Вектор намагніченості[ред. • ред. Код]
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ве́ктор намагні́ченості або намагні́ченість — характеристика відгуку середовища на прикладене до нього магнітне поле, магнітний момент одиниці об'єму речовини.
Позначається
зазвичай літерами 
або 
.
,
де 
— магнітна
індукція, 
— напруженість
магнітного поля [1].
Фізична природа[ред. • ред. Код]
Намагніченість зумовлена або мікроскопічними струмами, які виникають в речовині у зовнішньому магнітному полі, або спінами.
В певних речовинах, які називаються феромагнетиками намагніченість може існувати без зовнішнього магнітного поля. Такі речовини утворюють постійні магніти.
Зв'язок з напруженістю магнітного поля[ред. • ред. Код]
Наведена в середовищі намагніченість пропорційна напруженості магнітного поля
,
де величина χ — магнітна сприйнятливість.
41.Діамагнетики. Парамагнетики
Парамагнетики
- речовини, які намагнічуються у
зовнішньому магнітному полі в напрямку
зовнішнього магнітного поля (J ↑↑ H) і
мають позитивну магнітну сприйнятливість.
Парамагнетики відносяться до слабомагнітних
речовин, магнітна проникність незначно
відрізняється від одиниці
Термін «Парамагнетизм» ввів в 1845 році Майкл Фарадей, який розділив всі речовини (крім феромагнітних) на діа- і парамагнітні.
Атоми (молекули або іони) парамагнетика володіють власними магнітними моментами, які під дією зовнішніх полів орієнтуються по полю і тим самим створюють результуючий поле, що перевищує зовнішнє. Парамагнетики втягуються в магнітне поле. Під час відсутності зовнішнього магнітного поля парамагнетик НЕ намагнічений, так як через теплового руху власні магнітні моменти атомів орієнтовані абсолютно безладно.
До парамагнетикам відносяться алюміній (Al), платина (Pt), багато інших метали (лужні і лужноземельні метали, а також сплави цих металів), кисень (О2), оксид азоту (NO), оксид марганцю (MnO), хлорне залізо (FeCl3) та інші.
Парамагнетиками стають ферро- і антиферомагнітні речовини при температурах, що перевищують, відповідно, температуру Кюрі або Нееля (температуру фазового переходу в парамагнітний стан).
Діамагне́́тики — речовини з від'ємною магнітною сприйнятливістю.
Явище діамагнетизму зумовлене ларморівською прецесією електронів у магнітному полі.
Процеси, які визначають діамагнітні властивості речовини, відбуваються у всіх, без винятку, матеріалах, але вони слабкі й у випадку парамагнетиків не грають суттєвої ролі порівняно із іншими процесами.
Ідеальний діамагнетик має магнітну сприйнятливість рівну −1, що призводить до виштовхування магнітного поля із речовини. Ідеальними діамагнетиками є надпровідники.
42. Феромагнетики та їх властивості
Феромагне́тики — деякі метали (залізо, нікель, кобальт, гадоліній, манган, хром та їхні сплави) з великою магнітною проникністю, що проявляють явище гістерезису; розрізняють м'які феромагнетики з малою коерцитивною силою та тверді феромагнетики з великою коерцитивною силою. Феромагнетики використовуються для виробництва постійних магнітів, осердь електромагнітів та трансформаторів.
Найтиповішою властивістю є нелінійний характер процесу намагнічення
Феромагнетики сильно втягуються в область сильнішого магнітного поля.[Джерело?]
Магнітна сприйнятливість феромагнетиків позитивна і значно більше одиниці.[Джерело?]
При не дуже високих температурах феромагнетики характеризуються спонтанною намагніченістю, яка сильно змінюється під впливом зовнішніх дій[Джерело?].
Властивості феромагнетиків пов'язані з наявністю у їхній структурі груп атомів, які називаються доменами, котрі вже мають узгоджену орієнтацію елементарних магнітних полів. Орієнтація полів самих доменів, яка відбувається при намагнічуванні, створює власне поле речовини значно сильніше, ніж у інших магнетиків, у яких відбувається лише часткова орієнтація елементарних полів атомів речовини. Орієнтація полів доменів значною мірою зберігається і після припинення дії зовнішнього поля. Така суть залишкового намагнічування. Проте інтенсивний тепловий рух може зруйнувати цю орієнтацію, тому за високої температури феромагнітні речовини втрачають свої магнітні властивості.
Також ферромагнетикам притаманний Ефект Барнета - намагнічування під час обертання навіть у відсутності зовнішнього магнітного поля.