3.2 Розбивка необхідної повної довжини моста на прольоти

Найбільш відповідальним завданням проектування є вибір загальної схеми моста. Розбивка моста на прольоти, вибір системи прогонових будов, типу опор і підходів повинні забезпечувати високі технічні, економічні й архітектурні показники мостового переходу .

Складання схеми моста необхідно починати із задоволення вимог судноплавства (п. 2.5), а для шляхопроводів – вимог габаритів наближення будов (п. 2.6), чим визначаються розміри й кількість основних параметрів споруджень. У розбивці на прольоти іншої частини моста слід використовувати принцип мінімальної вартості. При цьому слід мати до уваги, що найменша вартість балкового моста буде досягатися приблизно при рівності вартостей прогонової будови ( без проїзної частини) і опор. Також слід ураховувати геологічну будову русла, режим ріки, кліматичні особливості району будівництва й інші місцеві умови

Судноплавні прольоти розміщають у найбільш глибокій частині русла. Рівень межені ( РМВ) дозволяє правильно розмістити судноплавні прольоти для забезпечення судноплавства при низьких рівнях води.

Слід уникати розташування опор моста в найглибшім місці ріки, тому що така опора піддається найбільш сильним ударам льоду, а в судноплавних ріках буде перешкодою судноплавству. Крім того, у глибокому місці можливий найбільший зосереджений розмив дна і вартість такої опори найбільша.

Для рік з сильним льодовим режимом величина прольотів повинна співвідноситись з імовірною величиною крижаних полів і швидкістю руху льоду; так як більша частина льоду йде по головному руслу то руслова частина ріки повинна перекриватися найбільшими прольотами. Заплавні частини моста, де кількість льоду і його швидкості менше, можна перекривати меншими прольотами.

Найбільш раціональної за вартістю є схема спорудження, у якій більші прольоти розташовуються в найглибших місцях рік (вартість опор буде високою), а заплавні ділянки перекриваються меншими прольотами (з більш низькою вартістю опор).

По можливості мостовий перехід перекривається прольотами однакової довжини, бажане, щоб типорозміри застосовуваних блоків не були більше двох.

При виборі величини прольотів можна застосовувати розміри як типових, так і уніфікованих прогонових будов.

При розбивці потребуємої довжини моста ( п. 2.9) на прольоти, слід враховувати, що в довжину входить довжина залізобетонних крил устою l_у (рис. 3.1), яка приймається в залежності від довжини крайніх прольотів моста l_n:

при l_n = 12 – 15 м……………… l_y = 2,39 м;

при l_n = 18 – 24 м……………… l_y = 2,79 м;

при l_n = 33 м…………………… l_y = 3,53 м;

при l_n = 42 м…………………… l_y = 4,09 м.

Рисунок 3.1 – Схеми крил устою

За довжину моста приймається відстань між внутрішніми гранями шафових стінок. У випадку, коли шафові стінки відсутні, довжиною моста вважається відстань між крайніми торцями прогонових будов моста. Після розбивки на прольоти визначається фактична повна довжина моста за формулою

, (3.1)

де l_ni – сума повних довжин усіх прольотів моста;

n – число прольотів;

0,05 м – зазори між торцями прогонових будов і між торцем і шафовою стінкою.

Довжину перехідних плит в довжину моста не включають.

Фактична повна довжина моста може бути більше потрібної повної довжини моста на 2-4 м через неточність розрахунку отвору моста.