2.8 Відмітки і поздовжні похили проїзної частини

Відмітки рівня їздового полотна над поверхнею ґрунту або води – одне із основних вихідних даних, які визначають висоту моста і величини прольотів.

Відмітки проїзду можуть бути задані в якості вихідних даних:

1) при високих берегах, коли поперечний профіль ріки по вісі мостового переходу обумовлює необхідність підвищеного розположення проїзної частини, між верхом суднохідного габариту і низом конструкції прольотної будови утворює просвіт( рис. 2.7 а);

Рисунок 2.7 – Поздовжній профіль проїзної частини моста:

а – при високих берегах; б – при низьких берегах.

2) при несудохідних рівнях;

3) якщо цього потребує умови ландшафтного проектування, яке має ціль надати архітектурної виразності мосту і автомобільній дорозі;

4) у міських обмежених умовах.

При низьких берегах відмітки проїзду обумовлені відміткою РСР, висотою підмостового габариту і будівельною висотою прольотної будови (рис. 2.7 б).

Відмітка верху їздового полотна (дорожнього одягу) по вісі моста може бути і визначена ( див. п. 3.4. формула (3.5)).

По умовам безпеки руху найкраще, якщо поздовжній профіль мостового переходу горизонтальний чи має невеликий односкатний похил, а по умовам забезпечення нормального водовідводу повздовжній похил слідує приймати не менш 5 ‰. Із умов безпеки руху поздовжній похил повинен бути не більш 30‰ (великих автодорожніх мостів), 40‰ – для міських мостів і 20‰ – при чистих зледеніннях проїзної частини.

2.9 Визначення потрібної повної довжини моста

У відповідності з положенням про необхідність проектування струмененаправляючих дамб (п.2.3.3).

1-й випадок. Струмененаправляючі дамби не потрібні.

Потрібна повна довжина (рис 2.8 а) визначається за формулою:

, (2.39)

де – отвір моста,

– підвищення верху балки над відміткою бровки корінного русла, визначається за формулою

, (2.40)

– висота балки, попередньо ;

– висота підмостового габариту;

– відмітка розрахункового суднохідного рівня;

– відмітка рівня меженних вод;

– підвищення бровки корінного русла над .

2-й випадок. При наявності струмененаправляючих дамб (без обладнання проїзду по ним під мостом).

Потрібна довжина моста (рис. 2.8б) визначається за формулою:

, (2.41)

а)

б)

в)

Рисунок 2.8 - Схеми до визначення повної довжини моста

де величина Z₁ розраховується за формулою

(2.42)

де – відмітка розрахункового рівня високих вод;

– підвищення верху струмонаправляючих дамб над відміткою , попередньо можна прийняти =1 м.

3-й випадок. При наявності струмененаправляючих дамб (з обладнанням проїзду по ним під мостом).

Потрібна повна довжина мосту (рис. 2.10 в) визначаються за формулою

, (2.42)

де – ширина струмененаправляючих дамб, .

Величина параметру Z₂ визначається за формулою

. (2.43)

На рис. 2.8 отвір моста дорівнює ширині корінного русла , при потрібна повна довжина мосту визначається за формулами (2.39; 2.41; 2.43) розглянутих трьох випадків зі зміною нижньої частини схем рис. 2.8.

3 Розробка варіантів моста

3.1 Матеріал моста

Прогонові будови постійних мостів, як спорудження капітального типу, проектують із залізобетону або металу.

Основним будівельним матеріалом для мостів з прольотами від найменших і до 300 м є залізобетон.

Метал є дорогим і дефіцитним матеріалом, тому застосування його для малих мостів із прольотами до 40 м недоцільно. Прогонові будови з прольотами більш 300 м повинні виконуватися з металу, хоча в проїзній частині цих мостів можуть застосовуватися залізобетонні елементи.

При рівній вартості варіантів моста з металевими й залізобетонними прогоновими будовами перевагу слід віддавати залізобетону, як менш дефіцитному матеріалу. Однак металеві прогонові будови мають ряд переваг перед залізобетонними у відношенні їх виготовлення, способів монтажу й більш коротких строків будівництва, що необхідно враховувати при порівнянні варіантів.

При розробці схеми моста можна розглядати такі варіанти, у яких більші (руслові, середні) прольоти перекриваються металевими прогоновими будовами, а менші (берегові, заплавні) – залізобетонними.

Варіант моста з металевими прогоновими будовами рекомендується розробити в дипломному проекті.

Загальні вказівки по складанню варіантів моста можна знайти в [5, 15, 19, 20, 21].

Оскільки основним матеріалом для автодорожніх мостів з прольотами до 300 м є залізобетон, у цьому методичному посібнику всі подальші розробки будуть розглянуті тільки стосовно залізобетонних мостів.