- •14. Циркуляція есп. Потенціальний характер есп
- •15.Електричний диполь та його характеристики. Обертаючий момент, діючий на диполь у зовнішньому есп
- •16.Полярні та неполярні діелектрики. Поляризація діелектриків. Вектор поляризації. Електричне зміщення(незавершене)
- •17.Сегнетоелектрики та їх властивості. П’єзо- та піроелектрики
- •Поляризованість сегнетоелектриків[ред. • ред. Код]
- •Застосування[ред. • ред. Код]
- •Типи речовин, в яких виникає п'єзоелектричний ефект[ред. • ред. Код]
- •Приклади п'єзолектриків[ред. • ред. Код]
- •21.Енергія есп. Густина енергії
- •23. Ерс джерела струму
- •24. Опір провідника. Питомий опір провідника та його температурна залежність. Провідність провідника
- •25. Класична теорія електронної провідності металів( основні положення, досягнення та недоліки)
- •26. Рухливість носіїв заряду та її зв’язок з питомою електропровідністю провідника(доповнить)
- •27. Закон Ома
- •Перше правило Кірхгофа[ред. • ред. Код]
- •Друге правило Кірхгофа[ред. • ред. Код]
- •Використання[ред. • ред. Код]
- •29. Закон Джоуля-Ленса(дві форми). Потужність тепловиділення та густина
- •Визначення[ред. • ред. Код]
- •Закон Джоуля-Ленца в диференційній формі[ред. • ред. Код]
- •32. Циркуляція мп. Закон повного струму. Вихровий характер мп
- •33. Теорема Гауса для мп
- •Теорема Гауса в диференціальній формі[ред. • ред. Код]
- •Теорема Гауса для полів у середовищі[ред. • ред. Код]
- •Магнітне поле[ред. • ред. Код]
- •34. Сила Лоренца. Окремі випадки дії сили Лоренца
- •35. Магнітна взаємодія двох паралельних провідників зі струмом. Визначення Ампера
- •37. Робота з переміщення провідника зі струмом у мп. Магнітний потік
- •Вектор намагніченості[ред. • ред. Код]
- •Фізична природа[ред. • ред. Код]
- •Зв'язок з напруженістю магнітного поля[ред. • ред. Код]
- •42. Феромагнетики та їх властивості
- •43. Явище ем-індукції. Закон Фарадея. Правило Ленца та приклади його застосування
- •44. Струми Фуко
- •45.Скін-ефект
- •Наслідки скін-ефекту[ред. • ред. Код]
- •46. Взаємна індукція
- •48. Мп довгого соленоїда. Індуктивність довгого соленоїда
- •49. Енергія мп. Густина енергії
- •51. Загальна характеристика теорії Максвелла
- •52. Рівняння Максвелла
17.Сегнетоелектрики та їх властивості. П’єзо- та піроелектрики
Сегнетоеле́ктрики або фероеле́ктрики — речовина, яка має спонтанний дипольний електричний момент в одній із кристалічних фаз, що існує в певному діапазонітемператур.
Прикладом сегнетоелектрика є сегнетова сіль, від назви якої походить назва класу речовин, а також титанат барію.
Температурний діапазон, в якому сегнетоелектрик має спонтанний дипольний момент, називається полярною областю. Кристалічна модифікація, в якій сегнетоелектрик спонтанно поляризований називається полярною фазою. Кристалічна модифікація, в якій спонтанний момент відсутній називається неполярною фазою. Температура, при якій відбувається перехід між полярною й неполярною фазами, називається температурою Кюрі.
Більшість сегнетоелектриків мають одну температуру Кюрі, вище якої їхня фаза неполярна, а нижче — полярна. Проте існують сегнетоелектрики, в яких полярна фаза існує в певному температурному діапазоні, наприклад, сегнетова сіль.
Поведінка сегнетоелектриків має багато спільних рис з поведінкою феромагнетиків.
У сегнетоелектричних кристалів існує кілька напрямків (відносно осей кристалічної ґратки), вздовж яких може бути направлений спонтанний дипольний момент. Такі напрямки називаються полярними осями. При відсутності зовнішнього електричного поля сегнетоелектрик розділяється на області повної поляризованості відносно однієї з полярних осей — домени. Якщо полярна вісь лише одна, то можливі тільки дві орієнтації доменів, і кристал має шарувату доменну структуру. Якщо полярних осей кілька, доменна структура кристала сегнетоелектрика складніша.
Завдяки існуванню доменів при відсутності зовнішнього поля сумарний дипольний момент кристала сегнетоелектрика зазвичай дорівнює нулю, але в зовнішньому полі домени переорієнтовуються. В сегнетоелектриках спостерігається діелектричний гістерезис, аналогічний магнітному гістерезису феромагнетиків.
Поляризованість сегнетоелектриків[ред. • ред. Код]
Особливістю сегнетоелектриків, яка визначає їхнє значення для електроніки, є аномально велике значення діелектричної проникності в полярній фазі.
Поляризовність сегнетоелектриків α в неполярній фазі зростає при наближенні до температури фазового переходу за законом
,
де
С — константа для даного матеріалу,
T — температура, а
інша
стала, яка називається температурою
Кюрі-Вейса й
близька за значенням до температури
Кюрі. Як видно, навіть у неполярній фазі
в околі фазового переходу значення
поляризовності аномально велике.
Застосування[ред. • ред. Код]
Завдяки великій діелектричній проникності сегнетоелектрики широко використовуються при виготовленні конденсаторів
П'єзоелектри́чні матеріа́ли (п'єзоелектрики) — це речовини що змінюють свої розміри при подачі до них електричного поля, і навпаки при стисненні яких на певних точках їхніх поверхонь виникає електричне поле. Широко використовуються в сучасній техніці: давачі тиску, п'єзоелектричні детонатори, джерела звуку величезної потужності, мініатюрні генератори високої напруги, конденсатори і ін. Найчастіше сучасна людина зустрічається з ними наприклад в запальничках.
