2 . Основні методи політологічних досліджень.

Метод — це сук-сть прийомів та операцій практик. й теорет.освоєння дійсності.

Кожна наука використовує різні методи залежно від обєкта, предмета, хар-ру (теорем. чи емпірич.), мети дослідження.

Методологія - сук-сть методів дослідження, що їх застос. у тій чи ін.науці.

Методи поділяються на філософські та спеціально-наукові.

Філософські методи є найбільш загальними. Закони пізнання діалектики: переходу кільк.змін у якісні; єдності і бор-би протилежностей; заперечення.

Методами, які мають загально наук. хар-р, є: порівняння, аналіз і синтез, ідеалізація, узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного, індукція і дедукція.

Методи політологічних досліджень:

- системний – сус-во та його складові - цілісні сис-ми, що скл. з певного комплексу взаємозв'яз. елементів, які можна виокремити з сис-ми та аналізувати. Сис-ми мають окреслені межі, які виокремлюють їх з навк. середовища. Пол.сфера сусп. життя вивчається в її зв'язку з ін. сферами сусп. життя — екон., соц. і духовною. Цей метод орієнтує дослідження на розкриття цілісності О й тих механізмів, які її забезпечують, на виявлення багатоманітних типів зв'язків складного О і зведення їх у єдину теор. конструкцію.

- структурно-функціональний - форма застосування систем. підходу в дослідженні пол..явищ і процесів. Полягає у розчленуванні складного О на складові, вивченні зв'язків між ними й визначенні місця і ролі всіх складових у функціонуванні О як цілого, за умови збереження ним своєї цілісності у взаємодії із зовн. середовищем. В дослідженні пол.. сис-ми сус-ва передбачає виокремлення елементів її структури, основними з яких є пол..інститути, з'ясування особливостей їхнього функціонування та зв'язку між ними.

- порівняльний - розкриття спільних і відмінних рис пол..систем та їхніх елементів. Акцент робиться спочатку на з'ясуванні спільного, оск. відмінності між різнотипними пол..сис-ми можуть бути з'ясовані лише в разі існування у них певних спільних, системних ознак. Проблема: необхідність підбору порівнюваних явищ і процесів.

- біхевіоралістський.- дослідження поведінки індивідів і соц. груп. Передбачає визнання того, що політика як сусп.явище має передусім особистісний вимір, а всі групові форми дій виводяться з аналізу поведінки індивідів, які створюють групові зв'язки. Домінуючими мотивами пол..поведінки індивідів є їхні психолог. орієнтації, а пол..явища так само, як і природні, можуть і повинні вимірюватися кількісно. Передбачає широке використання статист. даних, кількіс. методів, анкетних опитувань, моделювання пол..процесів тощо. За доп. таких методів досліджуються пол..орієнтації, позиції і поведінка людей. Біхевіоризм залишає поза увагою дії великих соц.груп.

3. Основні категорії і функції політології.

Поняття і категорії відображають суттєві зв’язки й відношення реальної дійсності, вони є головними конструктивними елементами будь-якої науки. Поняття та категорії політології можуть бути розділені на такі, що мають відношення до загальної теорії політики та такі, що відображають процеси змін та розвитку політичної дійсності. До перших відносяться: політика, політична влада, політичні відносини, політична система суспільства, політичний інститут, держава, політична партія, політична ідеологія, політична культура, політична свідомість, громадський рух тощо. До других – політична діяльність, політичне рішення, політичний процес, реформа, революція, політичний конфлікт, політична участь та ін. Крім того в політології дуже широко використовуються поняття та категорії інших дисциплін.

У політології базовою є категорія «пол..влада». Влада — це вольові відносини, за яких одні люди здатні і мають можливість нав'язувати свою волю іншим. Засобом здійснення політичної влади є політика - заснована на владі сусп. дія-ть реалізується у просторових рамках пол..сис-ми. Пол. сис-ма сус-ва є центр. категорією політології, з'єднує в сис-му решту категорій цієї науки. Пол. інститути (держава, пол..партії, групи інтересів), пол.. відносини належать до осн. категорій політології. Пол. сис-ма також охоплює пол..культуру і такі її складові, як пол..свідомість, пол..поведінка, пол..цінності, пол..норми, пол..соціалізація, які також є категоріями політології. Формою функціонування пол.. сис-ми сус-ва є пол.. процес — одна з осн. категорій політології. Це відносно однорідні серії пол..явищ, пов'язаних між собою причинними залежностями. Пол.явище як одна з найбільш заг. категорій політології є сук-тю усіх чинників і явищ, пов'яз. із здійсненням політики.

Особливості політології як науки виявляються у її функціях: 1. Теоретична, або концептуально-описова, гносеологічна, пізнавальна, функція - розроблення різних теорій, концепцій, гіпотез, ідей, категорій, понять, формулюванні закономірностей. 2. Методологічна - категорії й поняття цієї науки, а також формульовані нею закономірності використовуються іншими науками як теорем. інструментарій у дослідженні пол..явищ і процесів. 3. Практична, або прикладна - вирішення конкр. практ. пол.. завдань і проблем. Найповніше проявляється у прикладній політології (розроблення різних пол..технологій). 4. Виховна - впливає на формування світогляду індивіда, даючи йому знання про пол..сферу сусп.життя. Відіграє вирішальну роль у пол..соціалізації як процесі засвоєння індивідом певної сис-ми пол..знань, норм і цінностей, впливає на формування навиків пол..поведінки. 5. Прогностична - передбачати, прогнозувати перспективи розвитку пол..процесів, найближчі й віддалені наслідки прийняття і виконання пол..рішень. Реалізація цієї функції передбачає моделювання пол..процесів і відносин, завчасне проведення наук.експертиз найвагоміших пол..рішень на предмет реальності очікуваного від них ефекту. 6. Функція політичної соціалізації – забезпечує процес включення людини в політичну сферу життя суспільства і формування певного типу політичної культури. 7. Світоглядна функція – сприяє утвердженню цінностей, ідеалів, норм цивілізованої поведінки в суспільстві, політичної культури соціальних суб’єктів, дозволяє зрозуміти цілі, інтереси суспільних рухів, спрямованість політичних процесів.