- •14. Циркуляція есп. Потенціальний характер есп
- •15.Електричний диполь та його характеристики. Обертаючий момент, діючий на диполь у зовнішньому есп
- •16.Полярні та неполярні діелектрики. Поляризація діелектриків. Вектор поляризації. Електричне зміщення(незавершене)
- •17.Сегнетоелектрики та їх властивості. П’єзо- та піроелектрики
- •Поляризованість сегнетоелектриків[ред. • ред. Код]
- •Застосування[ред. • ред. Код]
- •Типи речовин, в яких виникає п'єзоелектричний ефект[ред. • ред. Код]
- •Приклади п'єзолектриків[ред. • ред. Код]
- •21.Енергія есп. Густина енергії
- •23. Ерс джерела струму
- •24. Опір провідника. Питомий опір провідника та його температурна залежність. Провідність провідника
- •25. Класична теорія електронної провідності металів( основні положення, досягнення та недоліки)
- •26. Рухливість носіїв заряду та її зв’язок з питомою електропровідністю провідника(доповнить)
- •27. Закон Ома
- •Перше правило Кірхгофа[ред. • ред. Код]
- •Друге правило Кірхгофа[ред. • ред. Код]
- •Використання[ред. • ред. Код]
- •29. Закон Джоуля-Ленса(дві форми). Потужність тепловиділення та густина
- •Визначення[ред. • ред. Код]
- •Закон Джоуля-Ленца в диференційній формі[ред. • ред. Код]
- •32. Циркуляція мп. Закон повного струму. Вихровий характер мп
- •33. Теорема Гауса для мп
- •Теорема Гауса в диференціальній формі[ред. • ред. Код]
- •Теорема Гауса для полів у середовищі[ред. • ред. Код]
- •Магнітне поле[ред. • ред. Код]
- •34. Сила Лоренца. Окремі випадки дії сили Лоренца
- •35. Магнітна взаємодія двох паралельних провідників зі струмом. Визначення Ампера
- •37. Робота з переміщення провідника зі струмом у мп. Магнітний потік
- •Вектор намагніченості[ред. • ред. Код]
- •Фізична природа[ред. • ред. Код]
- •Зв'язок з напруженістю магнітного поля[ред. • ред. Код]
- •42. Феромагнетики та їх властивості
- •43. Явище ем-індукції. Закон Фарадея. Правило Ленца та приклади його застосування
- •44. Струми Фуко
- •45.Скін-ефект
- •Наслідки скін-ефекту[ред. • ред. Код]
- •46. Взаємна індукція
- •48. Мп довгого соленоїда. Індуктивність довгого соленоїда
- •49. Енергія мп. Густина енергії
- •51. Загальна характеристика теорії Максвелла
- •52. Рівняння Максвелла
45.Скін-ефект
Скін-ефе́кт (від англ. skin — шкіра) — явище проникнення електромагнітного поля в провідник на певну глибину, яка називається скін-шаром. Водночас, скін-ефект призводить до протікання струму в провіднику в основному в області скін-шару, і, як наслідок, збільшення опору провідника. Тобто скін-ефект - це проходження змінного електричного струму високої частоти не через увесь переріз провідника, а переважно лише в поверхневому шарі.
Інша назва – поверхневий ефект.
Глибина скін-шару визначається формулою[1]
де
—
глибина скін-шару, с — швидкість
світла,
— магнітна
проникність речовини
провідника,
— електропровідність,
—
лінійна частота.
Густина струму в провіднику спадає від поверхні експоненційно:
де j — густина струму, а x — віддаль від поверхні.
За аналогічним законом спадають також напруженість електричного і магнітного полів електромагнітної хвилі.
Глибина скін-шару зменшується зі збільшенням частоти. Якщо при частоті 50 Гц глибина скін-шару в міді становить 0,7 см, то на частоті 0,5 МГц — 0,007 см.
Скін-ефект призводить до збільшення опору провідника високочастотному струму. Це збільшення стає помітним тоді, коли радіус провідника має однаковий порядок величини з глибиною скін-шару. При частоті 1 МГц опір мідного провідника з діаметром 2 мм збільшується майже в 7 разів, а отже збільшуються втрати на нагрівання провідника.
Наслідки скін-ефекту[ред. • ред. Код]
Скін-ефект призводить до нагрівання провідників у електронних пристроях, зокрема у мікропроцесорах, відтак накладає обмеження на підвищення, наприклад, тактової частоти, на якій працює комп'ютер.
46. Взаємна індукція
Явище взаємної індукції полягає в тому, що при зміні сили струму в одному контурі, його змінне магнітне поле збуджує індукційний струм в іншому (сусідньому) контурі.
Н
ехай в
контурі К1 (рис.11.9)
існує струм І1,
то магнітний потік, створюваний ним,
пронизує контур К2,
та здатний збуджувати ЕРС індукції.
Тоді
,
де L21 −
коефіцієнт взаємної індукції К2 відносно
К1. Якщо
б, навпаки існував струм в контурі К2,
то він би створював магнітний потік
через перший контур:
, L12 −
коефіцієнт взаємної індукції К1відносно
К2.
Припустимо, що в обох контурах існують струми, відповідно І1 та І2, при цьому контур К1 − нерухомий, а контур К2 − переміщується із нескінченності в задане положення. Це значить, що магнітний потік через цей контур змінюватиметься від 0 до Ф12, а виконану роботу можна обрахувати, як A1=I2∙Ф12=L21∙I1∙I2. Аналогічно, для переміщення К1 відносно К2, коли останній − нерухомий: A2=I1∙Ф21=L12∙I1∙I2.
Так як в обох випадках виконана робота є мірою взаємної енергії контурів і ця енергія не залежить від способу одержання системи, то з рівності А1=А2 випливає, щоL12=L21=L, тобто, коефіцієнт взаємної індукції двох контурів чисельно дорівнює спільному потоку магнітної індукції, утворюваному одиничним струмом в одному із контурів.
Якби
в К1 змінювався І1 ,
то в К2 виникла
б ЕРС індукції
.
Тобто, бачимо, що коефіцієнт взаємної
індукції двох контурів чисельно
дорівнює ЕРС індукції, яка виникає в
одному із контурів, коли в другому
контурі сила струму змінюється на
одиницю за одиницю часу.
Явище взаємної індукції застосовується в трансформаторах. 47. Самоіндукція. Індуктивність
Самоіндукція — явище виникнення електрорушійної силивпровідникупри змініелектричного струмув ньому. Знак електрорушійної сили завжди такий, що вона протидіє зміні сили струму. Самоіндукція призводить до скінченного часу наростання сили струму при вмиканніджерела живленняі спадання струму при розмиканніелектричного кола.
Величина електрорушійної сили самоіндукції визначається за формулою
,
де — е.р.с., — сила струму, L — індуктивність.
індуктивність, або статична індуктивність контура зі струмом. Вперше введена в обіг Олівером Хевісайдом. За одиницю індуктивності в системі СІ взята генрі. Вона дорівнює індуктивності такого контура, магнітний потік самоіндукції якого при струмі в 1 ампер, дорівнює 1 веберу.
Індукція взаємна, явище, в якому виявляється магнітний зв'язок двох (або більш) електричних ланцюгів. Завдяки цьому зв'язку виникає едс(електрорушійна сила) індукції в одному з контурів при зміні струму в іншому. Кількісною характеристикою магнітного зв'язку електричних ланцюгів є індуктивність взаємна . І. ст лежить в основі дії трансформаторів .
