- •Реферат
- •«Формування професійної компетентності майбутніх вчителів до викладання інформатики в початковій школі»
- •1. Україномовний огляд наукових робіт, прочитаних іноземною мовою
- •1. Sibert e.S., Peterson t. And Schramm w. Four Teories of the Press. – Urbana, 1986. – 256 p.
- •2. McLuhan m., Understanding Media: The Extensions of Man. – n.Y.: McGraw Hill, 1964. – 464 с.
- •3. McLuhan m., The Gutenberg Galaxy: The Making of Typographic Man. – Toronto: University of Toronto Press, 1962. – 294 р.
- •4. Rogers Everett m. A History of Communication Study. A Biographical Approach. N.Y., London, Toronto, Sydney, Singapore, 1997. – 365 р.
- •7. Hart h.L.A. The Concept of Law. 2nd ed. With Hart’s Postscript / Eds. P. Bulloch and j. Raz. – Oxford: Oxford Univer-sity Press, 1994. – 263 p.
- •5. Baron s.I. And Davis d.K. Mass Communication Theory; Foundation and Future. – Belmont, 1995. – 476 р.
- •6. Grossberg, l., Wartella, e., Whitney. D.C., Wise, j.M. MediaMaking: Mass Media in a Popular Culture. – Thousand Oaks, ca: Sage Publications, 2006. – 126 р.
- •8. Thompson John Brookshire. The Media and Modernity: a Social Theory of the Media. – Cambridge: Polity; Stanford: Stanford University Press, 1995. – 314 p.
- •9. McChesney r.W. Communication Revolution: Critical Junctures and the Future of Media. New York: The New Press, 2007. – 378 р.
- •10. McChesney r.W. The Death and Life of American Journalism: The Media Revolution that Will Begin the World Again (with John Nichols). – New York: Nation Books, 2010. – 346 р.
- •11. Hoggart r. Mass Media in a Mass Society: Myth and Reality. Continuum International Publishing Group – Academi, 2004. – 326 р.
- •12. Hall, s. Encoding, decoding in the television discourse // Hall, s., Hobson, d. & Lowe, p. (eds). Culture, Media, Language. – London: Hutchinson, 1980. – 446 р.
- •2. Англо-український словник
- •Applied characteristics of the media law in the context of ukrainian media functioning
- •The content of the thesis
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Висновки
Таким чином, опрацювання англомовної літератури дозволило визначити рівень вивченості проблеми у зарубіжній науковій традиції, контекстуалізувати вітчизняні дослідження медіа-права у світовий науковий простір й сформувати теоретико-методологічну базу майбутньої дисертаційної розвідки.
Зокрема, встановлено, що в американській та британській традиціях «теорія масової комунікації» загалом, та проблематика медіа-права зокрема, мають статус самостійних галузей наукового знання, зорієнтованих на вивчення впливу ЗМІ на функціонування представницької демократії і розвиток громадянського суспільства. Водночас, значна увага надається філософським (етичним та філософсько-правовим), культурологічним, соціологічним аспектам означеного питання. До прикладу, у працях Ф. Сіберта, Т. Петерсена та В. Шрамма типологізується взаємодія мас-медіа, держави і суспільства. В дослідженнях М. Маклюена аналізується природа соціальних комунікацій як артефакту культури. У розвідках С. Бейрона та Д. Девіса висвітлюється вплив засобів масової комунікації на приватне життя і соціальне самовизначення членів соціуму. Окремим питанням розглядається роль Інтернету у створенні нових форм соціальних комунікацій та його вплив на трансформацію змісту й функцій друкованих і телевізійних ЗМІ. В книзі Л. Гройсберга, І. Уортелла, Д. Вітні, Дж. Вайса аналізується питання впливу мас-медіа на розвиток масової культури та їхній зворотній зв’язок з останньою. В праці відомого англійського соціолога Дж. Томпсона досліджуються місце і роль мас-медіа в житті сучасного суспільства. В книзі американського культуролога, соціолога і теоретика мас-медіа Р. Хогарта розглядається проблема впливу ЗМІ на формування світоглядних уявлень, ціннісних орієнтацій та поведінкових норм масового суспільства. Основним предметом аналізу в книзі відомого британського вченого С. Холла є особливості обробки інформаційного повідомлення з метою його передачі і осмислення споживачем.
Привертає увагу парадигмальна єдність та міждисциплінарний характер сучасних американських та британських досліджень, значна диференціація їхнього предметного поля, множинність методологічних підходів (структурно-функціональний, семіотичний, герменевтичний, компаративістський, системно-синергетичний тощо).
Додаткова цінність аналізу базової для наукової дисципліни «теорія масових комунікацій» американської традиції полягає у тому, що вона має яскраво виявлений прикладний характер і містить значний масив інформації про методи і механізми впливу ЗМІ на суспільство. Саме тому докладний аналіз відображення в ній проблеми взаємодії ЗМІ, влади та суспільства дозволяє не лише сформувати ефективний інструментарій для вивчення сучасного стану вітчизняних ЗМІ, але й здійснити експертну порівняльну оцінку їхнього впливу на цільову аудиторію.
Аналіз праць, присвячених історії розвитку мас-медіа (Р. Еверет) засвідчує, що систематизацію наукових підходів до дослідження проблем масової комунікації в суспільстві доцільно здійснювати за двома основними параметрами: формальним і методологічним. Формальний аналіз передбачає класифікацію теорій в залежності від того, як вони описують співвідношення масової комунікації та суспільства. Загалом, за цим критерієм можемо виділити дві групи праць, в яких представлені соціоцентричний та медіацентричний підходи. Перший заснований на тому, що суспільство первинне стосовно масової комунікації, котра є не більш аніж супідрядним інститутом та агентом в його структурі. Другий ґрунтується на тому, що масова комунікація первинна стосовно суспільства, є самостійно діючим чинником і в цій якості активно формує або руйнує соціальні структури.
В межах кожного з означених підходів можуть застосовуватись різні методи. Так, соціоцентризм може бути як структурно-функціональним, так і постструктуралістським, а феноменологічні дослідження в сфері масової комунікації можуть базуватись як на соціоцентричних, так і на медіацентричних позиціях. Як засвідчує аналіз англомовних наукових праць, в царині теорії масових комунікацій найбільш поширеним підходом є структурно-функціональний, з орієнтацією на емпіричну верифікацію основних теоретичних конструктів.
Також варто відзначити, що в межах американської наукової традиції переважна частина теорій масових комунікацій базується на ідеї соціального консенсусу і будь-які спроби ввести в цю сферу ідеї соціального конфлікту зустрічають спротив наукової спільноти.
Загалом, аналіз англомовної літератури підтверджує важливість рецепції зарубіжного досвіду як в теоретичному осмисленні масових комунікацій і діяльності ЗМІ, так і в конституюванні системи їх правового забезпечення. Водночас, варто зауважити, що буквальне запозичення досягнень американської і британської традицій аналізу засобів масової комунікації навряд чи можливий. На наш погляд, саме усвідомлення принципової соціокультурної різниці між вітчизняною та зарубіжною науковими традиціями здатне упередити некритичне перенесення низки прийомів дослідження на вітчизняний ґрунт і забезпечити більш осмислене засвоєння зарубіжного досвіду. У той же час, окремі досягнення американських та британських досліджень соціальних комунікацій та медіа-права здатні вже сьогодні суттєво збагатити теорію і практику вітчизняних ЗМІ.
