3. McLuhan m., The Gutenberg Galaxy: The Making of Typographic Man. – Toronto: University of Toronto Press, 1962. – 294 р.

Маклюен М. Галактика Гутенберга: створення людини друкованої культури. – Торонто, 1962. – 294 с.

Книга відомого канадського теоретика Маршалла Маклюена є одним з класичних досліджень природи мас-медіа та їхньої ролі в історії культури. За думкою вченого, рушійною силою розвитку суспільства є нові технології, які створюють нові засоби масової комунікації. При цьому каталізатором прогресу постають протиріччя між старими і новими засобами комунікації, а не класова боротьба, як це стверджувалось в теорії марксизму.

Вчений вирізняє три етапи в розвитку цивілізації. Перший – первісна дописемна культура, в якій життя суспільства визначається усними засобами комунікації. На зміну первісній приходить письмово-друкована культура, в межах котрої «світ перестає бути єдиним для всіх» (письмово-друкована комунікація є елітарною і неписемним в ній немає місця). Саме в цей час «акустичний простір» первісної громади змінюється «візуальним». З появою друкарського верстату наступає ера дидактизму та індивідуалізму, яка породжує «типографську й індустріальну людину».

Провідна роль на третьому, сучасному етапі належить електронним засобам комунікації, з появою котрих, за визначенням М. Маклюена, світ перетворюється в «глобальне селище» і повертається до первісного стану, з відродженням у людини багатовимірного сприйняття світу і почуття колективності. В цей час у суспільстві формується нова міфологія, а з допомогою ЗМІ невдовзі «можливо буде тримати під контролем емоційний клімат цілих культур» [р. 51].

Телевізійні мас-медіа М. Маклюен характеризує як «мозаїчний спосіб комунікації», що поєднує на екрані часи і народи й створює міфологізований образ світу, що підмінює соціальну реальність. Глядач, вважає вчений, активно долучається до освоєння телемозаїки: з побаченого кожен формує свою картину, в залежності від світоглядних уподобань, освіти, життєвого досвіду.

Підсумовуючи своє парадоксальне й дискусійне дослідження автор стверджує, що вся цивілізація і життя кожної окремої людини залежать від розвитку засобів масової комунікації.

Теорія М. Маклюена викликала жваві дискусії і набула значної популярності в 1960-х рр. В 1990-х, з розвитком Інтернету, появу котрого передбачив вчений, книга «Галактика Гутенберга» знову стала бестселером.

В межах даного дисертаційного дослідження праця канадського теоретика важлива, насамперед, тим, що надає можливість осмислення соціокультурних аспектів функціонування мас-медіа й створює загальнотеоретичне підґрунтя наступного наукового пошуку.

4. Rogers Everett m. A History of Communication Study. A Biographical Approach. N.Y., London, Toronto, Sydney, Singapore, 1997. – 365 р.

Роджер Еверетт М. Історія вивчення комунікацій. Біографічний підхід. – Нью-Йорк, Лондон, Торонто, Сідней, Сінгапур, 1997. – 365 с.

В книзі визначного теоретика соціальних комунікацій Роджера Еверетта «Історія вивчення комунікацій. Біографічний підхід» розвиток європейських мас-медіа аналізується крізь призму діяльності їх дослідників та представників. Кожен із розділів присвячений певній персоналії або школі. Зокрема, автор розглядає концепції У. Шрамма, П. Лазарсфельда, В. Ліппмана, Г. Лассвела та ін. Окремим питанням подається концепція Чикагської школи. В контексті даної дисертаційної роботи дослідження важливе, насамперед, тим, що містить докладний аналіз не лише історичної еволюції європейських мас-мадіа, але й їх взаємозв’язків з державою та суспільством, насамперед, правових.