Робоче місце ортопеда-стоматолога

Робоче місце стоматолога - умовне поняття, що припускає наявність спеціального приміщення (чи його частини) із спеціальним устаткуванням, інструментами і матеріалами, необхідними для вирішення професійних завдань.

На мал. 1 представлені елементи інтер'єру стоматологічного кабінету, з розміщеним устаткуванням і меблями. Основне призначення меблів - зберігання витратних матеріалів і інструментів.

Нині стандартні набори меблів для оснащення кабінетів виробляються в модульній комплектації, як правило, з міцних і легких металополімерних матеріалів відповідних кольорів.

Модулі на вигляд нагадують тумбочки одного розміру. Кожен модуль обладнаний різною кількістю ящиків, де в певному порядку розміщені ті або інші інструменти і матеріали.

Я к правило, кожен ящик призначений для конкретних лікарських процедур, наприклад, для отримання відбитків та ін. При цьому в ньому розміщені різні відбиткові матеріали, комплекти відбиткових ложок, адгезиви для них, лейкопластир, апарати для замісу матеріалу та ін. Наявність коліщаток у модуля дозволяє асистентові лікаря або медичній сестрі переміщати його по кабінету залежно від виконуваних лікарем маніпуляцій. Після прийому хворого медична сестра або асистент лікаря поповнює запас витратного матеріалу та інструментів.

УСТАТКУВАННЯ І ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ КЛІНІЧНОГО ПРИЙОМУ ХВОРИХ

Стоматологічна установка

Стоматологічна установка - це комплекс устаткування, призначеного для виконання стоматологічних завдань.

Основною складовою робочого місця (кабінету) є стоматологічна установка, яка, у ряді випадків, займає площу 4м2 і може використовуватись при:

• препаруванні твердих тканин зубів в терапевтичній і ортопедичній стоматології;

• ендодонтичному лікуванні зубів;

• проведенні ряду амбулаторних і стаціонарних хірургічних стоматологічних операцій;

• при протезуванні хворих знімними і незнімними протезами;

• для здійснення ортодонтичних маніпуляцій.

У стоматологічних бормашинах для передачі обертів двигуна до наконечника використовують приводи трьох видів :

1. жорсткі багатоланкові передачі з шнурами ("жорсткі рукави");

2. передачі з гнучкими дротяними валами (гнучкі рукави);

3. передачі безрукавок з використанням пневматичних або електричних мікродвигунів, які безпосередньо прикріплюються на стоматологічному наконечнику або вбудовуються в нього.

Сучасна стоматологічна установка оснащена турбінною бормашиною, електробормашиною, пневмобормашиною, має світильник денного світла з регулюванням освітленості робочого поля від 8000 до 28000 люкс і інші пристосування, що дозволяють лікареві працювати на сучасному рівні. Інструменти пневмо- і турбінної бормашини мають водяне охолодження.

Нині в ортопедичній стоматології застосовують різні бормашини з регульованою швидкістю обертання, яку прийнято вважати (В. Н. Копейкін) :

• низькою (до 10 000 об/хв);

• середньою (від 25 000 до 50 000 об/хв);

• високою (від 50 000 до 100 000 об/хв);

• дуже високою (від 100 000 до 300 000 об/хв);

• надвисокою (понад 300 000 об/хв).

Досвід використання повітряних турбін виявив їх позитивні і негативні сторони. Ці механізми несуть в собі серйозні проблеми, які пов’язані :

• з недосконалістю роторного механізму і системи охолодження турбіни старої конструкції (створюють небезпечний для слуху шум силою 99 децибел);

• з небезпекою надлишкового зняття твердих тканин при високих швидкостях;

• з високою (до 245° С) і згубною для тканин зуба температурою в зоні препарування;

• з утворенням турбінним наконечником аерозольної хмари, що містить, окрім води, мікрофлору, відламки твердих тканин зуба і різальних інструментів, слиз і обривки м'яких тканин;

• з можливим втягуванням цієї хмари всередину механізму у момент його відключення і, відповідно, викид його в режимі роботи вже іншому пацієнтові.

Лікар зобов'язаний знати про ці недоліки і або уникати їх виникнення, або зводити їх до мінімуму. Потрібно відмітити, що у турбінних пристроїв є достоїнства, що вигідно відрізняють їх від інших установок:

• немає необхідності докладати велике зусилля, що суттєво знижує побічну дію на пульпу і тканини пародонту;

• невеликий розмір абразивних інструментів запобігає перегріванню твердих тканин за рахунок зменшення площі контактуючих поверхонь, що забезпечує зносостійкість інструменту;

• зменшення неприємних відчуттів в порівнянні зі старими інструментами;

• скорочення часу препарування при одночасному поліпшенні його якості за рахунок використання автоматизованих систем охолодження (повітряне або водяне).

Стоматологічні установки можна класифікувати:

1. За способом розташування в кабінеті - на стаціонарні, такі, що жорстко фіксуються до підлоги кабінету, і портативні, переміщувані по кабінету.

2. По кількості обслуговуючого персоналу (тільки для лікаря, для одночасної роботи лікаря і його асистента, тобто так званий принцип роботи "в чотири руки").

3. За способом розташування інструментального блоку виділяють, як правило, три основні варіанти:

1. переміщувані на роликових коліщатках мобільні приставки

2. кабінетні вбудовані кронштейни

3. укріплений на установці інструментальний блок

4. За способом кріплення шлангів для наконечників (верхня і нижня подача).

Стоматологічне крісло призначене для виконання усіх видів втручань і операцій в стоматологічній практиці. Крісло може підніматися, при цьому можлива зміна нахилу його спинки і регулювання підголовника. Спинка крісла має зручну анатомічну форму. Проста, але доцільна конструкція крісла полегшує роботу лікаря в будь-якому його положенні. Регулювання сидіння і спинки здійснюється за допомогою гідравлічного або електромеханічного приводу, керування яким відбувається на:

- панелі з кнопками для ручного управління, розміщеними на опорі спинки, її бічній поверхні справа на виносному столику. При цьому переміщення підніжки пов'язане із зміною положення спинки;

- виносній (ножній) педалі;

- за допомогою сенсорного мембранно-клавішного пульта для лікаря і його асистента. При цьому пульт, як правило, розміщений на утримувачі наконечників і захищений міцною прозорою плівкою, що дозволяє проводити знезараження поверхі. Вбудований блок пам'яті дозволяє програмувати параметри роботи інструментів або положення стоматологічного крісла і ефективно використовувати їх під час роботи з пацієнтом.

Стілець для стоматолога встановлюється на 3-4-5-ти коліщатках, що забезпечує легке переміщення стільця по підлозі в будь-якому напрямі.

Крім того, сидіння і спинка стільця забезпечують поворот навколо осі на 360°. Висота сидіння регулюємося індивідуально. Рухлива спинка стільця півколом охоплює поперек, створюючи при цьому хорошу опору для спини під час роботи, що зменшує стомлюваність лікаря, навантаження на поперековий відділ хребта, запобігаючи розвитку деяких професійних захворювань.

Для проведення маніпуляцій при горизонтальному положенні хворого, коли лікар може розташовуватися ззаду або збоку від хворого, використовуються особливі типи стільців.