10. McChesney r.W. The Death and Life of American Journalism: The Media Revolution that Will Begin the World Again (with John Nichols). – New York: Nation Books, 2010. – 346 р.

Макчесні Р. Смерть і життя американської журналістики: ЗМІ-революція, що розпочнеться в світі знову. – Нью-Йорк, 2010. – 346 с.

Книга присвячена аналізу актуальних проблем американської журналістики в її взаємодії з державою і суспільством, зокрема правовій. Важливість питання Р. Макчесні обґрунтовує тим, що ЗМІ є реальною противагою корпоративній та політичній владі. Саме вони артикулюють запити суспільства й є засобом розбудови американської демократії.

У співавторстві з журналістом, фундатором мережі засобів масової інформації Free Press Дж. Ніколсом, вчений виявляє причини, сутність і наслідки кризи ЗМІ. Стара журналістика, за думкою авторів, зазнає нищівного занепаду: закриваються щотижневики і щоденні газети, тисячі репортерів отримують повідомлення про звільнення. Чинниками, що зумовили подібну ситуацію, дослідники вважають Інтернет, право власності на ЗМІ й світову економічну кризу. При цьому шлях до покращення ситуації вбачається у державному сприянні журналістиці та її благодійній підтримці.

11. Hoggart r. Mass Media in a Mass Society: Myth and Reality. Continuum International Publishing Group – Academi, 2004. – 326 р.

Хогарт Р. ЗМІ у масовому суспільстві: міфи і реальність. – 2004. – 326 с.

Основною темою нової книги американського культуролога, соціолога і теоретика мас-медіа Р. Хогарта є проблема впливу ЗМІ на формування світоглядних уявлень, ціннісних орієнтацій та поведінкових норм сучасного масового суспільства. За думкою вченого, масові комунікації в ХХІ ст. і сприяють, і перешкоджають розумінню сучасного світу й особистісному самовизначенню кожної людини: доступність інформації усіх видів не призводить до кращого осмислення дійсності. Інформація сама по собі є інертною і формує лише знання, які не завжди породжують вірні оцінки. Крім цього, вона є калейдоскопічною, ідеологізованою й здатною створювати нову міфологію дійсності.

Одним з недоліків сучасного теле- та радіомовлення – провідних поширювачів масової інформації – вчений вважає установку на формування розважального продукту, позбавленого здатності глибокого аксіонормативного впливу на соціум.

12. Hall, s. Encoding, decoding in the television discourse // Hall, s., Hobson, d. & Lowe, p. (eds). Culture, Media, Language. – London: Hutchinson, 1980. – 446 р.

Холл С., Хобсон С. Кодування, декодування в телевізійному дискурсі. – Лондон, 1980. – 446 с.

Основним предметом аналізу в книзі відомого британського вченого С. Холла є особливості обробки інформаційного повідомлення з метою його передачі і осмислення споживачем. Теорія вченого сформульована на прикладі роботи телебачення, проте може бути застосована до будь-яких видів ЗМІ.

Методологічним підґрунтям роздумів дослідника є семіотика структуралізму, згідно котрої будь-яке смислове «повідомлення» конструюється із знаків, які можуть мати явні і неявні смисли в залежності від вибору, який робить «кодер» – комунікатор. Розмаїття смислів залежить від природи мови як інструментарію інформаційної системи і від смислових значень, укладених в комбінаціях знаків і символів в рамках соціальної культури, до якої належать відправник (кодувальник) і одержувач (декодувальник).

Семіотика підкреслює семантичну силу закодованого тексту і розглядає зміст інформаційного повідомлення як міцно впроваджений в останній. Приймаючи базові положення даного підходу, С. Холл вносить в нього низку доповнень. Насамперед, вчений вказує на те, що, кодуючи повідомлення, комунікатори нерідко переслідують ідеологічну, пропагандистську мету, маніпулюючи мовою і медіа-засобами (повідомленням надається «кращий» сенс). Крім цього, автор наголошує, що одержувачі не зобов'язані приймати або декодувати повідомлення такими, якими вони відправлені. Вони можуть чинити опір ідеологічному впливу, застосовуючи альтернативні оцінки у відповідності зі своїм досвідом і поглядами на навколишнє життя.

За думкою дослідника, на шляху від джерела до одержувача (інтерпретатора) медіа-повідомлення проходить кілька стадій й зазнає низки трансформацій. Комунікація ініціюється медіа-інститутами, які передають повідомлення (конформні або опозиційні стосовно домінуючих структур влади) тій чи іншій групі реціпієнтів. Зазвичай, повідомлення кодуються у формі сталих жанрів («новини», «спорт», «поп-музика», «мильна опера», «детективний серіал» тощо), які мають визначений зміст, спрямованість і цільову аудиторію. У свою чергу, глядач сприймає повідомлення ЗМІ згідно власних уявлень, закорінених в особистісному досвіді і повсякденному здоровому глузді. Не випадково, різні групи людей (чи субкультури) займають різні соціальні і культурні ніші інформаційного простору і по-різному сприймають повідомлення ЗМІ. Загальний висновок С. Холла полягає у тому, що декодований сенс не обов'язково має збігатися з тим, який був закодований, хоча він і опосередковується вже сформованими медіа-жанрами і загальною мовною системою. Тому декодування може приймати напрямок, відмінний від передбачуваного: одержувачі можуть читати «між рядків» і навіть «перевертати» початковий сенс.

Отже, теорія С. Холла містить низку принципових положень, а саме: про розмаїтість смислів, закладених у тексті; про первинність (домінуючу роль) одержувача у визначенні сенсу; про існування різних «інтерпретативних» спільнот.

В межах даного дисертаційного дослідження робота вченого важлива тим, що формує більш повне уявлення про природу соціальних комунікацій та множинність методологічних підходів до їхнього вивчення в зарубіжній науковій традиції.