- •1 Завдання і методика варіантного проектування 6
- •2 Оцінка місцевих умов і вихідних даних для проектування моста 7
- •3 Розробка варіантів моста 33
- •4 Порівняння варіантів мосту 83
- •5 Надійність елементів, які проектуються 113
- •1 Завдання і методика варіантного проектування
- •2 Оцінка місцевих умов і вихідних даних для проектування моста
- •2.1 Загальні положення
- •2.3 Розрахунок отвору моста
- •2.2 Поздовжній профіль по вісі мостового переходу
- •2.3.3 Визначення максимальної витрати і побутових швидкостей
- •2.3.4 Розрахунок отвору моста
- •2.4 Інженерно-геологічний переріз по вісі мостового переходу
- •2.5 Підмостові габарити судноплавних габаритів моста.
- •2.6 Габарити наближення конструкцій під шляхопроводами
- •2.7 Габарити приближення конструкцій на автодорожніх і міських мостах
- •2.8 Відмітки і поздовжні похили проїзної частини
- •2.9 Визначення потрібної повної довжини моста
- •3 Розробка варіантів моста
- •3.1 Матеріал моста
- •3.2 Розбивка необхідної повної довжини моста на прольоти
- •3.3 Системи моста
- •3.4 Фундаменти
- •3.5 Опори мостів
- •3.6 Прогонові будови
- •3.7 Мостове полотно
- •3.8 Сполучення моста із насипом
- •4 Порівняння варіантів мосту
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Порівняння варіантів за витратою основних будівельних матеріалів
- •4.3 Порівняння віріантів за кошторисною вартістю або за зведеними витратами
- •4.4 Порівняння варіантів за умовами будівництва
- •4.5 Порівняння проектних варіантів за умовами експлуатації
- •4.6 Порівняння варіантів за зовнішнім виглядом
- •5 Надійність елементів, які проектуються
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Коефіцієнт запасу та ймовірності досягнення граничного стану
- •5.4. Проектна надійність елементів, запроектованих згідно з чинними нормами
- •5.5 Приклад розрахунку
- •Перелік посилань
- •84646, М. Горлівка, вул. Кірова, 51
2.4 Інженерно-геологічний переріз по вісі мостового переходу
Для розробки варіантів схеми мосту необхідно мати достатні відомості про глибину закладання осадових та кореневих порід, а також знати їх фізико-механічні характеристики. Ці відомості задані в якості вихідних даних, які необхідно оформити у вигляді табл. 2.7. На інженерно-геологічному розрізі (рис. 2.4) показано розташування свердловин, що використовуються для відбору зразків ґрунту й приводять фізико-механічні властивості ґрунтів.
Таблиця 2.7 – Грунтові умови
Номер шару |
Найменуваня ґрунту |
Характеристики ґрунтів |
Товщина шарів, м |
|||||||||||||
ρs, кН/м3 |
ρ, кН/м3 |
W |
WL |
WP |
φo |
e |
C, кПa |
Е, МПа |
Rc, МПа |
Номер бурових свердловин |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 2.4 – Приклад інженерно-геологічного розрізу по вісі мостового переходу
Необхідно мати на увазі, що характеристики, вказані у завданні не дають повного уявлення про природний стан ґрунту, тому необхідно вирахувати додаткові характеристики й показники ґрунту для встановлення умовних опорів R0. Рекомендується користуватися вказівками [3, §п. 1] і [15, гл. 7].
Порядок розрахунків залежить від виду ґрунту.
Якщо грунт піщаний:
1) визначається коефіцієнт пористості:
,
(2.34)
2) за таблицею 1.8 [3] встановлюється ступінь щільності;
3) визначається ступінь вологості
, (2.35)
де ρw = 10 кН/м3.
При
ґрунти вважаються маловологими,
при
,
вологими і при
– насичені водою;
4) величина умовного опору R0 визначається за дод. S табл. 2 [15].
Якщо грунт супіщаний:
1) визначається вагова вологість
, (2.36)
2) визначається число пластичності
, (2.37)
3) визначається показник консистенції
, (2.38)
4) визначається точна назва ґрунту за табл. 1.9 і 1.10 [3];
5) визначається умовний опір ґрунту R0 за табл.1, дод.S [15].
Якщо грунт глинистий:
1) визначається коефіцієнт пористості за формулою (2.36);
2) визначається число пластичності за формулою (2.37);
3) визначається показник консистенції за формулою (2.38);
4) встановлюється точна назва ґрунту за табл.1.9 і 1.10 [3];
5) визначається умовний опір ґрунту R0 за табл.1, дод.S [15].
Значення умовного опору R0 глинистих ґрунтів твердої консистенції (якщо ІL < 0) та розрахункового опору осьовому стисненню скельних основ R необхідно визначати за дод. S [15].
Після цього необхідно дати оцінку придатності ґрунтів в якості основ і обрати тип фундаменту.
В якості основи можуть прийматися будь-які ґрунти, окрім мулів, торфів, пухких піщаних й текучопластичних ґрунтів. Попередня оцінка області застосування фундаментів різних типів в залежності від ґрунтових умов може бути виконана за допомогою табл. 2.8, в якій приведені випадки безумовного застосування фундаментів відповідного типу, або випадки, коли необхідне варіантне проектування.
Таблиця 2.8 – Область застосування фундаментів різних типів
Основи |
Ґрунти |
Тип фундаменту |
||
Що прорі-заються |
Основи |
На природ-ній основі |
Пальові |
|
Одношарові |
Слабкі Середні Міцні |
- ± + |
+ ± - |
|
Двошарові |
Слабкі |
Середні Міцні |
± ± |
± ± |
Середні |
Слабкі Міцні |
- ± |
± ± |
|
Міцні |
Слабкі Середні |
± ± |
- - |
|
Примітка:
Прийняті умовні позначення:
“+” – рекомендується до застосування;
“±” – потребується варіантне проектування;
“–“ – не рекомендується до застосування.
