13 Контроль стану засобів і систем автоматизації.

Автоматичні системи контролю здійснюють контроль різноманітних параметрів і величин, які характеризують роботу технічного агрегату, або протікання якого-небуть процесу. Вони забезпечують автоматичне вимірювання, що передається вимірюючим, реєструючим чи записуючим пристроям.  Автоматичні системи сигналізації призначені для повідомлення обслуговуючого персоналу про стан технічного обладнання чи протікання процесу. Сигналізація здійснюється акустичним або візуальним сигналом.  Автоматичні системи блокування і захисту призначенні для запобігання аварійних ситуацій, тобто без участі людини діють на даний агрегат. Частково чи повністю припиняючи його роботу.  Автоматичні системи пуску і зупинки забезпечують включення і зупинку двигунів і приводів по наперед заданій програмі.  Автоматичні системи сигналізації, контролю, блокування і захисту, пуску і зупинки є розімкнутими.  Вхідними сигналами універсальних показуючих, реєструючих та регулюючих при ладів є уніфіковані сигнали зв'язку в ДСП. Тому такі прилади можуть бути застосова ні для вимірювання, індикації та реєстрації контрольованих параметрів, сигналізації, стабілізації, програмного регулювання параметрів, значення яких можуть бути перет ворені в уніфіковані сигнали, наприклад: 0...5 мА або 20...100 кПа.  До централізованих систем автоматизації відносять спеціально розроблені ком плекси апаратури:  а) агрегатовані комплекси засобів контролю та регулювання;  б) мікропроцесорні засоби диспетчеризації, автоматики та телемеханіки;  в) пневматичні агрегатні функціонально-апаратні комплекси та установки.  Ці засоби забезпечують побудову систем неперервного та циклічного контролю та багатоканального регулювання параметрів різних технологічних процесів та окремих агрегатів, інформацію про які доцільно передавати та обробляти в аналоговій формі, а видавати операторові - як в аналоговій, так і в цифровій формі.  Пристрої та системи локальної автоматизації можна детальніше групувати за таки ми ознаками:  - за рівнем автоматизації - на автоматичні та автоматизовані;  - за ступенем автоматизації - на системи часткової, комплексної та повної автоматизації;  - за призначенням - на системи автоматичного контролю, керування, регулювання, сигналізації, блокування та захисту;  - за принципом керування - на розімкнуті, замкнуті та комбіновані;  - за характером зміни регульованої величини - на стабілізуючі, слідкуючі, програмні, екстремальні, оптимальні, адаптивні;  - за характером носія енергії - на електричні, пневматичні, гідравлічні та комбіновані

14 Налагодження і регулювання магнітних пускачів, теплових реле і пристроїв температурного захисту.

У с.г. виробництві застосовують дуже багата кількість типів магнітних пускачів, деякий перелік яких наведено вище. Операції по випробуванню та налагоджуванню для всіх типів пускачів однакова.

Зовнішній огляд

До складу зовнішнього огляду входить:

- перевірка стану головних і блокувальних контактів (наявність нагару, слідів окислення, перегріву);

- перевірка товщини металокерамічного шару головних контактів

- перевірка стану пружин головних і блокувальних контактів (відсутність корозії і пошкоджень);

- перевірка стану дугогасящих камер (відсутність тріщин, сколов, підгорянь);

- перевірка стану магнітної системи (щільність прилягання якоря до ярма перевіряється щупом 0,05 мм);

- перевірка цілісності к.з. витка;

- перевірка стану котушки МП (відсутність пошкоджень лакових покриттів, підтікання лаку, обрив дротів);

Визначення опору ізоляції

Перевіряється мегомметром М4100/3(500В) або М4100/4( 1000В); заміри проводяться між полюсами та між кожним полюсом і заземленими частинами в місці кріпленням корпусу пускача. При цьому R_із повинно бути: R_із > 0,5Мом.

Перевірка і регулювання механічної частини

Перевірка та регулювання механічної частини полягає у наступному (див. рисунок 8.7):

• перевірка розчинів головних контактів h_pг= от 2,5 мм для ПМЕ до 3,7 мм для ПАЕ

• перевірка розчинів контактів блоку h_p6= 2,5 до 3,0 мм

• перевірка провалів головних контактів h_пг= 2,0±0,4 мм до 2,5±0,5 мм

• перевірка провалів блокувальних контактів h_nб = 2,0±0,4 мм до 2,5±0,5 мм

Перевірка під струмом

При перевірці під струмом виконуються наступні дії:

- перевірка натиснення пружин (проводиться динамометром)

а) для головних контактів Р_ус.г= 0,11-0,45 кГс

б) для блок-контактів Р_ус.г⁼ 0,1-0,27 кГс

Р_ус.г= 0,11- 0,45 кГс = (1,1-4,4) Н

Р_ус.г= 0,11 - 0,27 кГс = (0,98-2,6) Н

- вимірювання напруги котушки МП при втягуванні і відпуску якоря

а) надійне втягування при U_к= 0,85 U_н._п

б) відпуск при U_к< 0,7 U_н._п

- вимірювання падіння напруги на головних контактах:

a) U_конт = 70 мВ при І_н.п= 50А

Рисунок 1 - Контактна система магнітних пускачів і контакторів:

а,в – розчини; б,г – провали

б) при I_вип < 50 А

- вимірювання опору котушки пускача постійному струму (вимірюємо U в мВ і струм в мА). Опір розраховується за виразом:

При цьому повинно бути: R_{к.const.вим} = R_{к.const.зав} ± 2-3%

Перевірка і налагоджування теплових реле

Номенклатура теплових реле, які застосовуються для захисту електроустановок наведено вище. Вставки в теплових реле лежать в діапазоні від 0,2 до 1,0 І_н.тр, залежно від типу реле і розрахункового струму (або І_н) електроустаткування, що захищається.

Реле РТЛ і РТТ не мають змінних нагрівальних елементів, але забезпечують:

• прискорене спрацьовування при обриві однієї з фаз;

• температурну компенсацію;

• регулювання струму неспрацьовування. Перш ніж приступити до регулювання реле необхідно:

• провести зовнішній огляд;

• зміряти опір ізоляції;

• зняти часострумову характеристику і порівняти з типовою;

Зняття часострумової характеристики. Схема для випробування реле представлена на рисунку. При цьому послідовність дій наступна:

• встановлюють І_вип= k І_н.уст, де k= 1,2; 1,5; 2,5; і т.д.;

• знімають час, за який відбувається спрацьовування τ_спр.тр;

• за одержаними даними будують часострумову характеристику і

порівнюють з типовою;

Рисунок 2 - Схема для випробування теплових реле:

QS - ручний вимикач; FU - запобіжник; TV1 - автотрансформатор; TV2 и ТА — трансформатори напруги (навантажувальний) і струму; KM — контакти магнітного пускача; КК1 и КК2 — теплові елементи.

При цьому експериментальна характеристика повинна лежати в зоні типової для холодного або гарячого стану (рисунок 8.9) . Ручне повернення здійснюється через 1-2 хв. після спрацьовування.

Регулювання реле проводиться при:

• першій їх установці;

• заміні нагрівальних елементів;

• нормальній експлуатації—один раз на 2-3 роки.

Рисунок 3 - Типова часострумова характеристика теплового реле: 1-холодний стан; 2-гарячий стан.

Послідовність дій при регулюванні теплових реле наступна:

- для реле без температурної компенсації:

1. визначають установку реле без температурної компенсації

де с - коефіцієнт ділення шкала; с = 0,05

2) визначаємо поправку на температуру навколишнього середовища

де V₀ - температура навколишнього середовища , С;

Поправка необхідна в тих випадках, коли температура V₀ відрізняється від максимальної (+40) більш чим на 10 °С

3) визначають сумарну уставку

4) на отримане ділення шкали встановлюють стрілку регулюючого гвинта.

- для реле з температурною компенсацією

1. ексцентрик встановити в положенні +5;

2. встановити І_вип = 1,5 _Ін..утр;

3. через 145с (70с для ТРН-10) ексцентрик повернути убік -5 до спрацьовування реле;

4. знеструмити реле і охолодити;

5. подати живлення і зміряти τ_ср; якщо τ_ср = 145 ± 2с — припинити регулювання.