2.1 Вибір основи для мазей

Вибір основи залежить від фізико-хімічних властивостей введених, до них лікарських речовин і характеру дії мазі. Основа, яка б забезпечувала максимальний терапевтичний ефект мазі, повинна відповідати таким вимогам:

мати необхідні структурно-механічні властивості;

мати необхідну абсорбційну здатність;

не змінюватися під дією чинників зовнішнього середовища і не вступати в реакцію із введеними до неї лікарськими речовинами;

мати хімічну стійкість;

бути фармакологічно індиферентною, не повинна чинити подразливої та сенсибілізувальної дії, сприяти зберіганню початкового значення рН шкіри або слизової оболонки;

не піддаватися мікробній контамінації;

властивості основи повинні відповідати призначенню мазі. [11]

Також при виборі основи керуються типом прописаного рецепту, і в залежності від того, чи є він офіцінальним, чи ні. Рецепти що не є офіцинальними поділяються на ті, основа яких зазначена в рецепті, та на ті у котрих – ні. У випадку якщо основа не зазначена необхідно виходити з кількості та типу лікарської речовини що зазначена в рецепті.

Вибір вірної мазевої основи дуже важливий, від нього може залежати терапевтичний ефект, тривалість зберігання та стабільність мазі.

2.2 Введення лікарських речовин у мазі

При введенні лікарських речовин в мазеві основи керуються такими загальними правилами: 1. Лікарські речовини, легко розчинні в мазевій основі, жирах і жирних оліях, попередньо розтирають з невеликою кількістю масла або розчиняють при обережному нагріванні на водяній бані в частині основи, а потім додають решту кількості до необхідної маси. 2. Лікарські речовини, легко розчинні у воді, змішують з основою, попередньо розчинивши їх у мінімальній кількості води. 3. Лікарські речовини, нерозчинні або важкорозчинні в основах, попередньо перетворюють на дрібний порошок, розтирають з невеликою кількістю спорідненої основі рідини (вазелінове, жирне масло або вода) або з частиною розплавленої основи і потім додають решту кількості основи до необхідної маси. 4. Якщо лікарські речовини прописані в мазі в великих кількостях (більше 25%), їх розтирають в дрібний порошок і ретельно змішують з попередньо розплавленої основою. Резорцин, пірогаллол і цинку сульфат додають до мазей (крім очних) у вигляді дрібних порошків після розтирання їх з невеликою кількістю жирного або вазелінового масла, але без розчинення або розтирання їх з водою. Введення цих речовин в розчиненому у воді вигляді (а вони розчиняються у воді) значно підсилює їхню всмоктуваність, що супроводжується токсичним впливом на організм. Сухі і густі екстракти та опій попередньо розтирають з рівною кількістю спирто-гліцерино-водної суміші (1: 3: 6). Летючі речовини вводять до складу мазей в останню чергу. При виготовленні мазей з лікарськими речовинами, що є в розчині електролітами, не застосовують бентонітових сумішей. [12]

3 Власна технологія мазей

3.1 Виготовлення гомогенних мазей

Мазі-сплави - це сполучення декількох взаємоплавких та взаєморозчинних компонентів. До складу таких мазей можуть входити жири, воски, вуглеводні, смоли, пластири, олії, й інші речовини. Інгредієнти можуть бути як твердими, так і м'якими чи рідкими.

Сплавку компонентів проводять на водяній бані у порцеляновій чи емальованій чашці.

Загальна технологія мазей-сплавів полягає в наступному:

• у першу чергу плавлять найбільш тугоплавкі речовини (мал.5);

(мал. 5)

• до отриманого розплаву додають інші інгредієнти в порядку зниження температури плавлення (мал. 6-9);

(мал. 6) (мал. 7)

(мал. 8) (мал. 9)

• рідкі компоненти додають в останню чергу (мал. 10);

(мал. 10)

• отриманий рідкий розплав при необхідності проціджують крізь марлю в підігріту ступку (50-55 °С)

• перемішують до охолодження

• ефірні олії додають в останню чергу при температурі не вище 40 С.

При цьому мазь стає пухкою, м'якою, легко розмазується внаслідок того, що перемішування перешкоджає утворенню мікрокристалічних каркасів, а також викристалізовуванню деяких твердих інгредієнтів, що надають мазі грубозернистої структури.

Перемішування особливо доцільне, якщо у пропис мазі входить парафін, інакше він може виділитися у вигляді великих кристалів. Крім того, при розмішуванні мазі одержують пухку пористу структуру внаслідок інкорпорування повітря. [10]

Приклад рецепту:

Rp.: Naphthalani liquidi raffinati 70,0

Paraffmi 18,0

Petrolati 12,0

Misce, fiat unguentum

Da. Signa; Для пов'язок.

Даний лікарський препарат – мазь сплав із взаємо плавкими компонентами, які мають різну температуру топлення.

Розплавляють петролатум (t - 60-62 °С), до отриманого розплаву при помішуванні додають парафін (t - 50-54 °С) і в останню чергу - нафту нафталанську. Сплав перемішують у теплій ступці до повного остигання.

ППК (л.б.)

Дата № рецепта

Petrolati 12,0

Paraffini 18,0

Naphthalani liquidi raffinati 70,0

m = 100,0

Приготував: (підпис)

Перевірив: (підпис)

Мазі-розчини - це мазі, що містять лікарські речовини, розчинні в мазевій основі (незалежно від її природи).

Лікарські речовини розчиняють у розплавленій основі в порцеляновій (фарфоровій) чашці при обережному нагріванні на водяній бані.

Якщо в складі мазі прописана рідина, у якій розчинна речовина, то її розчиняють у цій рідині, а потім змішують з іншими компонентами.

Лікарські речовини, розчинні в жирах (камфора, ментол, тимол, хлоралгідрат, фенол кристалічний, анестезин до 2 %, фенілсаліцилат та ін.) вводять в однофазні мазі-розчини, розчиняючи їх у жирній основі або її складовій частині.

Якщо сумарна кількість цих речовин до 5 %, їх розтирають із рідиною, яка подібна за властивостями до основи: вазелін – вазелінова олія, жирова основа – кісточкова олія. Рідини беруть стільки, скільки речовини.

Якщо сумарна кількість цих речовин більше 5 %, їх розтирають із рівною кількістю до маси сухих речовин підплавленої основи.

У гідрофільні основи ці речовини вводять за типом суспензії.

При виготовленні мазей-розчинів потрібно враховувати наступне:

- якщо лікарська речовина має леткі властивості (камфора, ментол та ін.), то її розчиняють у наліво стиглому розплаві (45-50 °С);

- не слід готувати пересичені розчини, тому що при охолодженні можуть викристалізовуватися розчинені речовини;

- багато лікарських препаратів, розчинних у гідрофобних основах, знижують температуру плавлення останніх внаслідок утворення евтектик, тому для одержання досить щільних мазей-розчинів до складу мазевих основ вводять ущільнюючі компоненти (10% воску чи парафіну) за погодженням із лікарем.

Приклад:

Rp.: Anaesthesini 0,25

Mentholi 0,1

Vasеlini 20,0

Miscе, fiat unguentum

Da. Signa: Для втирання.

Мазь-розчин, до складу якої входять лікарські речовини, розчинні у вазеліні, але такі, що утворюють при змішуванні евтектичний сплав, нерозчинний у вазеліні. Тому в даному випадку потрібно послідовне розчинення речовин в основі. У розплавленому вазеліні розчиняють спочатку анестезин, а потім ментол, після чого перемішують до повного охолодження мазі.

При виготовленні мазей-розчинів за рецептами, щоб уникнути втрати часу на сплавлення основ і розчинення лікарських речовин, доцільно використовувати заздалегідь приготовлені напівфабрикати - мазеві концентрати, що розбавляються основою згідно з вимогами рецепта.

Екстракційні мазі одержують шляхом екстрагування розплавленою основою діючих речовин з рослинних чи тваринних матеріалів.

Представниками цієї групи мазей: мазь із шпанських мушок, мазь сухоцвіту болотного, мазь із листя волоського горіха та ін. Ці мазі готують у заводських умовах, тому їх технологія висвітлена в курсі заводської технології ліків. [10]