15 Порядок проведення випробування конденсаторів. Їх вплив на зміну коефіцієнта потужності.

Підйом напруги при випробуванні конденсаторів рекомендується починати з величини, що не перевищує 25-30% випробувального напруги. Швидкість підвищення напруги до 50% випробувального може бути довільною; надалі напруга слід плавно підвищувати до повного значення зі швидкістю 0,5 кВ в секунду. Відлік часу витримки конденсатора під напругою повинен починатися з моменту, коли напруга досягне величини, встановленої для випробуваного конденсатора.

Після витримки протягом 1 хв напруга на конденсаторі плавно знижується до значення, що не перевищує 30% від випробувального, після чого ланцюг може бути розімкнути. Неприпустимі різкі скачки напруги при підйомі або зниженні напруги під час випробування. Зняття напруги «поштовхом» допускається лише в тих випадках, коли це необхідно для забезпечення безпеки людей або цілості обладнання.

Під час випробування повинно проводитися безперервне спостереження з безпечної відстані за станом випробуваного конденсатора. Це спостереження може бути візуальним або за допомогою сигналізації. Спостереження ведуть також за показниками вольтметра, що вимірює подається на конденсатори напруга.

Ізоляція вважається такою, що витримала випробування, якщо не відбулося пробою або перекриття ізоляції; не було відзначено часткових порушень ізоляції, виявлених за показниками приладів (амперметром, вольтметром і т. п.) або наглядом (розряди в баку, виділення газу і диму, сильні ковзаючі розряди по поверхні і т. п.); не було відзначено місцевого нагріву ізоляції.

16. Огляд, дефектація та підготовка електричної машини до ремонту.

Електрична машина, яка надходить для ремонту, повинна бути укомплектована всіма необхідними деталями, очищена від бруду і пилу, шків або напівмуфти повинні бути зняті. Потрібно перевірити стан корпусу, перевірити кріплення деталей, фланців, панелей затискачів, вивідних кінців, оглянути підшипникові щити. Заміряти величину повітряного зазору не менше ніж в чотирьох точках по обидва боки машини, а також величину осьового переміщення ротора, перевірити цілісність обмоток, заміряти їх омічний опір і опір ізоляції.

Вимірювання опору ізоляції виконують мегаомметром 1000 - 2500 В. Вимірювання опору обмоток або її частин рекомендується проводити універсальним мостом опорів або спеціальними щупами методом амперметр - вольтметр. Крім того, існують спеціальні апарати CM-l, СМ-2 або ЕЛ-l, що дозволяють визначити виткові замикання, обриви в обмотках, знаходження паза з короткозамкненим витком, правильність з'єднання обмоток, маркування вивідних кінців і інші пошкодження.

Якщо несправності, виявлені при зовнішньому огляді, не перешкоджають включенню машини під напругу, її запускають вхолосту. При цьому контролюють вібрацію, нагрів окремих частин, іскріння на кільцях або колекторі, звертають увагу на рівень шуму.

Температуру окремих доступних місць електродвигуна визначають спиртовими термометрами палочного типу, що мають циліндричну форму і порівняно невеликі розміри по висоті і діаметру (6-7 мм). Резервуар термометра обертають фольгою, щоб можна було щільніше притиснути до нагрітої поверхні. Широко поширений спосіб вимірювання температури - термопара з індикатором температури. Температура підшипника може бути вище норми в результаті пошкодження його або відсутності мастила результати огляду, замірів і спостережень заносять в протокол, журнал або відомість дефектів (ремонтну відомість), які є основними документами для ремонту.

Повне уявлення про обсяг і характер ремонту електричної машини може бути отримано тільки після її розбирання, огляду і дефектації окремих її частин.

Розбирання роблять обережно, уникаючи ударів молотком або великих зусиль. Болти або гайки, які туго відкручуються попередньо змочують гасом і залишають на кілька годин, щоб вони легше відкручувались.

На основні вузли і деталі навішують бирки, на яких вказують приналежність їх до даної машини. Дрібні деталі складають у ящики. Болти, гайки і шпильки після розбирання ввертають на місце, щоб уникнути їх втрати .