Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка ортопедична стоматологія 2 курс.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
991 Кб
Скачать
☆

5. Зміст теми.

ВІДБИТКОВІ МА ТЕРІАЛИ І ТЕХНОЛОГІЯ ЇХ ЗА СТОСУВАННЯ

При ортопедичному лікуванні отримання відбитки є одним з ключових моментів, що визначають якість майбутньої конструкції. Бурхливий розвиток стоматологічного матеріалознавства і постійне оновлення гамми відбиткових матеріалів, пропонованих для використання різними фірмами-виробниками, вимагає, на наш погляд, постійного повернення до даного питання для глибшого і детального вивчення на підставі нових даних, що з'являються.

1. Відбитки

Відбиткові матеріали застосовуються в стоматології для точного негативного відображення тканин порожнини рота (протезного ложа), дозволяючи при цьому в реальні терміни виготовити модель без пошкоджень. Успіх знімної або незнімної конструкції у великій мірі залежить від точності дублювання. Виготовлення будь-якого протеза починається лікарем з отримання негативного відображення тканин порожнини рота (протезного ложа) у вигляді відбитки. Складна лабораторна технологія виготовлення протеза, якщо вона на самому початку роботи основана на помилкових даних (неточне зняття відбитки), може привести потім до небажаного кінцевого результату. Таким чином, знання лікарем особливостей роботи з відбитковим матеріалом і його властивостями є обов'язковою умовою якісного протезування.

Відбиткам називається зворотне (негативне) відображення поверхні твердих і м'яких тканин, розташованих на протезному ложі і його межах, отримане за допомогою спеціальних матеріалів.

Отримання відбитку грає важливу роль в ортопедичній стоматології і ортодонтії. Це обумовлено тим, що відбиток є пов'язуючою, інформаційною ланкою між лікарем і зубним техніком. Цей етап зубного протезування має виключно важливе значення, оскільки точність відбитку визначає якість моделі, на якій виконується конструювання будь-якого протеза або лікувально-діагностичного апарату.

Відбитки повинні відповідати наступним вимогам:

• Чітко відображати всю поверхню протезного ложа;

• Мати рівномірну, в межах 4-5 мм товщину країв, які мають бути заокругленими і правильно оформленними;

• Щільно прилягати до відбиткової ложки на всьому протязі і фіксуватися на ній;

• На поверхні не повинно бути ознак дефектів і деформацій (пор, тріщин, відтяжок). Відбитки повинні точно повторювати індивідуальні особливості будови слизової оболонки і твердих тканин зубів, щоб опорна поверхня протеза відповідала, тобто була б конгруентна всім, у тому числі і найдрібнішим деталям протезного ложа. Це стає особливо важливим при виготовленні сучасних суцільнолитих точних (прецизійних) ортопедичних конструкцій. Тому сьогодні для отримання високоякісних відбитків необхідно звертати увагу не лише на ефективність ретракції, але і на якість відбиткових ложок і використовуваний відбитковий матеріал. Великого значення набуває гігієнічний стан порожнини рота в цілому. З метою підготовки порожнини рота перед отриманням відбитків рекомендується проводити спеціальні заходи. Вони полягають в очищенні зубів і ясен від слизу, крові, лікарських препаратів, залишків їжі і так далі. Для цього необхідно кілька разів прополоскати рот водою. Для більшої ефективності на завершальному етапі рекомендується застосування спеціальних розчинів для полоскання. Вони не лише очищають порожнину рота, але і володіють також кровозупиною, антисептичною і легкою терпкою дією, що позитивно позначається на якості отримуваного відбитку. Для цього необхідно попросити пацієнта сполоснути рот слабким розчином антисептика

(марганцевокислим калієм, фурациліном, хпоргексидином) або спеціальними розчинами,, що випускаються різними фірмами (Дуплексол, Listerin (Vіvасаге) -Німеччина, Пре-емп — Франція).

В процесі отримання відбитку для виговления будь-якого виду ортопедичних конструкцій слід чітко розмежувати такі важливі поняття як протезне поле і протезне ложе.

Протезне поле- область, об'єднуюча органи і тканини щелепно-лицевої області, що входять в зону безпосередньої і опосередкованої дії протеза (тканини протезного ложа, жувальні і мімічні м'язи, скронево-щелепні суглоби, слинні залози, органи, що забезпечують нейрорегуляторну і трофічну функції).

•Протезне ложе - включає тканини порожнини рота, з якими протез знаходиться в безпосередньому контакті.

Таким чином, в разі знімного протеза тканинами протезного ложа є: слизова оболонка альвеолярних відростків, твердого піднебіння, природні зуби, які вступають в оклюзійні взаємовідношення з штучними і ті, що контактують з кламерами. Для незнімного протеза ложем є поверхня коронок опорних зубів, зубоясеневий жолобок, з яким стикається край коронки. Пародонт опорного зуба, в даному випадку, є елементом протезного поля, оскільки мостоподібний протез впливає на нього опосередковано, тобто через зуб.

Таким чином, протезне ложе є елементом протезного ПОЛЯ і співвідноситься з ним як частка з цілим.

Тканини протезного поля і, перш за все, активна мускулатура, що оточує протез, змінюють свій рельєф і відносний об'єм під час функції жування, ковтання і мови. Крім того, фізіологічний тонус жувальної і мімічної мускулатури схильний до зміни навіть протягом доби. Отже, який би матеріал і метод отримання відбитку не був вибраний, зберігається вірогідність того, що готовий протез надалі може вимагати корекції. Нерідко необхідність корекції може бути обумовлена просто зростанням функціональної активності зубо щелепної системи пацієнта у міру адаптації до протеза.

Різноманітність умов для протезування, що зустрічаються в клініці, під якими слід розуміти не лише стан органів порожнини рота, вибрану конструкцію протеза, але і загальносоматичний статус хворого, його вік, наявність алергії і здібність до адаптації диктують необхідність індивідуального підходу до вибору матеріалу і методу отримання відбитки. Єдиного підходу до вибору матеріалу і методу отримання відбитку, прийнятного для всіх клінічних ситуацій, немає. Спосіб і матеріал для отримання відбитку мають бути вибрані відповідно до конкретної клінічної ситуації.

Відбитки отримують для виготовлення робочих, діагностичних, допоміжних, контрольних і музейних моделей.

Підставою для повторного отримання відбитку є:

•змазаність рельєфу, обумовлена якістю матеріалу (відтяжки) або попаданням слини, слизу;

• невідповідність відбитку майбутнім розмірам протезного ложа;

• відсутність чіткого оформлення країв відбитку, наявність пор;

• відірвані частини відбиткової маси від ложки.

Якщо вищезгадані пункти не дотримуються, моделі віділлють неякісно.

Модель є позитивним відображенням твердих і м'яких тканин протезного ложа, тобто їх копією.

Діагностичні моделі використовуються для уточнення діагнозу і визначення конструкції майбутнього протеза або лікувального апарату. На робочих моделях виготовляють зубні протези.

Допоміжні моделі служать для передачі інформації про будову зубної рядіви щелепи, що протилежної протезується (в тому випадку, якщо заміщається дефект зубної рядіви тільки на одній з щелеп).

За допомогою контрольних моделей здійснюється фіксація початкового, як правило, патологічного стану зубо щелепної системи, а на підставі їх порівняльної оцінки проводиться контроль ефективності лікування.

2. Класифікація відбитків

Відбитки, використовувані в даний час в клініці ортопедичної стоматології, класифікуються по наступних ознаках: анатомічні; функціональні.

Анатомичний відбиток отримують з допомогою стандартних або індивідуальних відбиткових ложок для виготовлення незнімних конструкцій, бюгельних протезів, часткових пластинкових протезів, для виготовлення індивідуальної ложки при протезуванні повними знімними протезами. При цьому функціональні проби не приміняються, а, відповідно, не враховується динамічний функціональний стан рухомих тканин.

Такі відбитки відображають рельєф протезного ложа і тканин за його межами зазвичай в стані відносного фізіологічного спокою жувальної і мімічної мускулатури. Краї анатомічного відбитку можуть бути оформлені активно і пасивно. У першому випадку - за рахунок довільних рухів м'язів губ, щік, які здійснює сам хворий. У другому випадку краю відбитки з боку присінку порожнини рота формує лікар, відтворюючи рукою рухи губ і щік хворого.

Функціональні відбитки знімаються тільки жорсткими індивідуальними ложками. Краї ложки оформляються за допомогою спеціальних функціональних проб, що імітують момент функції жувальних і мімічних м'язів.

Функціональні відбитки, як правило, знімаються для виготовлення повних знімних протезів або за наявності одиночних зубів, а також за показаннями у пацієнтів: з кінцевими дефектами зубних рядів при значній атрофії альвеолярного відростка і тіла нижньої щелепи, вираженому під'язиковому валіку, що налягає на протезне ложе, при поперечних рубцевих складках, що мають високе прикріплення;

• з повздовжніми складками слизової оболонки на альвеолярному відростку, які необхідно розпрямити при знятті відбитків;

• з одиночним зубом на верхній або нижній щелепах, особливо при застосуванні телескопічної системи кріплення;

• з двома-трьома поруч стоячими зубами, коли стандартні ложки не дозволяють отримати відбитки з чіткою границею між рухливою і податливою слизовою оболонкою;

•у всіх випадках, коли форма зубного ряду, що зберігся і беззубих альвеолярних відростків нетипова і не дозволяє добитися успіху при отриманні відбитків стандартною ложкою;

•у інших випадках, коли умови для зняття відбитків сприятливі, але в наборі немає відповідної ложки. У решті випадків достатньо отримати якісні анатомічні відбитки.

2. По кількості зубів (обхвату тканин протезного ложа), з яких знімаються відбитки:

• повні;

• часткові.

Повними називаються відбитки, отримані зі всього зубного ряду (альвеолярного відростка) і прилеглих до них м'яких тканин, частковими — з ділянки зубного ряду або альвеолярного відростка.

3. По ступеню тиску на слизову оболонку протезного ложа під час зняття відбитку: •Компресійні:

- довільно-компресійні;

- функціонально-компресійні.

• Декомпресійні (розвантажуючі);

• Відбитки з диференційованим тиском.

Компресійні відбитки отримують за допомогою жорстких індивідуальних ложок і термопластичних мас під безперервним тиском, що забезпечує здавлення судин слизової оболонки твердого піднебіння і їх спорожнення.

При отриманні компресійного відбитку істотне значення має характер тиску на ложку. Відбитки, отримані під тиском, що створюється за допомогою рук лікаря, називають довільно-компресійними, оскільки вони не відтворюють функціонального навантаження на тканині протезного ложа у момент їх отримання.

Інший спосіб забезпечення компресії — отримання відбитку під тиском зусилля жувальних м'язів в положенні центральної оклюзії.

Декомпрессионний відбитки отримують, використовуючи перфоровані індивідуальні ложки і рідкотекучі відбиткові матеріали. Класифікація відбитків

Таким чином, по методиці отримання всі відбитки можна розділити на групи.

Отримання якісного відбитку залежить від:

• правильного підбору відбиткової ложки;

• якості і кількості відбиткового матеріалу;

• дозування і замішування відбиткового матеріалу;

• адгезивній здібності відбиткового матеріалу до ложки;

• методики зняття відбитку;

• правильного зберігання відбиткової маси;

• правильного зберігання готового відбитку.