- •Реферат
- •«Формування професійної компетентності майбутніх вчителів до викладання інформатики в початковій школі»
- •1. Україномовний огляд наукових робіт, прочитаних іноземною мовою
- •1. Sibert e.S., Peterson t. And Schramm w. Four Teories of the Press. – Urbana, 1986. – 256 p.
- •2. McLuhan m., Understanding Media: The Extensions of Man. – n.Y.: McGraw Hill, 1964. – 464 с.
- •3. McLuhan m., The Gutenberg Galaxy: The Making of Typographic Man. – Toronto: University of Toronto Press, 1962. – 294 р.
- •4. Rogers Everett m. A History of Communication Study. A Biographical Approach. N.Y., London, Toronto, Sydney, Singapore, 1997. – 365 р.
- •7. Hart h.L.A. The Concept of Law. 2nd ed. With Hart’s Postscript / Eds. P. Bulloch and j. Raz. – Oxford: Oxford Univer-sity Press, 1994. – 263 p.
- •5. Baron s.I. And Davis d.K. Mass Communication Theory; Foundation and Future. – Belmont, 1995. – 476 р.
- •6. Grossberg, l., Wartella, e., Whitney. D.C., Wise, j.M. MediaMaking: Mass Media in a Popular Culture. – Thousand Oaks, ca: Sage Publications, 2006. – 126 р.
- •8. Thompson John Brookshire. The Media and Modernity: a Social Theory of the Media. – Cambridge: Polity; Stanford: Stanford University Press, 1995. – 314 p.
- •9. McChesney r.W. Communication Revolution: Critical Junctures and the Future of Media. New York: The New Press, 2007. – 378 р.
- •10. McChesney r.W. The Death and Life of American Journalism: The Media Revolution that Will Begin the World Again (with John Nichols). – New York: Nation Books, 2010. – 346 р.
- •11. Hoggart r. Mass Media in a Mass Society: Myth and Reality. Continuum International Publishing Group – Academi, 2004. – 326 р.
- •12. Hall, s. Encoding, decoding in the television discourse // Hall, s., Hobson, d. & Lowe, p. (eds). Culture, Media, Language. – London: Hutchinson, 1980. – 446 р.
- •2. Англо-український словник
- •Applied characteristics of the media law in the context of ukrainian media functioning
- •The content of the thesis
- •Висновки
- •Список використаних джерел
8. Thompson John Brookshire. The Media and Modernity: a Social Theory of the Media. – Cambridge: Polity; Stanford: Stanford University Press, 1995. – 314 p.
Томпсон Джон Брукшир. ЗМІ і сучасність: Соціальна теорія масової інформації. – Кембридж-Стенфорд, 1995. – 314 с.
В праці відомого англійського соціолога Дж. Томпсона досліджуються місце і роль мас-медіа в житті сучасного суспільства. Методологічним підґрунтям аналізу слугують положення вчення Г.-Г. Гадамера, Ю. Габермаса та П. Рікера, критично осмислені автором.
Насамперед, дослідник зауважує, що розвиток засобів масової комунікації суттєво трансформував просторову і часову структуру соціального життя, створив нові форми впливу і взаємодії, зумовив виникнення нових суспільних інституцій.
За переконанням вченого, ставлення представників Франкфуртської школи до індустрії культури було невиправдано негативним: сучасні мас-медіа не позбавляють можливості критичного мислення, проте надають різного роду інформацію, до якої ми раніше не мали доступу. Вчений наголошує, що члени Франкфуртської школи та Ю. Габермас помилялись також у тому, що вважали людей лише пасивними реципієнтами повідомлень ЗМІ. На думку Дж. Томпсона, «повідомлення мас-медіа здебільшого обговорюються під час їхнього сприйняття і після цього <…>, трансформуються у безперервному процесі розповідей і переказів, інтерпретацій та реінтерпретацій, коментування, насмішок і критики <…>. Сприймаючи повідомлення і повсякчас вносячи їх у наше життя <…>, ми постійно формуємо і переформовуємо наші навички та запас знань, перевіряючи наші відчуття і смаки, а також розширюючи межі нашого досвіду» [pp. 42–43].
Чільне місце у томпсонівській теорії мас-медіа посідає розмежування трьох видів комунікації: міжособистісної («лицем до лиця»), опосередкованої, опосередкованої квазі-взаємодії. Міжособистісна взаємодія, до прикладу, спілкування на вечірці, містить багато «ключів», якими люди користуються, щоб сповнити змістом висловлювання інших. Опосередкована взаємодія, заснована на використанні технологічних засобів – паперу чи електронного зв’язку, «розгортається в часі і просторі, тобто виходить далеко за межі звичайної міжособистісної взаємодії <…>, однак при цьому позбавлена різноманіття “ключів”, використовуваних в розмові “лицем до лиця”» [p. 98]. Опосередкована квазі-взаємодія є різновидом суспільних відносин, створюваних засобами масової інформації. Вона розгортається в часі і просторі, проте нікого безпосередньо не пов’язує: звідси термін «квазі-інтеґрація».
Два перших види взаємодії мають «діалогічний» характер. Опосередкована квазі-інтеґрація є «монологічною». До прикладу, телепрограма є односторонньою формою комунікації. Люди, що дивляться програму, можуть обговорювати її і, можливо, адресувати деякі репліки телеприймачеві, але, звісно, він їм не відповідає.
На думку Дж. Томпсона, у сучасному інформаційному просторі третій вид взаємодії домінує над двома іншими. Мас-медіа змінюють співвідношення публічного та особистого в нашому житті: до сфери першого зараз належить набагато більше, аніж раніше, і це призводить до суперечок та протиріч.
Загалом, в межах даної дисертаційної розвідки дослідження Дж. Томпсона важливе, насамперед, тим, що створює концептуальне підґрунтя аналізу правових аспектів взаємодії мас-медіа та суспільства.
