6 Упаковка і зберігання мазей

В умовах аптек мазі пакують у скляні, порцелянові чи пластмасові банки ємністю від 10.0 до 100,0 г з пластмасовими кришками, що нагвинчуються чи натягуються. В усіх випадках під кришку підкладають пергаментний або парафінований папір чи картонні прокладки з двостороннім поліетиленовим покриттям і відповідно оформляють мазь до відпуску. Мазі і пасти, що містять речовини, які змінюються під впливом світла, відпускають у світлонепроникних банках.

Готові мазі і пасти переносять зі ступки в банки за допомогою шпателя і целулоїдної пластинки, якою збирають мазь спочатку з товкачика, а потім зі стінок ступки. Банки слід підбирати за обсягом мазі. При заповненні банки маззю не повинно залишатися вільних просторів (порожнин), для чого необхідно вносити мазь окремими порціями й ущільнювати постукуванням дна банки об долоню.

Необхідно відзначити, що поряд з безсумнівними перевагами (хімічна інертність, непроникність лікарських речовин, водяної пари, газів, можливість герметизації, доступність) банки зі скла мають і недоліки: мала механічна міцність, незручність транспортування, трудомісткість миття. Застосовуються також пластмасові банки з полістиролу з кришками, однак вони непридатні для зберігання мазей, що містять у своєму складі дьоготь, метилсаліцилат, скипидар, камфору, фенол, ефірні олії.

Як відомо, медична і парфумерна промисловість широко використовують туби для відпуску засобів мазеподібної консистенції. Незважаючи на те, що туби більш раціональні і гігієнічні, аптеки для відпуску екстемпоральних мазей їх використовують рідко. Перевага відпуску мазей у тубах в тому, що мазі захищені від дії зовнішнього середовища, не забруднюються при використанні; туби легкі, портативні.

Туби бувають металеві (олов'яні, алюмінієві) і пластмасові. Вони мають циліндричний корпус для заповнення маззю, виготовлений із нержавіючої сталі чи твердого полімерного матеріалу, всередині якого ковзає поршень зі штоком, який виштовхує мазь у тубу через мундштук, що прикріплюється на кришці корпуса чи відлитий разом із кришкою. Після наповнення туби піддаються вальцюванню і тавруванню також за допомогою малогабаритних пристроїв. Власне кажучи, майже весь процес виготовлення мазей в умовах аптек може бути механізований.

У деяких випадках при призначеннях резорбтивних мазей, що містять отруйні речовини, виникає необхідність точного дозування лікарського препарату. Для цього мазі відпускають у градуйованих патронах, закритих з однієї сторони рухливим поршнем. Шляхом переміщення поршня розділяють мазі на необхідні дози. У заводському виробництві можливе фасування окремих доз мазі в оболонки з масла какао, сформовані у вигляді окремих кульок.

Стійкість різних мазей залежить від багатьох умов: фізико-хімічних властивостей лікарських речовин і основи, чистоти складових компонентів мазі, умов зберігання (температури, світла, вологості і т.п.), виду тари й упаковки. Зазвичай менш стійкими є мазі, приготовлені на емульсійних основах, гідрофільних гелях.

Відповідно до вказівок ДФУ всі мазі слід зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці в добре закупорених банках. [13]