речовини (вр) (тротилу, тетрилу, гексогену)
- •Результати прогнозування і оцінки наслідків аварії
- •Збитки в залежності від ступеню руйнувань елементів об’єкта (цеха)
- •2. Частина 2 Прогнозування та оцінювання радіаційної обстановки під час аварії на радіаційно небезпечному об'єкті
- •2.1 Методичні вказівки
- •2.2 Завдання студентам
- •2.3 Навчальний матеріал
- •Підсумкова таблиця
- •Вихідні дані до роботи
- •3. Частина 3 Прогнозування та оцінювання хімічної обстановки підчас аварії на хімічно небезпечному об’єкті
- •3.1 Методичні вказівки
- •3.2 Завдання студентам
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки хімічної обстановки при аварії на хно
- •3.3 Навчальний матеріал
- •Порядок прогнозування та оцінювання хімічної обстановки:
- •Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (шпзхз)
- •Площа прогнозованої зони хімічного зараження
- •Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км
- •Поправочні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари сдор, залежно від швидкості вітру, кв.
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари сдор при виливі у «піддон», ксх.
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари сдор на кожному 1 км закритої місцевості, кзм.
- •Середня швидкість переносу хмари сдор, яка заражена речовиною w, м/с.
- •Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії сдор, в осередку хімічного ураження, %.
- •Графік орієнтовної оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря (свсп).
- •3.4 Приклад: Оцінити хімічну обстановку на машинобудівному заводі, що може скластися при аварійному руйнуванні ємності сдор на хімічно небезпечному об'єкті (хно).
- •Підсумкова таблиця
- •Деякі характеристики сдор
- •4. Частина 4 Оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •4.1 Методичні вказівки
- •4.2 Завдання студентам
- •Методика оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта
- •4.3 Навчальний матеріал Розрахунок максимального значення надлишкового тиску у фронті ух, очікуваної у районі об’єкта (δРф max)
- •Розрахунок границі стійкості об’єкта до дії ударної хвилі
- •Алгоритм розрахунку
- •Результати оцінки стійкості об’єкта до дії ударної хвилі
- •Розрахункова частина
- •2. Розрахунок границі стійкості цеха до дії ударної хвилі (δРф гран).
- •Результати оцінювання стійкості цеха до дії ударної хвилі
- •Графічний додаток
- •Вихідні дані для оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •Додаток 1 Ступінь руйнувань елементів об’єкта в залежності від надмірного тиску ударної хвилі ∆Рф, кПа
- •Додаток 2 Характеристика ступенів руйнувань елементів об’єкта
- •Додаток 3 Коефіцієнти ослаблення доз радіації
- •Додаток 4 Графік розрахунку Тдоп.Год
- •Додаток 5 фізико-хімічні й токсичні властивості сдор
- •Додаток 6 промислові протигази
- •Додаток 7 перша медична допомога при ураженні сдор
- •Додаток 8
- •Література
Результати оцінки стійкості об’єкта до дії ударної хвилі
Наймену-вання об'єкта |
Елементи об'єкта і їх збільшені характеристики |
Ступінь руйнування при ДРф, кПа |
Границя стійкості елемента, кПа |
Збитки елемента, % |
Границя стійкості об'єкта, кПа |
|||||||||
ДРф.мах=35 кПа
10 20 30 40 50 60 70 80 90 |
||||||||||||||
Цех механічний |
Будівлі зі збірного залізобетону |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
92 |
20 |
Верстати середні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
25 |
50 |
||
Трубопроводи на естакадах |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
40 |
||
Кабельні лінії наземні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
45 |
||
Умовні позначення:
с лабкі руйнування
с ередні руйнування
с ильні руйнування
повні руйнування
Висновок. За результатами розрахунків границя стійкості об’єкта до дії ударної хвилі
складає ΔРф гран=20 кПа.
Таблиця 4.4
Елементи об’єкта |
Заходи щодо підвищення стійкості |
Будівля |
- встановлення додаткових колон та ферм перекриття; - встановлення підкосів або контрфорсів; - обвалювання цокольної частини ґрунтом |
Верстати |
- встановлення над верстатами захисних ковпаків та навісів; - підсилення кріплення верстатів до фундаменту |
Трубопроводи та кабельні лінії |
- заглиблення трубопроводів або кабелів під землею; - встановлення трубопроводів або кабелів на металевих естакадах; - здійснення кільцювання системи |
Загальні заходи |
- створення резервних запасів обладнання, апаратури, матеріалів для відновлення виробництва |
Висновки та пропозиції
1. Порівнюючи ΔРф гран об’єкта з очікуваною величиною ΔРф max, визначають, чи стійкий об’єкт до дії УХ.
При
ΔРф
max
ΔРф
гран
об’єкт нестійкий, а при ΔРф
max <
ΔРф
гран об’єкт
стійкий до дії УХ.
2. Визначають, які з елементів найбільш слабкі (з малими ΔРф гран).
3. Визначають, до якої величини доцільно підвищувати стійкість об’єкта.
Доцільно підвищувати стійкість об’єкта до очікуваного значення ΔРф max, якщо це не потребує великих економічних витрат. В іншому випадку достатньо буде підвищити стійкість найслабших елементів до рівня стійкості більшості елементів об’єкта.
4.На підставі висновків пропонують заходи щодо підвищення стійкості об’єкта. Такими заходами можуть бути заходи, що наведені у таблиці 4.4.
З використанням вихідних даних розробляється графічний додаток – «Розташування об’єкта в зоні руйнуваннь»
Приклад. Провести оцінювання стійкості збирального цеха до дії ударної хвилі.
Вихідні дані:
– відстань від цеха до місця аварії (вибуху) Rо = 1 км. Цех розташований щодо місця вибуху по азимуту βо = 90º;
– тип вибухової речовини – пропан;
– маса вибухової речовини Q = 500 т;
– характеристики елементів цеха:
будівля цеха: виробнича, одноповерхова з легким металевим каркасом;
обладнання: верстати – середні;
комунально-енергетичні мережі (КЕМ):
трубопроводи – на естакадах;
кабельні мережі – наземні.
