7. Випробування трансформаторів, підготовка їх до вмикання.

Випробування трансформаторів є приймально-здавальні і профілактичні.

Приймально-здавальні випробування проводять у період монтажу і після нього для перевірки відповідності трансформаторів ГОСТам та ДСТУ і технічним умовам на постачання, перевірки якості обладнання і монтажу для розв'язання питання про можливість введення трансформатора в експлуатацію, зняття характеристик ізоляції, що необхідно в подальшому для оцінки стану трансформатора при експлуатації.

Профілактичні випробування в умовах експлуатації проводять, як правило, у період поточних або капітальних ремонтів для перевірки стану трансформаторів, які знаходяться в експлуатації, і якості виконання ремонту. При необхідності профілактичні випробування проводять між ремонтами для контролю стану ізоляції трансформатора, якщо є ознаки її погіршення.

Обсяг приймально-здавальних і профілактичних випробувань встановлюють згідно з ПУЭ і Нормами випробування електрообладнання.

Обсяг приймально-здавальних випробувань, передбачених ПУЭ, включає такі роботи:

визначення умов вмикання трансформаторів;

вимірювання характеристик ізоляції;

випробування підвищеною напругою промислової частоти ізоляції обмоток разом з вводами та ізоляції доступних стяжних шпильок, пресуючих кілець, ярмових балок (при огляді активної частини);

вимірювання опору обмоток постійному струму на всіх відгалуженнях;

перевірка коефіцієнта трансформації на всіх ступенях переключення;

перевірка групи з'єднання трифазних трансформаторів і полярності виводів однофазних;

вимірювання струму і втрат холостого ходу;

перевірка роботи перемикального пристрою і зняття колової діаграми;

випробування бака з радіаторами гідравлічним тиском;

перевірка системи охолодження;

перевірка стану силікагелю;

фазування трансформаторів;

випробування трансформаторного масла;

випробування вмиканням поштовхом на номінальну напругу.

Наведений обсяг випробувань обов'язковий для маслонаповнених

трансформаторів потужністю більшою ніж 1600 кВА, а для трансформаторів потужністю до 1600 кВА випробування проводяться за пунктами 1,2,4,8,9,11...14.

Перед початком випробування необхідно провести зовнішній огляд трансформатора, у процесі якого перевіряють справність бака і радіаторів, стан ізоляторів, рівень масла, цілість рівня скла покажчика масла, заземлення трансформатора тощо.

8. Порядок проведення випробування асинхронного електродвигуна з комутаційними апаратами після ремонту.

Електродвигуни постійного струму широко застосовують у промисловості, транспортних, кранових і інших установках для привода механізмів, де потрібне широке плавне регулювання частоти обертання. Одна і та сама електрична машина може працювати як у режимі двигуна, так і в режимі генератора. Цю властивість електричної машини називають оборотністю.

Обмотка якоря електродвигуна (виводи R1 і R2 на стенді) має малий опір, і якщо подати напруга на неї без підключення обмотки збудження (виводи М1 і М2 на стенді), те відбудеться коротке замикання. Прямий пуск двигуна викликає різкий кидок струму й отже різкий ривок вала, що несприятливо впливає на робочі механізми. Тому при пуску електродвигунів звичайно застосовують або плавний пуск (у регульованих приводах плавно збільшується напруга) або ступінчастий (у ланцюзі якоря з витримками часу шунтуются додаткові резистори).

У процесі експлуатації електродвигуна постійного струму його вузли зношуються й вимагають періодичного обслуговування й ремонту. Двигуни постійного струму мають колектор, на якому відбувається комутація секцій обмоток якоря під напругою, що викликає іскріння при переході щітки на сусідню ламель. Робота в таких умовах викликає швидке зношування щіток і поверхні ламелей колектора. Тому періодично необхідно робити огляд колектора й перевірку стану щіток. Зношені й ушкоджені щітки необхідно негайно міняти, а забруднення колектора вугільним нальотом від щіток може стати причиною росту струму споживання двигуном і отже посиленому зношуванню колектора. Важливе значення має й стан механічних вузлів двигуна: цілісність підшипників, наявність і своєчасна заміна в них змащення, а також чистота й відсутність окислів на затискачах виводів двигуна й під’єднаних до нього проводів.

Обов'язковою є перевірка опору ізоляції двигуна, для уникнення враження електричним струмом обслуговуючого персоналу. Ізоляція обмоток електричних машин і проводів відносно легко зазнає змін під впливом температури, вологості, забруднення і т.д. Відбувається старіння ізоляції, що негативно впливає на її якість, електричну міцність. Із цієї причини контроль над її якістю повинен бути періодичним.

Згідно ПУЕ вимір опору ізоляції силових і освітлювальних електроустановок, що працюють при номінальній напрузі 127-660В, роблять мегометром з напругою 1000В. Припустимі норми опору ізоляції для електричних машин, проводів і кабелів указують у технічних умовах або НТД. Для електричних машин напругою до 1000В опір ізоляції обмоток повинен становити не більш 0,5 МОм. Опір ізоляції обмоток вимірюють між окремими обмотками, а також між кожною обмоткою й корпусом електричної машини.

Тому після ремонту двигун піддають ретельному огляду й перевірці за всіма цими пунктами.