5 . Зміст теми.

На сучасному етапі розвитку ортопедичної стоматології впровадження нових технологій та розробки матеріалів для фіксації ортопедичних конструкцій є перспективним напрямком.

Функціональна ефективність ортопедичних конструкцій визначається їх якісною фіксацією, тому прогрес сучасних технологій у цьому напрямку йде паралельно з розробкою та удосконаленням фіксуючих матеріалів.

Матеріали для постійної фіксації ортопедичних конструкцій зубних протезів повинні відповідати основним вимогам :

• не мати шкідливого впливу на пульпу зубів та м’яких тканин ротової порожнини;

• мати адгезію до тканин зубів та матеріалу , з якого виготовлений протез ( метал, кераміка , полімер );

• не розчинятися в ротовій рідині;

• не давати усадку при затвердінні;

• мати тепловий коефіцієнт розширення близький до теплового коефіцієнту твердих тканин зуба та матеріалу штучної коронки;

• стимулювати дентиногенез.

Застосування сучасних ортопедичних конструкцій висуває ряд додаткових вимог до фіксуючих матеріалів :

• тиксотропність;

• висока міцність при стисненні;

• властивість утворювати тонку цементну плівку;

• наявність регульованої адгезії;

• прозорість;

• широкий спектр кольорової гами;

• ергономічність;

• пролонгований робочий період.

Існує п’ять основних типів матеріалів для постійної фіксації ортопедичних конструкцій.

Перший тип : цинко – фосфатні цементи, які утворюють систему порошок-рідина. Склад порошку цинко-фосфатних цементів : оксид цинку та оксид магнію; рідина – водяний розчин ортофосфатної кислоти, що містить цинк , алюміній, магнію фосфат.

Основні переваги :

• механічна адгезія;

• добра рідинність;

• простота застосування.

Основні недоліки :

• гіперчутливість пульпи зубів;

• висока розчинність у ротовій порожнині;

• залежність від техніки замішування.

Показання до застосування : фіксація ортопедичних конструкцій, виготовлених штамповано-паяним методом.

Виробники : Кронфікс – Німеччина, Адгезор-Карбофайн – Чехія, Вістфат – Росія .

Другий тип : полікарбоксилатні цементи , які також є системою порошок – рідина. Основним компонентом є окис цинку , який вступає в реакцію з поліакриловою кислотою.

Основні переваги:

• хімічна адгезія до зубних тканин та металів;

• висока міцність на розтягування;

• добра біосумісність;

• низька розчинність;

• мінімальни товщина цементної плівки.

Основні недоліки:

• низька міцність на стискування;

• пластична деформація.

Показання до застосування : фіксація одиноких металевих коронок, мостовидних протезів невеликої протяжності.

Виробники : Белокор – Німеччина, Адгезор-Карбофайн – Чехія, Селфаст – Франція.

Третій тип : традиційні склоіономерні цементи, які відносяться до кислотно-основних матеріалів , у яких за основу взято фторалюміносилікатне скло з високим вмістом фтору, який реагує на поліакрилову кислоту. Нове покоління традиційних склоіономерних цементів – водотвердіючі матеріали. У цих цементах висушена в певних умовах поліакрилова кислота входить до складу порошку , який взаємодіє з дистильованою водою.

Основні переваги :

• біосумісність;

• відсутність подразників на пульпу зубів;

• хімічна адгезія до дентину зубів та металів;

• тонка фіксуюча плівка;

• висока антикаріозна активність за рахунок пролонгованого виділення фтору.

Основні недоліки :

• повільне затвердіння;

• чутливість до вологи на ранніх стадіях затвердіння.

Показання до застосування: фіксація культьових вкладок, анкерних штифтів, цільнолитих, металокерамічних коронок і мостовидних протезів.

Виробники : Кетак – Цем – Німеччина, Мерон – Німеччина, Аквіон – Росія , Фуджі І – Японія.

Четвертий тип : полімерномодифіковані цементи ( склоіономерні цементи , підсилені полімерами) , а також компомерні цементи.

Поліакрилова кислота , що є складовою полімерномодифікованих цементів , має у своєму складі акрилатні функціональні групи, завдяки яким через кислотно-основну реакцію при змішувані з порошком скла утворюється поліакрилова сіль. Складові суміші починають вільнорадикальну полімеризацію, в результаті якої формуються ковалентні пересічні елементи поліакрилової солі , що значно зміцнює цемент.

Компомери – це склоіономери , що доповнені смолами , але поліакрилові кислотні групи в них утворюються за рахунок пересічних елементів кислотно-функціонального диметакрилатного мономеру.

Основні переваги:

• незначне реагування на вплив вологи;

• більш низька розчинність;

• механічна міцність;

• кероване затвердіння.

Показання до застосування : фіксація металевих, металокерамічних , метало композитних коронок, мостоподібних протезів, вкладок , вінірів з композитів, кераміки та стоматологічних сплавів.

Виробники : Релікс-Лютінг – Німеччина; Калібрі – США ; Фуджі + - Японія ; Стартер – Кіт – США ; Дайрект – Цем – Німеччина.

П’ятий тип : композитні цементи, основними компонентами яких є органічний мономер та неорганічні наповнювачі. До складу також входять сілани, ініціатори полімеризації, стабілізатори , барвники.

Композити , що полімеризуються хімічним шляхом , складаються з двох паст і рідини або з рідини та порошку.

Композити , що полімеризуються під впливом світла , мають однорідну консистенцію у вигляді пасти. В якості ініціатора полімеризації застосовується світлочутлива речовина камфорохінон та амінний активатор. Інтенсивне розчеплення камфорохінону настає під впливом світла з довжиною хвилі 400-500 нм.

Основні переваги :

• високі показники адгезії;

• міцністні характеристики , що витримують значні оклюзивні навантаження;

• практично нульова розчинність в ротовій рідині;

• естетична якість.

Основні недоліки :

• полімеризаційна усадка;

• не виділяється фтор;

• ризик постопераційної чутливості.

Показання до застосування : фіксація мостоподібних протезів великої протяжності; коронок із замковими кріпленнями для бюгельних протезів ; коронок та мостоподібних протезів на імплантантах; цементування вкладок , коронок, мостоподібних протезів , виготовлених з кераміки , металів , композитних матеріалів, а також ендодонтичних анкерних та скловолокнистих штифтів.

Виробники : Релікс – У100 – Німеччина; Біфікс – Німеччина; Релікс АРЦ – Німеччина.